Ухвала суду № 64467809, 02.02.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"02" лютого 2017 р. Справа № 922/2353/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В., суддя Медуниця О.Є.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд», м. Харків (вх. 338 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/2353/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд», м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", м. Київ

про стягнення 487 760 758,76 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/2353/16 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд», м. Харків на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ заборгованість в розмірі 487 760 758,76 грн. та судовий збір 206 700,00 грн.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/2353/16, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній особі гарантується право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення чи ухвалу господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Втім, судом апеляційної інстанції встановлено невиконання відповідачем зазначених вимог чинного законодавства. Натомість, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на неможливість здійснити сплату судового збору, посилаючись на майновий стан підприємства та відсутність коштів на всіх наявних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» банківських рахунках.

Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу, що за приписами п.п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце лише за наявності виключних обставин.

В свою чергу, доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Так, відповідач в заявленому клопотанні про відстрочення сплати судового збору посилається на докази відсутності коштів на всіх наявних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» банківських рахунках. Проте, таких доказів на підтвердження того, що майновий стан підприємства дійсно перешкоджає сплаті судового збору у встановлених порядку і розмірі, заявником не надано.

Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником не надано жодного доказу на підтвердження того, що майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 3 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню апеляційним господарським судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо судового захисту, не позбавляє сторону у справі, в даному випадку відповідача на звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/2353/16 після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 статті 97 ГПК.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд», м. Харків.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 статті 97 ГПК, скаржник має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Додаток: заявнику - матеріали апеляційної скарги всього на 21 арк. , а саме: апеляційна скарга на 3 арк., копія рішення від 10.01.2017 на 13 арк., копія довіреності на 1 арк., клопотання про відстрочення сплати судового збору на 2 арк., опис вкладення до цінного листа на 2 арк.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Медуниця О.Є.