Постанова № 64467767, 30.01.2017, Львівський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
30.01.2017
Номер справи
926/2536/16
Номер документу
64467767
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа № 926/2536/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіЗварич О.В.

суддівХабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська Хвиля (надалі ОСОБА_2 Буковинська Хвиля) б/н від 28.11.2016р. (вх. № 01-05/5656/16 від 01.12.2016р.)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 14.11.2016р.

у справі № 926/2536/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Надра (надалі ПАТ КБ Надра)

до відповідача: ОСОБА_2 Буковинська Хвиля

про стягнення 170070,32 грн.,

за участю:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 14.11.2016р. у справі №926/2536/16 (суддя Бутирський А.А.) позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 Буковинська Хвиля на користь ПАТ КБ Надра борг по орендній платі у сумі 55504,68 грн., борг за комунальні та експлуатаційні послуги у сумі 8709,26 грн., 11476,30 грн. пені, яка нарахована на борг по орендній платі, 1393,61 грн. пені, яка нарахована на борг по комунальних та експлуатаційних послугах, 12842,79 грн. штрафу, 412,30 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 1496,21 грн. 3 % річних, 78235,17 грн. неустойки за неповернення орендованого майна та 2551,05 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що між сторонами укладено договір оренди частини приміщення на строк до 30.04.2016р. Відповідач з серпня 2015 року по лютий 2016 року не сплачував орендної плати, що призвело до виникнення боргу в сумі 55 504,68 грн., не відшкодував позивачу комунальні експлуатаційні послуги в сумі 8709,26 грн. Відповідно до ст.ст. 625, 785 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та п. 10.2.1 договору позивачем правомірно нараховано до стягнення: 11 476,30 грн. пені на борг по орендній платі за період з 11.09.2015р. по 28.09.2016р., 1 393,61 грн. пені на борг по комунальних та експлуатаційних послугах за період з 06.10.2015р. по 28.09.2016р., 12842,79 грн. штрафу, 412,30 грн. збитків, заподіяних інфляцією, за серпень 2015р.-лютий 2016р., 1 496,21 грн. 3% річних та 78235,17 грн. неустойки за неповернення орендованого майна з травня по вересень 2016 року.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права. Стверджує, що оскаржуване рішення суду прийняте з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, копію якої не було надіслано Товариству. Просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 14.11.2016р. у справі №926/2536/16 і передати справу на новий розгляд.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу на те, що 29.09.2016р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області, Банк подав заяву про збільшення позовних вимог з доказами про її надіслання відповідачу (оригінали опису вкладення в цінний лист та квитанції). Вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 17.01.2017р. та ознайомлення під розписку з датою наступного судового засідання від 16.01.2017р. обізнані з датою, часом і місцем розгляду апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Чернівецької області від 14.11.2016р. у справі № 926/2536/16.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2013р. між ПАТ КБ Надра (орендодавець) та ОСОБА_2 Буковинська хвиля (орендар) укладено договір оренди частини нежитлового приміщення № 1-1, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на строк, визначений у даному договорі, на умовах оренди, частину нежитлового приміщення загальною площею 203,2 кв.м, розташоване на 1-3 поверхах нежитлової будівлі за адресою: м. Чернівці, вул.Університетська, буд. 20 (а.с.14-23).

Приміщення передається в оренду та буде використовуватися у відповідності зі статутною діяльністю орендаря (п. 2.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору строк оренди розпочинається з дати передачі приміщення за актом приймання-передачі та припиняється 30 квітня 2016р.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 договору передбачено, що дія даного договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Сторони домовились, що розмір орендної плати становить 7929,24 грн. в місяць, включаючи ПДВ. Орендна плата нараховується, починаючи зі 121 календарного дня від дати передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі (включно) по день повернення приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі (включно) (пп.5.1, 5.3 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору орендна плата за пятий та наступні місяці оренди сплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця безпосередньо на підставі даного договору без виставлення окремого рахунку та без складання актів приймання-передачі послуг оренди, не пізніше 10 числа кожного місяця за попередній місяць.

В пункті 5.6 договору зазначено, що оплата комунальних та експлуатаційних послуг, а саме: холодне і гаряче водопостачання, водовідведення, електроенергія, центральне опалення, утримання будинку і прибудинкової території, оренда земельної ділянки, охорона приміщення, інше при необхідності не входить до розрахунку орендної плати та компенсується орендарем пропорційно займаної площі згідно встановлених тарифів на такі послуги, що підтверджуються оплаченими орендодавцем рахунками, протягом 5 робочих днів після отримання від орендодавця відповідного рахунку або на підставі окремо укладених договорів.

Права та обовязки сторін визначені в розділах 6-7 договору. Так, орендар зобовязується своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором (п.п.7.2.5 п.7.2 договору).

Розділом 10 договору передбачено відповідальність сторін.

Згідно п.10.1 договору у випадку порушення зобовязання, що виникає з цього договору (надалі порушення договору), сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п.п. 10.2.1, 10.2.2, 10.2.5 п. 10.2 договору у випадку прострочення оплати платежів за договором орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення, за кожний день прострочки. У випадку порушення орендарем строків оплати платежів за договором більше ніж на 25 календарних днів, орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 20 % від простроченої суми. У випадку несвоєчасної передачі (провернення) приміщення винна сторона сплачує штраф у розмірі подвійної денної орендної плати за кожний день затримки передачі приміщення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Як видно з наявної у справі копії, договір оренди частини нежитлового приміщення № 1-1 від 20.12.2013р. підписаний і скріплений печатками його сторін.

На підставі акту прийому-передачі майна від 25.12.2013р. орендодавець передав, а орендар прийняв частину нежитлового приміщення загальною площею 203,2 кв.м, розташоване на 1-3 поверхах нежитлової будівлі за адресою: м. Чернівці, вул.Університетська, буд.20 (а.с. 24).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.10.2015р. у справі №926/1462/15, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ КБ Надра в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра до відповідача ОСОБА_2 «Буковинська Хвиля» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 Буковинська Хвиля на користь ПАТ Комерційний банк Надра в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра 156567,86 грн., у т.ч. 71363,16 грн. заборгованості з орендної плати; 9436,62 грн. заборгованості по компенсації вартості спожитої електричної енергії; 15146,45 грн. заборгованості по компенсації вартості спожитого газу; 19841,22 грн. заборгованості по компенсації вартості плати за земельну ділянку; 12971,37 грн. інфляційного збільшення суми боргу з орендної плати; 15122,24 грн. пені; 12686,80 грн. штрафу та до Державного бюджету України 2348,52 грн. судового збору і 1700,00 грн. штрафу (а.с.25-26, 121-123).

Вказаним судовим рішенням встановлено, що відповідач, починаючи з листопада 2014 року не виконує свої зобовязання по оплаті за оренду приміщень та отриманих комунальних послуг, за що позивач поряд із заборгованістю включив до позовних вимог додаткові нарахування з інфляційних процесів, а також пеню і штраф за порушення грошових зобовязань за договором (за період з листопада 2014 року по липень 2015 року).

В силу приписів частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач продовжує ігнорувати виконання своїх договірних зобовязань, починаючи з 01.08.2015р. по 29.02.2016р. (7 місяців) за відповідачем числиться заборгованість по сплаті щомісячних платежів в розмірі 55504,68грн. та заборгованість за комунальні послуги 8709,26 грн., що слугувало підставою звернення ПАТ КБ Надра до місцевого господарського суду з даним позовом.

29.09.2016р. позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 3092 від 29.09.2016р.), в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 170070,32 грн., а саме:

-заборгованість з орендної плати в розмірі грн.;

-заборгованість з оплати комунальних послуг в розмірі 8709,26 грн.;

-штраф за несвоєчасне повернення приміщення в розмірі 78235,17 грн.;

-інфляційні нарахування від простроченої суми орендної плати в розмірі 412,30грн.;

-штраф за порушення строків оплати в розмірі 12842,79 грн.;

-пеня в розмірі 12869,91 грн.;

-3% річних від простроченої суми в розмірі 1496,21 грн. (а.с.113-115).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди частини нежитлового приміщення № 1-1 від 20.12.2013р., умови якого передбачали передачу відповідачу в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 203,2 кв.м, розташоване на 1-3 поверхах нежитлової будівлі за адресою: м. Чернівці, вул.Університетська, буд.20.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог частини 1 статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про сплату відповідачем орендної плати за період з серпня 2015р. по лютий 2016р. (включно), тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 «Буковинська Хвиля» 55504,68 грн. боргу по орендній платі.

Враховуючи погоджені сторонами умови п. 5.6 договору оренди частини нежитлового приміщення № 1-1 від 20.12.2013р., суд першої інстанції обгрунтовано та правомірно стягнув з відповідача 8709,26 грн. боргу за комунальні та експлуатаційні послуги, оскільки Товариство не надало суду доказів щодо оплати вказаних послуг.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 «Буковинська Хвиля» станом на 29.09.2016р., не спростованого відповідачем, позивач нарахував за період з серпня 2015р. по лютий 2016р. 3% річних в сумі 1496,21 грн. та 412,30 грн. інфляційних нарахувань від простроченої суми орендної плати та комунальних послуг.

Перевіривши вказаний розрахунок заборгованості в цій частині позову, колегія суддів вважає, що суд правомірно задоволив дані позовні вимоги.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В підпункті 10.2.1 п. 10.2 договору сторони обумовили, що у випадку прострочення оплати платежів за договором орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення, за кожний день прострочки.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку заборгованості по договору № 1-1 від 20.12.2013р. сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за порушення строків сплати орендної плати (за період з 11.09.2015р. по 10.09.2016р.) складає 11476,30 грн. та 1393,61 грн. за порушення строків сплати комунальних послуг (за період з 06.10.2015р. по 28.09.2016р.).

З наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 11476,30 грн. пені, яка нарахована на борг по орендній платі та 1393,61 грн. пені, яка нарахована на борг по комунальних та експлуатаційних послугах.

Крім того, згідно п. 10.2.2 договору у випадку порушення орендарем строків оплати платежів за договором більше ніж на 25 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Враховуючи вищевказане, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 12842,79 грн. штрафу.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

У відповідності до положень п.п. 4.1, 9.1, 9.3 договору оренди № 1-1 від 20.12.2013р. строк оренди припиняється 30 квітня 2016р.; повернення орендодавцю приміщення, що орендується, здійснюється орендарем за актом приймання-передачі в день закінчення строку дії договору.

В матеріалах справи відсутні докази про належне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо звільнення та передання приміщень позивачу в день закінчення строку дії договору (30.04.2016р.).

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи умови договору, а також беручи до уваги закінчення строку дії договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обгрунтованість та підставність вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки за неповернення обєкта оренди в розмірі 78235,17 грн.

Посилання скаржника на те, що оскаржуване рішення суду прийняте з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, копію якої не було надіслано Товариству, спростовується наявними у справі оригіналами опису вкладення у цінний лист на імя ТОВ «Буковинська хвиля» від 27.09.2016 та поштового чека №0466 від 27.09.2016 (а.с.117, 118).

З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника відповідно до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Чернівецької області від 14.11.2016р. у справі №926/2536/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА_1

Попередній документ : 64467752
Наступний документ : 64467771