Постанова № 64458428, 26.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2017 р. м. Київ К/800/11440/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Черкаської області, треті особи: Державна судова адміністрація України (далі - ДСА), Державна казначейська служба України, про зобов'язання виплатити вихідну допомогу за касаційною скаргою представника ДСА на судові рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати неправомірними дії апеляційного суду Черкаської області про відмову у нарахуванні і виплаті йому вихідної допомоги при звільненні у відставку, передбаченої статтею 136 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI);

зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити зазначену допомогу як судді у відставці у розмірі десяти посадових окладів за останньою посадою.

Посилався на неправомірність відмови у виплаті одноразової вихідної допомоги при звільненні, оскільки на момент подачі заяви на звільнення він мав право на таку компенсацію.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 31 березня 2016 року, позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії апеляційного суду Черкаської області про відмову в нарахуванні і виплаті ОСОБА_4 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку та зобов'язано здійснити нарахування і виплату зазначеної допомоги. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час звернення із заявою про звільнення позивач мав право на вихідну допомогу, передбачену статтею 136 Закону № 2453-VІ.

У касаційній скарзі представник ДСА, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що стаття 136 Закону №2453-VI, яка регулювала виплату вихідної допомоги суддям у відставці, була виключена із закону на момент прийняття рішення про звільнення позивача.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, касаційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Відповідно до частини третьої статті 5 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, будь-який акт цивільного законодавства регулює ті відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

При офіційному тлумаченні положень частини першої статті 58 Конституції України Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 вказав на те, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події (факту) застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Стаття 136 Закону № 2453-VІ (в редакції Закону України від 02.12.2010 року № 2756-VI), врегульовувала питання виплати вихідної допомоги судді у відставці. За правилами цієї норми судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набув чинності 1 квітня 2014 року, внесено зміни до Закону № 2453-VІ, зокрема, виключено статтю 136, якою визначалося право на вихідну допомогу при звільненні.

Згідно фактичних обставин, встановлених судами, ОСОБА_4 звільнено у відставку на підставі постанови Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року, тобто у той час коли вже не існувало право на вихідну допомогу, передбачену статтею 136 Закону № 2453-VІ.

Той факт, що позивач звернувся із заявою про відставку у вересні 2013 року, не впливає на право щодо отримання допомоги, адже сам факт звільнення мав місце у грудні 2014 року.

У випадку порушення права на відставку, зацікавлена особа вправі звернутися з відповідним позовом до суб'єкта владних повноважень, який порушив таке право.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, а лише допущено порушення у застосуванні норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити.

Скасувати судові рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 до апеляційного суду Черкаської області про визнання дій протиправними щодо відмови в нарахуванні і виплаті вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку та зобов'язанні у нарахуванні і виплаті зазначеної допомоги.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман