Ухвала суду № 64457217, 01.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № з810/2392/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Обухівської міської ради, Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Житлово-будівельний кооператив «Нектарний», Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ Зелена планета» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року позов залишено без розгляду.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача 01.08.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом, провадження за яким було відкрито ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та призначено справу до судового розгляду на 10.10.2016.

Повістку про розгляд справи 10.10.2016 отримано позивачем 01.10.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 70).

У зв'язку із перебуванням судді Панової Г.В. на лікарняному, судове засідання, призначене на 10.10.2016 було знято з розгляду (а.с. 77). Позивачу 29.10.2016 було вручено повістку про виклик до суду на 08.11.2016.

07.11.2016 представником позивача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що він прийматиме участь в розгляді іншої справи, яка розглядатиметься Обухівським районним судом Київської області 08.11.2016 о 10:00 год (а.с.91).

У зв'язку із тим, що сторони не з'явились 08.11.2016 у судове засідання, суд відклав розгляд справи на 29.11.2016 (а.с. 93). Представник позивача особисто отримав повістку про виклик до суду на 29.11.2016 (а.с. 94).

29.11.2016 у судове засідання сторони не з'явилися. У звязку із повторною неявкою позивача та/або його представника, суд першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) залишив позов без розгляду.

В апеляційній скарзі представник позивача стверджує, що він повідомив суд про неможливість прибути до суду 08.11.2016, а тому його неприбуття 29.11.2016 є першою неявкою без поважних причин, з огляду на що суд протиправно застосував положення п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС.

Вирішуючи питання правомірності оскаржуваної ухвали колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Згідно частини другої статті 49 КАС, особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання суб'єктивними процесуальними правами - це особлива форма адміністративного судового процесуального правопорушення, навмисні недобросовісні діяння (дії чи бездіяльність) осіб, які беруть участь у справі адміністративної юрисдикції, які полягають у порушенні умов реалізації наданих їм процесуальних прав (адміністративної процесуальної правоздатності), використанні цих правових можливостей не за призначенням або не з тією метою, з якою їх надано, внаслідок чого чиниться шкода правам та інтересам інших осіб - учасників адміністративного судового провадження, а також відбувається перешкоджання діяльності адміністративних судів.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, неприбуття учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин. Подібна практика спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є проявом неповаги до суду.

Згідно статті 122 КАС, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Оскільки законодавцем обмежений строк для розгляду адміністративних справ, суд першої інстанції позбавлений можливості неодноразового відкладення розгляду даної справи без поважних на те причин у зв'язку із неявною у засідання сторони позивача.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 КАС, позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено.

При цьому, слід зауважити, що за змістом частини 1 статті 56 КАС сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

З огляду це, слід зауважити, що відповідно до ч. 10 ст. 35 КАС вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.

Як вбачається із вище наведених обставин, позивач, представник позивача, були належним чином повідомлений про необхідність з'явитися до суду 08.11.2016 та 29.11.2016. Однак, ні позивач, ні його представник до суду в визначені дати та встановлений час не з'явилися.

В апеляційній скарзі не заперечувалося, що неявка у судове засідання 29.11.2016, дійсно, не мала поважних причин. Однак, про те, що представник позивача не матиме змоги прибути до суду 08.11.2016, суд було повідомлено 07.11.2016 клопотанням, в якому зазначалося, що неявка адвоката ОСОБА_2 обумовлена причиною, яка від нього не залежить та полягає в тому, що він прийматиме участь у цивільній справі № 372/1833/16-ц, яка розглядається Обухівським районним судом Київської області та судове засідання по якій призначено на 08.11.2016 о 10.00.

У зазначеному клопотанні також зазначалося, що викладені обставини підтверджуються даними сайту Обухівського районного суду Київської області ob.ko.court.gov.ua. У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що надати разом із вказаним клопотанням повістку про виклик до суду, він не мав можливості, оскільки Обухівський районний суд Київської області повідомив його про розгляд справи за допомогою СМС.

До суду апеляційної інстанції представник позивача надав копію журналу судового засідання Обухівського районного суду Київської області, з якої вбачається, що адвокат ОСОБА_2, дійсно, 08.11.2016 брав участь у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи № 372/1833/16-ц, позивачем у якій також є ОСОБА_3.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що адвокат позивача мав поважні причини неявки у судове засідання 08.11.2016, про що ним було завчасно повідомлено суд, а тому неприбуття у судове засідання 29.11.2016 є першою неявкою без поважних причин. З огляду на це, підстави для застосування пункту 4 частини 1 статті 155 КАС та залишення позовної заяви без розгляду у даному випадку відсутні.

Відповідно до ст. 204 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції..

Керуючись ст.ст. 160, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 02.02.2017.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.