Постанова № 64467844, 30.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа№ 910/304/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Жук Г.А.

Від позивача - ОСОБА_2 ( довір. №2700 від 09.11.15);

Від відповідача - Гамей В.В. (довір. №4-ф від 12.01.17);

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2016р.

у справі № 910/304/16 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства "Платинум банк"

про стягнення заборгованості за договором у розмірі 98 440,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2016р. у справі №910/304/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що за надані позивачем орендні послуги відповідач не розрахувався, внаслідок чого за Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" утворилась заборгованість у розмірі 98440,25грн. Однак, оскільки орендоване відповідачем приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ці обставини унеможливлюють використання відповідачем об'єкту оренди, оскільки приміщення, яке орендується відповідачем знаходиться на території проведення антитерористичної операції та надзвичайного режиму роботи банківської системи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2016р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що при винесенні рішення судом не було враховано, що обов'язковою умовою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між настанням форс-мажорних обставин и неможливістю виконати зобов'язання за договором. Тобто, як зазначає скаржник, відповідачу необхідно було довести, що саме проведення АТО ( а не будь-які інші обставини) стало причиною неможливості виконання зобов'язання.

Що стосується сертифікату Торгово-Промислової палати від 30.09.2014р. №649, то на думку скаржника, суддя не надав належної оцінки доводам позивача, що зазначений сертифікат не може бути належним доказом у справі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

01.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (суборендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень №1-ДА (договір №1-ДА), відповідно до п.1.1 якого орендар передає у строкове платне користування 1/2 частину нежитлового вбудованого приміщення, а саме 69,6 кв.м., загальною площею 139,2 м.кв., що знаходиться на першому поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, а суборендар приймає у строкове платне користування зазначене нежитлове приміщення.

Відповідно до п.1.2 договору №1-ДА приміщення знаходиться у користуванні орендаря, на підставі договору оренди №Д-1 від 01.05.2011, укладеного між ПП "ЕЛИТДИЗАЙН" та ОСОБА_5. Орендар засвідчує, що має письмовий дозвіл власника на передачу приміщення в суборенду.

01.05.2011 року на виконання умов договору №1-ДА орендарем передано, а відповідачем прийнято об'єкт суборенди, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі приміщення від 01.05.2011 року.

01.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (суборендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень №2-ДА (договір №2-ДА), відповідно до п.1.1 якого орендар передає у строкове платне користування 1/2 частину нежитлового вбудованого приміщення, а саме 69,6 кв.м., загальною площею 139, 2 м.кв., що знаходиться на першому поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, а суборендар приймає у строкове платне користування зазначене нежитлове приміщення.

Відповідно до п.1.2 договору №2-ДА приміщення знаходиться у користуванні орендаря, на підставі договору оренди №Д-2 від 01.05.2011, укладеного між ПП "ЕЛИТДИЗАЙН" та ОСОБА_5. Орендар засвідчує, що має письмовий дозвіл власника на передачу приміщення в суборенду.

Приміщення буде використовуватися суборендарем для статутної діяльності (п. 1.4. договору №2-ДА).

Відповідно до п.п.2.1. та 2.2. договору №2-ДА, орендар 01.04.2014 передає, а суборендар приймає у строкове платне користування приміщення.

Орендна плата за договором починає нараховуватись з дати підписання сторонами акту прийому-передачі (додаток №1), який повинен бути підписаний сторонами належним чином 01.04.2014 (п. 2.2. договору №2-ДА).

Згідно п. 2.4. договору №2-ДА, приміщення, що надається в суборенду, вважається фактично переданим орендарю з моменту підписання акта прийому-передачі.

За користування приміщенням площею 69,6кв.м. суборендар сплачує щомісячно орендну плату (п. 3.1. договору №2-ДА).

Умовами п. 3.3. договору №2-ДА встановлено, що орендна плата сплачується суборендарем в національній валюті України (гривні) в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря (вказаний орендарем) авансом, щомісячно на підставі наданих орендарем рахунків протягом п'яти банківських днів після їх отримання від орендаря, але не пізніше 15 числа поточного місяця. Якщо початок суборенди припадає не на перший день календарного місяця, то сплата відповідної частини орендної плати, повинна бути пропорційно перерахована, відповідно до кількості днів у такому місяці.

Господарським судом міста Києва встановлено, що 01.04.2014 року на виконання умов договору №2-ДА орендарем передано, а відповідачем прийнято об'єкт суборенди, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.2011 року.

У зав'язку із виникненням заборгованості, позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.12.2015р., в якій повідомив, що станом на 10.12.2015р. кошти від Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" за період з 01.09.2014р. по 29.12.2015р. (включно) не отримані, заборгованість відповідача на вказаний період становить 508 634,35грн., у зв'язку з чим просив відповідача не пізніше п'ятиденного терміну від дня отримання даної претензії сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 508 634, 35 грн.

Листом від 28.12.2015 № 50-04-01/25374 Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" надало відповідь на претензію позивача, в якій повідомило, що 06.08.2014р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", відповідно до якої, ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей згідно постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014р. №436, починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, постановлено - банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

У зв'язку з чим, відділення банку №6 в м. Донецьку, що розташоване в суборендованому приміщенні за адресою АДРЕСА_1, фактично не здійснює свою діяльність, починаючи з 24.07.2014 року, оскільки в м. Донецьку існують обставини, які унеможливлюють використання банком об'єкта суборенди та перешкоджають банку виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендної плати.

Згідно зі ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги відповідач не розрахувався, внаслідок чого за Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" утворилась заборгованість у розмірі 508 634, 35 грн.

06 квітня 2016р. позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача на його користь за період з 01.09.2014р. по 31.12.2014р. заборгованість по орендній платі в сумі 98 440грн.25коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до п.9.1. договору №2-ДА від 01.05.2011, жодна сторона даного договору не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або за несвоєчасне чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором, якщо таке невиконання чи несвоєчасне або неналежне виконання є виключним наслідком форс-мажорних обставин, таких як наприклад стихійні лиха, катастрофи, аварії, заворушення, дії суб'єктів природних монополій чи військові дії, які є поза можливим контролем з боку сторони даного договору, яка заявляє про форс-мажорні обставини.

Пунктом 9.2. договору № 2-ДА від 01.05.2011 передбачено, що будь-яка сторона даного договору, що заявляє про форс-мажорні обставини повинна надати повідомлення про це іншій стороні в письмовому вигляді протягом 5 (п'яти) робочих днів після виникнення форс-мажорних обставин або протягом 5 (п'яти) робочих днів з часу, коли такій стороні стало відомо про форс-мажорні обставини. Якщо протягом вказаного строку така сторона не надсилає повідомлення про форс-мажорні обставини іншій стороні, то невиконання зобов'язань такою стороною не вважається наслідком впливу форс-мажорних обставин і відповідно, така сторона не звільняється від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань.

Довідки, видані Торгово-промисловою палатою України чи іншими компетентними органами на території вищевказаних форс-мажорних обставин слугуватимуть доказом, що підтверджує існування таких обставин та їхню тривалість (п. 9.4. договору №2-ДА від 01.05.2011).

Указом Президента України № 405/14 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Згідно наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/а від 07.10.2014 Донецька та Луганська області з 07.04.2014 визначені районами проведення антитерористичної операції.

23.07.2014 постановою Правління Національного банку України № 436 визнано, що на території Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим склалася ситуація, яка унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку. З метою забезпечення фінансування потреб держави та життєдіяльності населення, на виконання вимог Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22.07.2014 №435, запроваджено, починаючи з 24.07.2014 р., надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим.

06.08.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", відповідно до якої, починаючи з 24.07.2014 на території, зокрема, Донецької області було запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи.

Як вбачається з матеріалів справи орендоване відповідачем приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Тож, з урахуванням вищенаведеного, вбачається що такі обставини унеможливлюють використання відповідачем об'єкту оренди, оскільки приміщення, яке орендується ПАТ "Платинум Банк" знаходиться на території проведення антитерористичної операції та надзвичайного режиму роботи банківської системи, про що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України:

- засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

- засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);

Згідно ст. 11 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислові палати мають право:

- проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;

- надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов'язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України;

- проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;

- виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України;

Сертифікатом Торгово-промислової палати України №649 від 30.09.2014 (з внесеними змінами) про настання обставин непереборної сили встановлено, що за інформацією Служби безпеки України (лист від 13.06.2014 р. №33/2117) 07 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях. У проведенні АТО в установленому законом порядку задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом та інших суб'єктів, відповідно до законів України. При цьому в ході проведення АТО уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення заручників, блокування і пошкодження об'єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними угрупованнями та окремими фізичними особами, створюють загрозу життю і здоров'ю людей, збереженню їх майна, обмежують свободу пересування територією зазначених областей. За інформацією Служби безпеки України, заходи з проведення АТО тривають (лист від 21.08.2014р. №16/4076).

Даним сертифікатом Торгово-промислова палата України підтвердила, що вищевказані події в м. Донецьку, які спричинили невиконання обов'язків за договором оренди нежитлових приміщень №2-ДА від 01 травня 2011 року та додаткового договору договорами, укладеного між ПАТ "Платинум Банк" та громадянином ОСОБА_4 - є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 серпня 2014 року, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії форс-мажорних обставин на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо.

З врахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що юридичний висновок Київської торгово-промислової палати України від 30.09.2014 року №3439/05-4 - є належним та допустимим доказом у даній справі, яким підтверджує доводи відповідача про настання надзвичайних обставин.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що сертифікатом №649 не може бути засвідчено обставини непереборної сили до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки в постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2016р. по даній справі йдеться про те, що даний спір не стосується застосування відповідальності за невиконання зобов'язання, а посилаючись на приписи частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, відповідач повинен довести належними та допустимими доказами саме настання передбачених у цій нормі обставин та відповідне повідомлення позивача про застосування приписів цієї норми.

Відповідно до п. 9.2. договору № 2-ДА від 01.05.2011 сторона, що заявляє про форс-мажорні обставини повинна надати повідомлення про це іншій стороні в письмовому вигляді протягом 5 (п'яти) робочих днів після виникнення форс-мажорних обставин або протягом 5 (п'яти) робочих днів з часу, коли такій стороні стало відомо про форс-мажорні обставини. Якщо протягом вказаного строку така сторона не надсилає повідомлення про форс-мажорні обставини іншій стороні, то невиконання зобов'язань такою стороною не вважається наслідком впливу форс-мажорних обставин і відповідно, така сторона не звільняється від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань.

В матеріалах справи наявний лист-відповідь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 03.03.2016 №532-П-655, яким УДППЗ "Укрпошта" розглянула запит на отримання публічної інформації, що надійшов від представника відповідача від 26.02.2016 року та за результатами розгляду повідомила, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 №875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" та згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами), УДППЗ "Укрпошта" не здійснює пересилання пошти до м. Донецька.

Крім того, листом від 28.12.2015 № 50-04-01/25374 та повідомленнями, направленими електронною поштою (скріншоти в матеріалах справи) відповідач повідомляв позивача, про те, що на території Донецької області відповідно до постанови Правління НБУ від 23.07.2014 №436, починаючи з 24.07.2014 запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, керуючись Постановою Правління НБУ №466 від 06.08.2014 банком було призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

У зв'язку з чим, відділення банку №6 в м. Донецьку, що розташоване в суборендованому приміщенні за адресою АДРЕСА_1, фактично не здійснює свою діяльність, починаючи з 24.07.2014 року по теперішній час.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для звільнення Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" від сплати орендної плати за договором суборенди нежитлових приміщень №2-ДА від 01.05.2011 у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин у місці знаходження об'єкту оренди з 24.07.2014.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції, не зрозуміло чому, вказав що саме з 24.07.2014р. відповідач звільнений від орендної плати. Це пояснюється тим, що 23.07.2014 постановою Правління Національного банку України № 436, на виконання вимог Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22.07.2014 №435, запроваджено, починаючи з 24.07.2014 р., надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим та крім того, 06.08.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", відповідно до якої, починаючи з 24.07.2014 на території, зокрема, Донецької області було запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2016р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського міста Києва від 30.11.2016р. у справі №910/304/16 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/304/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Г.А. Жук