Постанова № 64467806, 30.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа№ 910/18213/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Андрієнка В.В.

Мартюк А.І.

при секретарі Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача - Іванович Л.Є. (довіреність №01/02-18/3230 від 08.12.2015 р.)

від відповідача - Шилець А.Р. (довіреність №13-11-12467 від 22.12.2016 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра»

на рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2016 р.

у справі №910/18213/16 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Департаменту економіки Чернівецької міської ради

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки Чернівецької міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 25778,08 грн. та пені у розмірі 4321,73 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2016 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25778,08 грн. заборгованості з орендної плати та 1180,15 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.03.2012 р. між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №48 (договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.03.2012 р. № 142/5 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 2,0 кв.м., розташоване за адресою: м.Чернівці, проспект Незалежності, 109, частина холу першого поверху будівлі, з метою використання його під встановлення банкомату (надалі - об'єкт оренди або майно) (п.1.1).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці і знаходиться на балансі КМУ «Міська дитяча поліклініка» (п.1.4). Цей договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 19.03.2012 р. до 18.02.2015 р. (включно) (п.1.5). Обчислення строку дії цього договору починається з моменту його укладення. Моментом укладення цього договору є дата підписання його сторонами та скріплення печатками сторін (п.1.6).

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить: 1800,00 грн. (п.2.1). Нарахування орендної плати починається з дня підписання договору (п.2.2). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України (п.2.4), орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума податку на додану вартість (п.2.5). В разі припинення або розірвання цього договору орендар сплачує орендну плату по день передачі орендодавцеві об'єкта оренди за актом приймання-передання (п.2.14).

Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.4.1.3). За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п.5.4).

19.03.2012 р. орендодавцем було передано, а орендарем прийнято орендоване майно відповідно до умов цього договору, про що складено відповідний акт.

Листом №02/01-17/774 від 06.04.2015 р. орендодавцем було направлено на адресу орендаря попередження про припинення договору оренди та звільнення приміщення.

Майно з орендного користування відповідач повернув позивачу лише 02.11.2015 р.

За період з лютого по листопад 2015 року відповідачу було нараховано до сплати 25778,08 грн. орендної плати, яку відповідач не оплатив.

27.10.2015 р. позивачем на адресу уповноваженої особи Фонду на ліквідацію відповідача було надіслано лист №02/01-17/2940 від 27.10.2015 р. з проханням про включення вимог позивача до Реєстру акцептованих вимог кредиторів. Аналогічні вимоги до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію відповідача позивач виклав і в листах від 10.12.2015 р. №02/01-17/3252 та від 08.06.2016 р. № 02/01-17/1081.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Статтею 19 вказаного Закону встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення п. 2.5 укладеного між сторонами договору, орендну плату за період з лютого по листопад 2015 року на загальну суму 25778,08 грн. не оплатив.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 р. №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 р. прийнято рішення №26 про запровадження з 06.02.2015 р. по 06.05.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 р. №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» по 05.06.2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04.06.2015 р. № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 р. № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра».

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 28.04.2016 р. № 616 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» строком на два роки до 04.06.2018 р. включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність», особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що у разі відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку за рішенням Національного банку України останній не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити окрім іншого, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку; відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ч.ч. 2, 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів»).

Оголошення про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» опубліковано в газеті «Голос України» № 103 від 12.06.2015 р., в якому серед іншого повідомлено, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: м. Київ, вул. Артема, 15.

При цьому, за змістом ч.ч. 4, 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема, договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку в тому числі, щодо витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті.

Правовідносини сторін, які виникли між ними внаслідок укладення договору оренди нерухомого майна, є діями, що безпосередньо стосуються господарської діяльності банку. Введення тимчасової адміністрації та подальше відкликання банківської ліцензії відповідача не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплати орендної плати за використане під встановлення банкомату приміщення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 05.08.2015 р. у справах №910/23035/14, від 08.02.2016 р. №910/25237/14, від 26.10.2016 р. № 910/10767/15.

За таких обставин, колегія суддів критично оцінює заперечення відповідача стосовно неможливості задоволення вимог кредиторів банку, в якому прийнято рішення про ліквідацію, поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату вартості орендної плати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 25778,08 грн. основної заборгованості з орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4321,73 грн. відповідно до умов п.5.4 договору, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

За змістом ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 р. №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 р. прийнято рішення №26 про запровадження з 06.02.2015 р. по 06.05.2015 р. тимчасової адміністрації, а відповідно до постанови Правління НБУ від 04.06.2015 р. № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 р. № 113, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра», а тому з даного моменту не здійснюється нарахування неустойки, інших фінансових санкцій, та нарахування відсотків за зобов'язаннями банку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4321,73 грн. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків суду обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2016 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2016 р. у справі №910/18213/16 залишити без змін.

Справу №910/18213/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.В. Андрієнко

А.І. Мартюк