Ухвала суду № 64465462, 01.02.2017, Святошинський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

пр. № 2-р/759/1/17

ун. № 759/3772/16-ц

01 лютого 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Немировської А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань заяву ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали судді Святошинського районного суду м. Києва із занесення до журналу судового засідання від 14.06.2016 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики, та ухвали судді Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2016 року про повернення апеляційної скарги,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики.

Ухвалою суду із занесенням до журналу судового засідання від 14.06.2016 року відмовлено представнику відповідача ОСОБА_2 у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики.

Ухвалою суду від 12.07.2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва із занесенням до журналу судового засідання від 14.06.2016 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики - повернуто ОСОБА_2, як таку, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

28.07.2016 року ОСОБА_1, через свого представника ОСОБА_2 подав до канцелярії Святошинського районного суду м. Києва заяву про роз'яснення вище зазначених ухвал.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відтак, суд, вважає за можливе розглянути дану заяву у їх відсутність, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця, приватного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про роз'яснення ухвал, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають виключно рішення суду як судові акти, ухвалені по суті позовних вимог та які можуть бути реалізовані в тому числі шляхом їх примусового виконання.

Крім того, аналогічна позиція міститься у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", де зазначено, що відповідно достатті 221 ЦПК України роз'яснення рішення, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, об'єктом роз'яснення є рішення суду, яким спір розглянуто по суті та яке підлягає виконанню.

З огляду на те, що на даний час рішення по суті спору та яке б підлягало виконанню не ухвалювалося, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення (ухвал) необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209-210, 221, 292, 293, 294 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1, поданої його представником ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали судді Святошинського районного суду м. Києва із занесення до журналу судового засідання від 14.06.2016 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики, та ухвали судді Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2016 року про повернення апеляційної скарги - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А. Ключник