Постанова № 64468770, 13.01.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1521/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Стенавській А.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача 1: Атестаційної комісії № 9 Головного управління національної поліції в Закарпатській області - представник не з"явився,

відповідача 2: Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - представник ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання виплатити заробітну плати за час вимушеного прогулу, -

ВС Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, яким просив: 1) визнати протиправним рішення ГУНП в Закарпатській області в частині включення ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області до списку поліцейських, які підлягають атестуванню; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 16.09.2016 року відносно ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області; 3) визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Закарпатській області № 168 о/с від 04.10.2016 року про звільнення зі служби в поліції за п. 5 (через службову невідповідність) ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області; 4) поновити ОСОБА_1 на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області; 5) зобовязати ГУНП в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не було дотримано норм чинного законодавства України щодо підстав проведення атестування позивача. Зокрема зазначає, що не вирішувалося питання про призначення позивача на вищу посаду без проведення конкурсу, а також щодо нього не було виявлено ознак службової невідповідності. Також, позивач звернув увагу на те, що його атестування було проведено з порушенням вимог Закону України "Про Національну поліцію", а саме атестаційною комісією не вивчались обставини щодо нього, зокрема, що він характеризується з позитивного боку, показує високі показники службової діяльності, професійного рівня, фізичної підготовки. Вважає, що атестування було здійснено з порушенням встановлених законом підстав і процедур, а відтак висновки атестаційної комісії та рішення такої комісії за результатами атестування є протиправними і підлягають скасуванню.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з огляду на те, що підстави проведення атестування визначені частиною 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", крім того, атестування поліцейського є необхідним з огляду на прийняття позивача на посаду за тимчасовим штатним розписом. Атестування проведено із дотриманням встановленої процедури, комісія на виконання власних дискреційних повноважень прийняла рішення, яке є обов'язковим для виконання.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

За приписами п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, приймаються на службу до поліції саме за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом. У свою чергу, для визначення їх відповідності таким вимогам Законом України "Про Національну поліцію" передбачено інститут атестування.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі - Інструкція №1465), якою було встановлено такий порядок.

Відповідно до Інструкції №1465 атестування поліцейських проводиться у два етапи: тестування та співбесіда.

Порядок організації, підготовки, проведення тестування зазначений у розділі V Інструкції №1465.

Пунктом 10 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно з пунктом 17 розділу V Інструкції №1465 результати тестування фіксуються у відповідній відомості і засвідчуються підписом поліцейського, після чого ці відомості передаються до відповідної атестаційної комісії (пункт 20 цього розділу).

Судом встановлено, що позивач в органах національної поліції проходить службу з 30.11.2015 року. Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 30.11.2015 №49 о/с ОСОБА_1, який мав спеціальне звання старший сержант міліції призначений на посаду поліцейського-водія Дубівського відділення поліції Тячіського відділу ГУНП у Закарпатській області, з присвоєнням йому спеціального звання старший сержант поліції,(а.с.50).

Наказом від 25 липня 2016 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено помічником чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, ( а.с.52).

Атестаційною комісією № 9 було проведено стосовно позивача атестування та складено атестаційний лист від 16.09.2016, в якому за результатами атестування зазначено про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та рекомендації щодо звільнення із служби в поліції через службову невідповідність, (а.с47-49).

Згідно протоколу засідання атестаційної комісії №9 від 16.09.2016 № 15.00033880.0068778, під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел, (а.с.45-46).

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії №9 було вирішено що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, (а.с.49).

На підставі висновку атестаційної комісії №9 від 16.09.2016 наказом Головного управління Національної поліції у Закарпатській області області № 168 о/с від 04.10.2016 року "По особовому складу" старшого сержанта поліції ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції№1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області з 05.10.2016 звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність), (а.с.53).

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями та оскаржив їх до суду.

Частиною першою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Зазначений у ньому перелік випадків атестування поліцейських є вичерпним. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом не передбачено. Тому будь-яку оцінку ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів поліцейських, що проведена Національною поліцією на власний розсуд, без настання обставин, визначених у частині другій статті 57 Закону, слід визнати безпідставною і, відповідно, протиправною.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції №1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Разом з тим, відповідачем не доведено, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації позивача, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із невиконанням службових обов'язків.

Крім того, відповідно до норм статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Однак, відповідачем не доведено, що позивача призначено тимчасово; у будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.

Суд встановив, що відповідно до змісту атестаційного листа на ОСОБА_1, останній охарактеризований т.в.о. начальника Дубівського відділення поліції Тячівського ВП Головного управління Національної поліції у Закарпатській області майором поліції ОСОБА_3 виключно позитивною оцінкою його особистих якостей, службових досягнень, професійного рівня, фізичної підготовки, фахових знань, результатів роботи,(а.с.15-16).

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Суд акцентує увагу на тому, що атестаційна комісія в будь-якому разі повинна керуватися не лише якимось єдиним критерієм за своїм вибором чи бажанням, а всіма критеріями, зазначеними в п. 16 розділу IV Інструкції в їх сукупності. При цьому, чинним законодавством України не встановлено яких-небудь пріоритетів при врахуванні таких критеріїв, не визначено більш чи менш важливих критеріїв. Таким чином, комісія не може надавати переваги якимось одним показникам понад інші, а повинна об'єктивно врахувати всі відомості дані та прийняти зважене рішення, тобто, з адекватною оцінкою кожного критерію в їх єдності.

Як же вбачається та підтверджується письмовими документами, особистісні та фахові показники позивача і всі критерії, які в сукупності повинні братися до уваги при атестуванні, явно не давали підстав для прийняття комісією негативного рішення за результатами атестування поліцейського, тобто про службову невідповідність займаній посаді та, тим більше не давали підстав застосовувати найсуворіше покарання - звільнення.

Як видно із матеріалів атестації ОСОБА_1 на тестуванні загальних навичок набрав 20 балів із 60 можливих та професійного тестування набрав 17 балів із 60 можливих, що є меншим мінімального балу, визначеного пунктом 10 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465.

Разом з тим, за приписами вказаної Інструкції не набрання мінімального балу за тестами не є безумовною підставою для прийняття відносно поліцейського рішення про невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліцію через службову невідповідність.

Отже, висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Оскільки, негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Поряд із Законом України Про Національну поліцію правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.2012 № 4312-VI Про професійний розвиток працівників.

Так, статтею 1 цього Закону визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обовязкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про професійний розвиток працівників атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями частин першої та третьої статті 13 Закону України Про професійний розвиток працівників передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що позивач пропрацював на посаді менше одного року, тобто з 25 липня 2016 року, питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.

Таким чином, рішення призначення атестації працівника одразу ж після прийняття його на роботу (службу у поліції), безвідносно до вирішення питань карєри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Проте з матеріалів справи, які були детально досліджені судом, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що саме призвело до прийняття рішення про службову невідповідність, відтак таке рішення не можна вважати правомірним та обґрунтованим.

Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування висновку Атестаційної комісії №9 Головного управління національної поліції України у Закарпатської області оформлене протоколом №15.00033880.0068778 від 16.09.2016, яким ОСОБА_1 визнано таким, що займаній посаді не відповідає через службову невідповідність і підлягає звільненню зі служби в поліції та наказу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області від 04.11.2016 №168 о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з посади помічника чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 06 жовтня 2016 року, оскільки такі не відповідають критеріям, встановленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що судом встановлено протиправність звільнення позивача зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на помічника чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 05 жовтня 2016 року.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100). Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до Наказу МВС № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням суми заробітної плати за фактично відпрацьовані 2 місяці на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки Головного управління національної поліції в Закарпатській області від 30.11.2016 року №700/106/5-2016, заробіток ОСОБА_1 за період з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року складає 7785,00 (сім тисяч вісімсот вісімдесят пять гривень 00 копійок) грн., середньоденний заробіток складає - 127,62, заробіток за 1 годину - 22,18 грн.

Оскільки, позивача звільнено з роботи з 05.10.2016, відповідно 05.10.2016 є останнім днем роботи, за який відповідачем виплачено позивачу грошове забезпечення при проведенні розрахунку при звільненні.

Норма тривалості робочого часу з 06.10.2016 по 13.01.2017 року становить 67 календарних днів ( 59 робочих днів 2016 року та 8 днів 2017 року).

Таким чином, із Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на користь позивача необхідно стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.10.2016 по 13.01.2017 в сумі 8550, 54 грн ( 67 днів Х 127,62 грн.).

Відповідно до ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В решті доводів адміністративного позову такі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, зокрема щодо вимоги про визнання протиправним рішення ГУНП в Закарпатській області в частині включення ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, оскільки рішення таке відповідачем не приймалося.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню, висновок Атестаційної комісії та наказ про звільнення позивача з посади підлягає визнанню протиправними та скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати не належить стягувати зі сторін.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання виплатити заробітну плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 16.09.2016 року відносно ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області;

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 168 о/с від 04.10.2016 року про звільнення зі служби в поліції за п. 5 (через службову невідповідність) ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Дубівського відділення поліції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - з 06 жовтня 2016 року.

5. Зобовязати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу 8550,54 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень, 54 коп.) гривень.

6. Постанова в частині поновлення та стягнення заробітної плати за місяць в розмірі 3892,50 грн. (три тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні, 50 коп.) підлягає до негайного виконання.

7. В решті інших вимог адміністративного позову - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_4