Рішення № 64467512, 31.01.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р.Справа № 925/1608/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Корма України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" про стягнення 93 843,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 93 843,46 грн. з яких: 80 000,00 грн. основного боргу 7 812,24 грн. пені, 5 236,11 інфляційних та 795,11 грн. 3 % річних на підставі договору поставки № 05/08/16-П від 05.08.2016, укладеного між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають лише до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім корма України" (далі - Постачальник, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лєтол" (далі - Покупець, відповідач по справі) було укладено договір № 05/08/16-П (а.с. 25-27), у відповідності до якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (далі - Товар), згідно з умовами і в порядку передбаченим даним Договором, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар (п. 1.1. договору).

Під сільськогосподарською продукцією за цим Договором вважається шрот та макуха соняшника ( п. 1.2. договору).

Даний договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до "31" грудня 2016 р. ( п. 8.1. договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). До відносин поставки застосовуються норми ЦК України про купівлю-продаж.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поставка Товару здійснюється на умовах вказаних у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 3.1. договору).

Поставка партії Товару здійснюється на протязі строку вказаного в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 3.2. договору).

Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання Товарно-транспортної накладної на Товар згідно прийнятої ваги в момент отримання Товару (п. 3.3. договору).

За твердженням позивача, на виконання умов договору поставки та на підставі специфікації № 1 від 05.08.2016 (а.с. 28) відповідачу було поставлено макуху соняшникову на загальну суму 125 894,91 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000474 від 08 серпня 2016 ( а.с. 30).

Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав. За загальним правилом, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі або передачі товаро-супровідних документів на нього.

За доводами представника позивача, інших відносин, ніж оформлені договором поставки № 05/08/16-П від 05.08.2016 року між сторонами немає.

Оплата кожної партії Товару здійснюється Покупцем у національні валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі строку визначеного у специфікаціях до кожної поставки Товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника ( п. 2.3. договору).

Специфікацією передбачено оплату товару в розмірі 100% по факту поставки не пізніше 10 банківських днів (а.с. 28).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За доводами позивача, відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу лише 45 894,90 грн. за поставлений товар (40 894,90 + 5 000,00). При проведенні часткової оплати (а.с. 36-37) відповідач у призначеннях платежів послався на рахунок -фактуру № СФ-0000465 від 08.08.2016 та на видаткову накладну № РН-0000474 від 08.08.2016 (а.с.29,30). Доказів про проведення розрахунків у більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідач суду не подав.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 80 000,00 грн. ( 125894,91 - 45 894,90 ).

Строк проведення повного розрахунку за весь отриманий товар на час прийняття рішення по справі для відповідача вже є таким, що настав, доказів сплати боргу у справу не надано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 80 000,00 грн. залишку основного боргу за товар.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7 812,24 грн. за період з 23.08.2016 по 13.12.2016 за прострочення розрахунків за товар, посилаючись на пункт 5.3. договору, у відповідності до якого за несвоєчасну оплату за договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Оплата пені і штрафу не звільняє Покупця від сплати основної суми боргу.

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 7 812,24 грн., за період з 23.08.2016 по 13.12.2016 за калькулятором програми "Ліга-Закон" встановив неправильність її нарахування. За належним розрахунком сума пені за вказаний період становить лише 7 790,91 грн.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача, за період з 23.08.2016 по 13.12.2016 загальний розмір інфляційних на суму боргу по всіх видаткових накладних становить 5 236,11 грн. (а.с. 10).

За належним розрахунком розмір інфляційних становить 6 071,13 грн., однак своїх вимог в цій частині позивач не збільшив, тому суд приймає розрахунки позивача, як вірні.

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 3 % річних за період з 23.08.2016 по 13.12.2016 за калькулятором програми "Ліга-Закон", встановив неправильність їх нарахування. За належним розрахунком сума 3% річних становить лише 792,94 грн.

Доказів проведення розрахунку за інфляційними та 3% річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 5 236,11 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 792,94 грн.

На підставі викладеного з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 80 000,00 грн. залишку основного боргу за поставлений товар, 7790,91 грн. пені, 792,94 грн. як 3% річних, 5236,11 грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки № 05/08/16-П від 05.08.2016. В решті вимог у позові слід відмовити повністю через помилкові розрахунки.

Згідно ст. 49 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1 407,66 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" (ідентифікаційний код 35579073, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Скородистик, вул. Жовтнева, 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Корма України" (ідентифікаційний код 39090919, Кіровоградська область, Новгородківський р-н, смт. Новгородка, вул. Кірова, 39 корп. Д) -- 80 000,00 грн. залишку основного боргу за поставлений товар, 7790,91 грн. пені, 792,94 грн. як 3% річних, 5236,11 грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки № 05/08/16-П від 05.08.2016 та 1407,66 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. а відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 02 лютого 2017 року

Суддя Н.М. Спаських