Ухвала суду № 64457698, 26.01.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1579/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

26 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, апеляційної атестаційної комісії північного регіону №6, третя особа Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування висновку, рішення,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області (далі Атестаційна комісія), апеляційної атестаційної комісії північного регіону №6 (далі апеляційна комісія), третя особа Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області (далі ГУ НП у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування висновку, рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа оскаржила його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представники третьої особи (апелянта) та відповідача підтримали апеляційну скаргу і просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач та його представник заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується слідуюче:

Наказом т.в.о. начальника ГУНП у Вінницькій області від 07.11.2015р. №2 о/с ОСОБА_2 призначено першим заступником Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 від 12 лютого 2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області" з метою підготовки до оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ № 1465 від 17 листопада 2015 року, наказано, зокрема, керівникам структурних та територіальних підрозділів ГУНП у Вінницькій області: скласти списки поліцейських ГУНП та підпорядкованих підрозділів, які підлягають атестуванню; скласти атестаційні листи стосовно поліцейських; підготувати для надання на засідання атестаційних комісій додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими.

В подальшому, наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 620 від 25 травня 2016 року "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУНП у Вінницькій області", відповідно до вимог статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 2 пункту 2 розділу II Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ №1465 від 17 листопада 2015 року, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри, затверджено, серед інших, персональний склад атестаційної комісії №7 ГУНП у Вінницькій області.

20 вересня 2016 року атестаційною комісією проведено співбесіду із ОСОБА_2, за наслідком якої та з урахуванням результатів тестування прийнято рішення, оформлене протоколом №15.00036456.0036419 від 20 вересня 2016 року щодо невідповідності ОСОБА_2 займаній посаді та таким, що підлягає переміщенню на нижчу посаду.

Не погоджуючись із таким висновком, позивач 26.09.2016р. подав скаргу до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6, за наслідком розгляду якої прийнято рішення щодо невідповідності ОСОБА_2 займаній посаді та таким, що підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, про що зазначено в протоколі №15.00037302.0036419 від 28 вересня 2016 року.

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями атестаційної комісії та апеляційної атестаційної комісії, оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідачів щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, не ґрунтується на вимогах Закону №580-VIII та Інструкції №1465, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке:

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" № 580 від 02.07.2015р. №580-VIІI (далі Закон №580-VIІI), який набув чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до статті 1 Закону №580-VIІI, Національна поліція України (далі - поліція)-це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно з пунктами 9 та 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, Законом України "Про Національну поліцію" передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

При цьому, вказаним Законом визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом.

Реалізація цих умов відбувається у визначений строк - упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону ( тобто з 07.08.2015 року до 07.11.2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Отже, аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України. При цьому, вказаний пункт Закону № 580-VІІІ не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Статтею 58 Закону № 580-VIІI визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу начальника ГУ НП у Вінницькій області №2 від 07 листопада 2015 року ОСОБА_5 прийнято в національну поліцію України на постійній основі, за його заявою. Наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №63 о/с від 06 квітня 2016 року його призначено начальником сектору (патрульної поліції) Погребищенського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Отже, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VІІІ шляхом видання наказу про призначення за його згодою, з чого слідує, що питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу.

Мету та підстави для проведення атестування поліцейських визначено статтею 57 Закону № 580-VІІІ.

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

З аналізу положень частини другої статті 57 вищезазначеного Закону слідує, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.

Таким чином, наведені у частині 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ, підстави для проведення атестування є вичерпними.

Отже, метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у звязку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

При цьому, кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути повязана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як-то неналежне виконання службових обовязків, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

З огляду на викладене, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону № 580-VІІІ.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для проведення атестування ОСОБА_2 не було призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду. Також судом не встановлені обставин, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо. Таке атестування позивача було проведено на підставі частини 1 статті 57 Закону № 580, відповідно до якої тестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Однак, на думку суду, мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не може бути самостійною підставою для проведення атестування, а має перебувати у взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині 2 статті 57 Закону №580.

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі Інструкція).

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

В силу вимог пунктів 4 та 5 Розділу 1 Інструкції рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Відповідно до Інструкції атестування поліцейських проводиться у два етапи: тестування та співбесіда.

Порядок організації, підготовки, проведення тестування зазначений у розділі ІV цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV тестування проводиться з метою об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах в апараті Національної поліції України чи органах поліції.

Пунктом 3 цього розділу Інструкції передбачено складання безпосередніми керівниками атестаційних листів на поліцейських. В атестаційному листі зазначаються наступні відомості про поліцейського, який атестується: результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; володіння іноземними мовами; культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; результати проходження підвищення кваліфікації (п. 7 розділу ІV).

Відповідно до пункту 9 розділу ІV Інструкції прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Пунктом 10 розділу IV Інструкції встановлено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Відповідно до пунктів 11, 12 розділу ІV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до пункту 15 розділу IV, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Слід зазначити, що Інструкція не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також зясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.

Пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

З аналіз вищезазначених правових норм випливає, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи невідповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані відносно нього та з врахуванням всіх критеріїв, зазначених в пункті 16 розділу IV Інструкції, а відтак результати співбесіди та тестування на поліграфі не можуть бути достатніми умовами для вирішення питання щодо відповідності чи невідповідності займаній посаді.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2016 року позивач проходив атестування, проведене Атестаційною комісією.

Відповідно до атестаційного листа підполковника поліції ОСОБА_2 за результатами атестування останній на тестуванні на загальні навички отримав 27 балів із 60 можливих та по професійному тестуванні - 38 бал з 60 можливих.

Із розділу ІV, вказаного листа вбачається, що за наслідком проведеної атестації, Атестаційною комісією зроблено висновок, про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно з висновком прямого керівника позивача, т.в.о. начальника ГУНП у Вінницькій області ( І - ІІІ атестаційного листа) ОСОБА_2 займаній посаді відповідає.

Також, судом першої інстанції з'ясовано, що в ході проведення співбесіди комісією були досліджені атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про доходи; послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел.

Так, атестаційний лист позивача, досліджений судом апеляційної інстанції не містить негативної інформації стосовно нього, оскільки безпосередній керівник характеризує його виключно позитивно.

Згідно довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», вартість майна, указаного позивачем в Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, які отримані із законних джерел.

Таким чином, у матеріалах атестування відсутні дані, наявність яких виключає можливість проходження позивачем служби в поліції, а отже, апеляційний суд вважає, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону № 580 та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що Інструкцією № 1465 визначена послідовність дій атестаційних комісій, перелік документів, які мають складатись та досліджуватись, коло критеріїв, за якими особа, яка проходить атестування, визнається такою, що відповідає або не відповідає займаній посаді. При цьому, ні Законом України «Про Національну поліцію», ні Інструкцією № 1465 не наділено членів атестаційних комісій правом вирішувати питання можливості перебування особи на службі в поліції виключно на підставі власного, суб'єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід до оцінювання може призвести до прийняття необ'єктивних, необґрунтованих і, як наслідок, неправомірних рішень.

Варто також зазначити, що будь-який орган державної влади зобов'язаний Конституцією України діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Національну поліцію поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону № 580 та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

Відповідно до пункту 12 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.

Так, судом встановлено рішенням Апеляційної атестаційної комісії, оформленим протоколом ОП № 15.00037302.0036419 від 28.09.2016 року, скаргу ОСОБА_2 було відхилено, виходячи з того, що скаржник продемонстрував низький рівень теоретичних знань та професійних якостей, не в повному обсязі вніс дані до декларації, а також з результатів тестування на поліграфі.

Однак, встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що атестаційна комісія та апеляційна атестаційна комісія поверхнево, не в повній мірі зясували всі необхідні обставини відповідно до вимог Інструкції, без належного врахування всіх критеріїв прийшли до висновку про невідповідність позивача займаній посаді, не взяли до уваги його професійні, ділові та особисті якості, а також можливість перебування його на службі в поліції.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення відповідачів не відповідають вказаним критеріям правомірності, є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає за необхідне окремо зазаначити, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, з вищезазначеною правовою нормою встановлено, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року (справа 21-1115во10) .

Апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що предметом позову в даному спорі є рішення атестаційної та апеляційної атестаційної комісій, а не рішення, прийняте ГУ НП у Вінницькій області, а отже оскаржуваним судовим рішенням його права не порушені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що входять до предмета доказування та мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає всі підстави для залишення його без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 лютого 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7