Постанова № 64467917, 31.01.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р.

Справа № 915/1263/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників:

від позивача – участі не брали;

від відповідача – участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу Кривоозерського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2016 про відмову у прийнятті позовної заяви №915/1263/16

за позовом: Кривоозерського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області

до відповідача: Кривоозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

про зняття арешту

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016р. Кривоозерське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області звернулось з позовом до Кривоозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про зобов’язання відповідача зняти арешт з будівлі, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Мічуріна, 24-а.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2016 №915/1263/16 (суддя В.Д. Фролов) у прийнятті позовної заяви Кривоозерського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Кривоозерське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2016 №915/1263/16 скасувати та передати справу на розгляд Господарського суду Миколаївської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У судовому засіданні 31.01.2017 позивач участі не брав, при цьому надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, відповідач також участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце розгляду скарги, що підтверджується матеріалами апеляційного провадження (арк. 29), причини неявки суду не повідомив, власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2016, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з приписами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 15.05.2013 по справі про звільнення майна з-під арешту, вимоги особи, що грунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

У порядку господарського судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності органу державної виконавчої служби (далі – орган ДВС).

Позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

На рішення, дії або бездіяльність органу ДВС стороною виконавчого провадження (стягувачем, боржником) та прокурором може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 визначено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ, який у пункті 4 постанови Пленуму №5 від 03.06.2012 зазначив, що у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Предметом позову, поданого Кривоозерським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Миколаївської області, є вимоги про зобов’язання Кривоозерський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зняти арешт з будівлі, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Мічуріна, 24-а.

Позовні вимоги грунтуються на праві власності позивача на арештоване майно, сторонами у даній справі є юридичні особи, відтак, враховуючи викладене вище, даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Посилання місцевого господарського суду, як на підставу розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства на приписи статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, є помилковими, оскільки як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, позивач не є ні учасником виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт на спірне майно, ні особою, яку залучено до проведення виконавчих дій.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції не мав правових підстав для відмови у прийнятті позовної заяви згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, апеляційна скарга Кривоозерського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2016 №915/1263/16 скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Кривоозерського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2016 №915/1263/16 про відмову у прийнятті позовної заяви скасувати.

Позовну заяву та додані до неї документи передати на розгляд Господарського суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2017.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна