Ухвала суду № 64459305, 24.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 січня 2017 року м. Київ К/800/2340/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі за її позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду, третя особа - Державна судова адміністрація України про перерахунок та виплати заробітної плати,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, якими відмовлено в задоволенні позову.

Ставиться вимога про скасування судових рішень і ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на незаконність нарахування та виплати заробітної плати без урахування змін внесених до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо розмірів посадових окладів працівників апарату суду. Крім того, суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Як установлено судами, позивачка працює в апараті Миколаївського окружного адміністративного суду. На її переконання, з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року та з 29 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року їй заробітна плата нараховується і виплачується в супереч вимогам, передбаченим абзацом другим частини першої статті 144 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ) та частини першої статті 147 цього ж Закону.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - Постанова № 268) щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постановах від 12 липня 2016 року (справа № 21-1726а16), від 13 липня 2016 року (справа № 21-1888а16).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року №644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі - постанова № 644, яка набрала чинності 9 вересня 2015 року) були внесені зміни до постанови № 268, зокрема, у схемі посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів місячний посадовий оклад було визначено як коефіцієнт від місячного посадового окладу судді місцевого суду. Разом із тим, визначено, що у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду.

Отже, з 9 вересня 2015 року розмір окладу працівників апарату судів регулюється постановою № 644.

З урахуванням зазначених обставин, висновків Верховного Суду України, викладених у вище згаданих постановах, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідачів при обчисленні й виплаті заробітної плати ОСОБА_1

Керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі за її позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду, третя особа - Державна судова адміністрація України про перерахунок та виплати заробітної плати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко