Рішення № 64463129, 02.02.2017, Оржицький районний суд Полтавської області

543/544/16-ц

2-др/543/1/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

02.02.2017 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Гришко О.Я.

при секретарі Федорині А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області питання про постановлення додаткового рішення (щодо стягнення судових витрат) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Селецька», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ Держгеокадастру в Оржицькому районі, про визнання договору оренди землі недійсним,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Селецька», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ Держгеокадастру в Оржицькому районі, про визнання договору оренди землі недійсним - задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки ОСОБА_2, площею 3,25 га, кадастровий номер 5323685900:00:002:0162, що знаходиться на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області, укладений ним 11.09.2014 року з СТОВ «Селецька», на підставі якого 18.09.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_3 зареєстроване право оренди земельної ділянки строком на 10 років.

З матеріалів справи вбачається, що вказане рішення суду не набрало законної сили, представником відповідача у справі СТОВ «Селецька» на рішення суду подана апеляційна скарга.

Згідно ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 12.01.2017 року ця цивільна справа була повернута до Оржицького районного суду Полтавської області для ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

У судове засідання 02.02.2017 року позивач, його представники, відповідач ОСОБА_2, представник відповідача СТОВ «Селецька», представник третьої особи у справі не зявилися.

Від позивача надійшла заява про проведення вказаного судового засідання без його участі, крім того, він просив не стягувати з ОСОБА_2 судові витрати.

Від представника відповідача СТОВ «Селецька» ОСОБА_4 надійшла заява про перенесення розгляду питання про стягнення судових витрат на іншу дату у звязку з його хворобою.

Згідно ч.3 ст.220 ЦПК України присутність сторін не є обовязковою.

Суд також не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача СТОВ «Селецька» про перенесення розгляду даного питання на іншу дату, оскільки відповідач СТОВ «Селецька», будучи юридичною особою, не позбавлений права направити в судове засідання іншого представника.

У звязку з неявкою сторін та третьої особи в судове засідання, суд розглядає питання про винесення додаткового рішення, враховуючи положення ст. 197 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі, виходячи з таких підстав.

Згідно п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч.3ст.220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином судом повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

Згідно ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

За загальним правилом ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у тому разі коли питання про судові витрати не було вирішено при ухвалені рішення, суд, що його ухвалив, вирішує це питання відповідно до пункту 4 частини першої статті 220 ЦПК України за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухваленням додаткового рішення. У зв'язку з цим питання про судові витрати не можуть вирішуватись іншим судом або шляхом пред'явлення позову в іншій справі. Відповідно до п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

З досліджених в ході судового розгляду матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір з урахуванням остаточних позовних вимог, що підтверджується оригіналом квитанції, яка наявна в матеріалах справи: 28.07.2016 року сплачено судовий збір в сумі 1378 грн. (а.с. 1).

Отже, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням обєктивного підтвердження витрат позивача (щодо сплати судового збору), з урахуванням положень ч.1 ст.88 ЦПК України та розяснень, що викладені в п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», дані понесені позивачем у справі витрати необхідно стягнути на користь позивача з відповідачів в рівних частках по 689 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 79, 84, 88, 197, ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 та СТОВ «Селецька» (код ЄДРПОУ 03772973) на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі (витрати по сплаті судового збору) в розмірі 1378 грн. 00 коп., по 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. 00 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Оржицький районний суд Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя