Постанова № 64460264, 01.02.2017, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 2-а/279/39/17 Справа № 279/5781/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. 11 год. 45 хв. м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., розглянувши в скороченому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що по 06.11.2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2016 року почала проходити службу в органах Національної поліції, а саме в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області. 26.09.2016 року звільнена наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області №220 о/с відповідно до Закону України "Про Національну поліцію". З 22.09.2016 року їй встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, що повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що дає їй право на отримання одноразової грошової допомоги. З цього приводу нею направлялись звернення до голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, до Головного управління Національної поліції в Житомирській області. На свої звернення отримала відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, тому просить визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги та зобов"язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, понесені судові витрати просила стягнути на її користь.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи слідує, що позивач по 06.11.2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року по 26.09.2016 року проходила службу в органах Національної поліції. Наказом ГУ Національної поліції в Житомирській області від 26.09.2016 року за №220 о/с позивач звільнена зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Згідно довідки акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №514959 від 27.09.2016 року з 22.09.2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності по захворюванню, що повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Свідоцтво про хворобу №253/166 від 10.07.2016 року також підтверджує наявність у позивача захворювання, повязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач звернулась із заявою до Головного управління національної поліції в Житомирській області про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності третьої групи, повязаної з проходження служби. На адресу позивача було надано відповідь зі змісту якої слідує про те, що підстави для призначення та виплати останній одноразової грошової допомоги відсутні, оскільки наявне захворювання повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не в поліції. Іншим листом повідомлено про те, що матеріали про призначення виплати одноразової грошової допомоги направлено на розгляд до МВС України, з зазначенням того, що стосовно рішення про результати розгляду буде повідомлено додатково.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України Постановою №850 від 21.10.2015 затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок №850). Дана постанова набрала чинності 31.10.2015 року.

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обовязків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи (п.п.2 п.3 Порядку №850).

Відповідно до п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби передбачені вказаною нормою документи. Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850). МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (п.11 Порядку №850).

Відповідно до абз.3 п.15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС України для прийняття відповідного рішення.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ була прийнята на службу в органи поліції не позбавляє її права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850.

Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", Постанови КМУ від 02.09.2015 №641 "Про утворення Національної поліції України" та "Положення про Національну поліцію", затвердженого постановою КМУ від 28 жовтня 2015 р. № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ України через МВС України і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

З положень вказаних нормативно-правових актів не вбачається, що органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст.97 ч.4 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок травми, повязаної з виконанням службових обовязків саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачено Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року зареєстровано в МУЮ 29.01.2016 року. До внесення 12.09.2016 року змін в даний нормативний акт (п.5 розділу 1 доповнено підпунктом 4) він не передбачав обставини, яка виникла внаслідок отриманого захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), повязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, як випадку, за якого призначається одноразово грошова допомога відповідно до вищевказаного Наказу №4 від 11.01.2016 року.

Як зазначалось, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року на час встановлення інвалідності позивача не передбачалось можливість виплати одноразової грошової допомоги працівнику поліції, який отримав інвалідність, повязану з захворюванням під час проходження служби в органах внутрішніх справ, тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Міністерство внутрішніх справ України.

Однак, як свідчать подані позивачем докази, з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги остання звернулась до ГУ Національної поліції в Житомирській області, яке не є правонаступником ГУ МВС України в Житомирській області.

За таких обставин, повернення ГУ Національної поліції в Житомирській області поданих позивачем документів без виконання не може бути визнано протиправним.

Із заявою до Міністерства внутрішніх справ України, тобто до особи до якої предявлено позовні вимоги, з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, позивач не зверталась, докази відмови останнього у відмові позивачу у розгляді матеріалів та проведенні одноразової грошової допомоги в справі відсутні, тому підстав для зобовязання МВС України вчинити будь-які дії в інтересах позивача відповідно до Наказу МВС України №4 від 11.01.2016 року не має.

Суд позбавлений можливості відповідно до ст.162 КАС України прийняти рішення про зобовязання іншої юридичної особи розглянути звернення позивача відповідно до Порядку №850, оскільки з заявою про виплату допомоги позивач звернувся до неналежної особи ГУ НП в Житомирській області. Можливості звернутись до належної особи з питання отримання одноразової грошової допомоги позивач не позбавлена.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.6,9,11,12,158-163,256 КАС, Законом України «Про міліцію» №565-ХІІ від 20.12.1990 року зі змінами, Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року, Постановою КМУ від 21.10.2015 року №850, Наказом МВС України від 11.01.2016 року №4,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: