Ухвала суду № 64457232, 31.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/10067/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко О.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2013 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління ПФУ в Деснянському районі м. Києва та зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату їй пенсії, як державному службовцю з урахуванням у складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення починаючи з 01.10.2010 року по час ухвалення судом рішення. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року постанову суду першої інстанції змінено, вимоги позову про зобов'язання Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату їй пенсії до 05.12.2012 року залишено без розгляду. Зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, як державному службовцю з урахуванням в складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 15.12.2012 року.

Позивач вважає, що при виконанні рішень суду відповідач самостійно, на власний розсуд змінив розмір відсотків для обчислення пенсії з 90% на 80%, у зв'язку з чим зменшився розмір її пенсії, що і стало підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки проведення перерахунку пенсії із урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, що передбачає розрахунок пенсії позивача у розмірі 90% від суми її заробітної плати не було предметом судового розгляду справи, а тому вчинення таких дій управлінням виходить за межі зобов'язань покладених судовим рішенням. Разом з тим, судом зазначено, що застосування до перерахунку пенсії позивача 80% від суми заробітної плати є правомірним з огляду на те, що на момент виконання рішення суду діяла редакція Закону України «Про державну службу» відповідно до якої в ст. 37 зазначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів погоджується із таким судовим рішенням, мотивуючи свою позицію наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своєму адміністративному позові просить суд зобов'язати провести належний розрахунок пенсії відповідно до закону та постанов Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2013 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року із урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, за нормою ст. 37 Закону України «Про державну службу», яка діяла станом на 11.10.2010 року (дату призначення пенсії), що передбачає розрахунок пенсії ОСОБА_2 у розмірі 90% від суми її заробітної плати.

Варто відмітити, що відповідно до вищезазначених рішень суду відповідач зобов'язаний провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, як державному службовцю, з урахуванням у складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 15.12.2012 року.

Судом встановлено, що відповідач здійснив перерахунок відповідно до вищезазначеного рішення суду, та при виконанні рішення суду Управління застосувало до перерахунку пенсії державного службовця 80% від суми заробітної плати.

Колегія суддів вважає, що застосування 80% від суми заробітної плати правомірним з огляду на наступне.

Так, на момент виконання рішення суду діяла редакція Закону України «Про державну службу» відповідно до якої в ст. 37 зазначено, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України чітко вказується, що «Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи».

Тобто в зазначеній статті відтворюється загальне правило про дію закону у часі, відповідно до якого застосовуються норми, чинні на момент вчинення дій. Отже, після звернення позивача з рішенням суду до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві застосовується закон, що діяв на момент виконання рішення суду.

Таким чином, на переконання колегії суддів, відповідач виконав зобов'язання зазначені у рішенні суду у відповідності до законодавства, яке було чинним на момент звернення.

Разом з тим, перерахунок пенсії та визначення відсотку, з якого має бути здійснений такий перерахунок, є виключною прерогативою пенсійного органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тобто у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно, на власний розсуд обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд є правозастосовуючим органом, тобто суд не підміняючи органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону вирішує справи, в той час як Позивач просить суд зобов'язати Управління здійснити конкретний розрахунок, який на думку позивача є вірним.

Така позиція Позивача суперечить постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 в якій викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

У своєму адміністративному позові та апеляційній скарзі Позивач зазначає, що оскільки в резулятивній частині не зазначено застосування 80% від суми заробітної плати, то виконати рішення належним чином без відповідного рішення суду неможливо.

У зв'язку із викладеним, позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про роз'ясненням рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2013 року. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.08.2014 р. ОСОБА_2 було відмовлено в роз'ясненні судовогорішення, та, більше того, в описовій частині рішення судом зазначено, що «роз'яснення постанови в частині необхідності застосування УПФУ в Деснянському районі м. Києва законодавства на дату призначення пенсії, тобто проведення перерахунку і виплати пенсії за віком, як державному службовцю в розмірі 90% її заробітної плати потягне за собою зміну змісту постанови суду, що буде суперечити положенням вищевказаної норми закону».

Тобто, Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.08.2014 року чітко вирішено питання щодо застосування відсотків від суми заробітної плати ОСОБА_2

Крім того, на виконання вищезазначених рішень суду, Державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження, а постановою від 25.06.2014 року була винесена постанова про закриття виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконання рішення суду (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2014 р. ВП№42350499 та Постанова про закриття виконавчого провадження наявні в матеріалах справи).

Таким чином, Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2013 року та Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року відповідачем виконана виконана в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог, а тому підстави для його скасування відсутні.

Підсумовуючи все вище наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 183, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.