Постанова № 64467768, 31.01.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017 року Справа № 904/2173/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дармін М.О., Чус О.В.

При секретарі Логвіненко І.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № 52-16/119 від 27.12.2016 р.;

від відповідач: ОСОБА_2 , довіреність № 2077 від 25.10.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року у справі № 904/2173/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 45 390 грн. 40 коп.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року у справі № 904/2173/16 (головуючий колегії ОСОБА_3, судді: Новікова Р.Г., Манько Г.В.) позов задоволено частково.

Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 8 645, 60 грн.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в частині відмови у стягненні штрафу у розмірі 36 744, 80 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 36 744, 80 грн. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, є таким, що сприяє недобросовісній поведінці субєкта господарювання допускати відповідні порушення зобовязань в подальшому.

Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що сертифікат № 1361 належним чином засвідчує настання обставин непереборної сили, які обєктивно унеможливили виконання відповідачем зобовязань зі своєчасної доставки вантажу за спірними накладними, оскільки для засвідчення форс-мажорних обставин залізниця повинна отримувати сертифікат ТПП по кожній окремій спірній накладній. В той же час, відповідачем надано один сертифікат на всі пятнадцять накладних, відправка за якими здійснювалась у різний час та з різних станцій.

По-друге, судом першої інстанції не було досліджено та надано належної оцінки відповідності сертифікату № 1361 вимогам регламенту, не перевірялись повноваження особи, що підписувала сертифікат та відомості внесення цього сертифікату до реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин. Також суд не надав оцінки тій обставині, що спірний сертифікат виданий Державному підприємству «Донецька залізниця», яке не є стороною у справі.

Всі ці обставини на думку позивача, є підставою для скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 36 744, 80 грн., та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог на означену суму.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 12 грудня 2016 року, колегію суддів у складі : головуючий суддя Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Виноградник О.М.

Розпорядженням керівника апарату від 12 грудня 2016 року №1713/16 у зв'язку з припиненням повноважень судді Виноградник О.М., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №904/2173/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2016 року ( з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03 січня 2017 року) розгляд апеляційної скарги було відкладено у судовому засіданні на 31 січня 2017 року, колегію суддів у складі : головуючий суддя Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Чус О.В.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 36 744, 80 грн., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення штрафів за порушення термінів доставки вантажів у повному розмірі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2015 року на адресу ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат здійснювалась поставка вантажу залізничним транспортом за залізничними накладними № № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196,48508212, 48341341, 48440424, 48403992, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331, 47423801, 33391814, 33388000, 38295945, 47443866, 47424924, 47424965, 47584792, яка відбулась з простроченням терміну доставки, встановленими Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.200р. № 644 (далі-Правила).

Звертаючись до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" із позовом про стягнення 45 390 грн. 40 коп., позивач Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», посилався на те, що вантаж доставлено йому, як одержувачу, з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 та пунктом 2.9 Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, що стало підставою для нарахування штрафу за прострочення доставки вантажів.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність залізниці настає за прострочення повних 2-х діб, саме після спливу 24-ї години доби, яка слідує за першою добою прострочення, а тому після перерахунку кількості днів доставляння за спірними накладними, вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 8645,60 грн., за накладними №№47423801, 33391814, 33388000, 38295945, 47443866, 47424924, 47424965, 47584792.

Відмовляючи у решті частини позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що за залізничними накладними № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331 відправлення відбувалося зі станції Єнакієве, Каракуба Донецької залізниці, які знаходять в зоні АТО, а тому відсутня вина перевізника у несвоєчасній доставці вантажу, що підтверджується сертифікатом про настання обставин непереборної сили №1361, виданим Торгово-Промисловою палатою України 14.10.2014р., а також дефектними актами щодо порушення залізничної інфраструктури (верхньої будови колії) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту (а.с.138-148).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 22 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка маг право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення.

Стаття 41 Статуту передбачає, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами.

Згідно з п. 2.1 Правил обчислення терміну доставки, обчислення починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п.2.4 Правил, терміни доставки вантажів збільшуються: на одну добу - на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів; на 2 доби - у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи; у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

Виходячи з зазначених вище норм законодавства, термін доставки вантажів визначається добами (24 години).

Так вагони, що прямували за вказаними накладними, відповідачем було подано під вивантаження засобами ПАТ Південний ГЗК (одержувачем) вже після закінчення встановленого терміну доставки, про що свідчать відповідні записи у залізничних накладних, а саме календарний штемпель видачі вантажу (графа 52).

Строки доставки вантажу, встановлені п.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, є граничними, за порушення яких законодавством України передбачені штрафи.

У відповідності до ст. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Належним доказом прострочення доставки вантажу з вини залізниці відповідно до п. в ст. 130 Статуту є накладна, в якій відображені дати відправки вантажу та дата прибуття вантажу на станцію призначення.

Як вбачається з залізничних накладних, на яких містяться штампи про прибуття вагонів, доставка вантажу залізницею відбувалась з простроченням терміну доставки, а тому висновки суду першої інстанції про стягнення на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 8 645,60 грн. за накладними №№47423801, 33391814, 33388000, 38295945, 47443866, 47424924, 47424965, 47584792 є законними та обґрунтованими.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у стягненні штрафу за залізничними накладними № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331 з тих підстав, що відсутня вина перевізника у затримці.

Відповідно до ст.116 Статуту залізниць України, залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення відбулося внаслідок стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Як вбачається з дефектних актів, посвідчено порушення залізничної інфраструктури (верхньої будови колії) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту (а.с.138-148), у звязку з чим були внесені зміни до діючого направлення вагонопотоків та плану формування вантажних поїздів, що вплинуло на терміни доставки з причин, що не залежать від залізниці.

Відповідно довідки Головного Інформаційного Обчислювального центру Укрзалізниці, вагони за накладними № 48403992, 48393870, 48393862,48404040 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 16.09.2015 року, відправлені 17.09.2015 року, далі на шляху прямування затримані на станції Ясинувата Донецької області з 17.09.2015 року до 21.09.2015 року,

Вагон за накладною № 48301535 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 12.09.2015 року, відправлено 17.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 17.09.2015 року до 21.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48389738 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 15.09.2015 року, відправлено 17.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 17.09.2015 року до 21.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48341341 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 14.09.2015 року, відправлено 17.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 17.09.2015 року до 20.09.2015 року.

Вагони за накладними № 48508212, 48508196, 48508113, 48508246 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 20.09.2015 року, відправлено 23.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 23.09.2015 року до 24.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48554331 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 22.09.2015 року, відправлено 23.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 23.09.2015 року до 24.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48440424 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 17.09.2015 року, відправлено 23.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 23.09.2015 року до 24.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48551303 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 22.09.2015 року, відправлено 23.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 23.09.2015 року до 24.09.2015 року.

Групу вагонів за накладною № 48344915 прийнято до перевезення на станції Каракуба Донецької залізниці 14.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 14.09.2015 року до 20.09.2015 року.

Таким чином, перелічені вагони після їх прийняття до перевезення затримувались як на станції відправлення, так і на шляху прямування по станціях Донецької залізниці і знаходяться на території проведення АТО.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року №128-р, затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено Старобешівський район, у місті Комсомольське якого розташована станція Каракуба, та м. Єнакієве.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 року також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, виданий Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу за залізничними накладними № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331.

З сертифікату про настання обставин непереборної сили №1361, виданим Торгово-Промисловою палатою України 14.10.2014р., копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що вказаний сертифікат ТПП України, виданий ДП Донецька залізниця, а не Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів, а отже посилання суду першої інстанції на означений сертифікат як на доказ відсутності вини відповідача, є неспроможними.

Таким чином, дефектні акти, сертифікат ТТП України №1361 від 14.10.2014 року не є належними та допустимими доказами в підтвердження наявності обставин непереборної сили як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, внаслідок чого господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 36 744, 80 грн .

В той же час, відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд у виняткових випадках може зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню (п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд також оцінює спірні обставини у справі з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку і основних засад як встановлення так і виконання господарсько-правових зобов'язань.

З дефектних актів від 09.02.2015 року, від 16.04.2015 року, 29.04.2015 року вбачається порушення інфраструктури ( верхньої будови колії) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту ( л.с. 138), у звязку з чим Укрзалізницею було внесено значні зміни до діючого Порядку направлення вагонопотоків та план формування вантажних поїздів.

Згідно плану формування поїздів, вагонопотік на Придніпровську залізницю повинен був слідувати маршрутом:

зі станції Єнакієве через станції : Ясинувата-Авдіївка-Красноармійськ

зі станції Каракуба через станції : Іловайськ Ясинувата - Авдіївка-Красноармійськ.

Проте, через руйнування залізничної інфраструктури на дільницях: Ясинувата-Авдіївка та Південно-Донбаська Доля, вагонопотік на Придніпровську залізницю слідував за зміненим маршрутом, а саме:

зі станції Єнакієве через станції: Ясинувата-Костянтинівка-Слов»янськ зі здачею по стику Пост 4 км на Південну залізницю.

зі станції Каракуба через станції : Іловайськ-Ясинувата-Костянтинівка-Слов»янськ зі здачею по стику Пост 4 км через Південну залізницю.

Тобто, через руйнування залізничного шляху, вантажі з Донецької залізниці слідували за відхиленим напрямком, що вплинуло на термін доставки.

Таким чином, з огляду на загальні засади справедливості, добросовісності та розумності, встановлені ст. 3 Цивільного кодексу України, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, від 18.02.2015 року №128-р) та маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок руйнування будови залізничного шляху, колегія суддів вважає законним і справедливим за власною ініціативою зменшити обґрунтовано пред'явлений до стягнення штраф, нарахований позивачем за накладними № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 4855433 на суму 36 744, 80 грн. до 15000 грн.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, проте, неправильно застосував норми матеріального права в частині стягнення штрафу у сумі 36 744, 80 грн. , рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року у справі № 904/2173/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 36744, 80 грн. скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 15000,00 грн.

В іншій частині зазначених вимог відмовити.

В частині задоволення позовних вимог на суму 8645,60 грн. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року у справі № 904/2173/16 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) судовий збір у розмірі 1515,80 грн. за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області на підставі статей 116-117 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 лютого 2017 року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

СуддяМ.О.Дармін

СуддяО.В.Чус