Постанова № 64457195, 02.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4205/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.,

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта Деміденко Ю.В.

пр-к позивача Назарук О.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальностю «Еко» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ :

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко», звернувся в суд з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2016 № 0000013901.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 січня 2016 відповідачем на підставі акта перевірки № 1204/28-10-39-10/32104254 від 18.12.2015, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013901, яким до позивача за порушення пп. 39.4.2 Податкового кодексу України ( не подання звіту про контрольовані операції) застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 365 400 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вказував на необґрунтованість доводів контролюючого органу щодо необхідності позивачу подавати звіт про контрольовані операції.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам, колегія судді звертає увагу на наступне.

Згідно пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які: задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

Згідно пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 Податкового кодексу України операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

Господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік (пп. 39.2.1.4 ПК України).

Отже, Податковим кодексом України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) визначалося, що до контрольованих операцій належать операції, загальна сума яких з одним контрагентом протягом року дорівнює або перевищує 50 млн. гривень та що підпадають під одну з наступних умов:

- операції з пов'язаними резидентами, що відповідають певним критеріям, визначеними статтею 39 ПКУ та/або

- операції з пов'язаними нерезидентами та/або

- операції з непов'язаними нерезидентами, які зареєстровані в державі з встановленою ставкою податку на прибуток підприємств нижчою на 5 і більше відсотків ніж в Україні. Даний перелік затверджується Кабінетом Міністрів України та опубліковується на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України.

Відповідно до пп. 39.4.2 Податкового кодексу України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року N 72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» установлено, що звіт про контрольовані операції за 2014 рік подається до 1 травня 2015 року і формується з урахуванням норм статті 39 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЕКО" укладено ряд договорів комісії з товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТЩ", а саме: договір комісії №309 від 17.12.2013 року; договір комісії № 38 від 24.02.2014 року; договір комісії №67 від 21.03.2014 року; договір комісії №106 від 30.04.2014 року; договір комісії №117 від 28.05.2014 року; договір комісії №131 від 18.06.2014 року; договір комісії №179 від 10.09.2014 року; договір комісії №190 від 01.09.2014 року.

Відповідно до умов вказаних договорів Комітент (ТОВ "ЕКО") доручає Комісіонеру (ТОВ ТД "ТіД") здійснити реалізацію продукції - олії соняшникової нерафінованої (сирої), яка належить Комітенту.

Відповідно до п.1.1 Договорів Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується здійснити реалізацію нерезидентам продукцію, яка належить Комітенту.

Пунктом 2.4 Договорів визначено, що товар, який передано Комітентом Комісіонеру є власністю Комітента, а при його продажу (експорту) переходить у власність покупця.

Відповідно до п. 3.2. укладених договорів комісії, розрахунки між Комісіонером та Комітентом за проданим товар здійснюються не пізніше 30 календарних днів з моменту оформлення експортної вантажної митної декларації. Платежі реалізований товар Комісіонер здійснює в національній валюті України - гривні.

В подальшому, ТОВ Торговий дім "ТіД" уклав з нерезидентом Risoil Bulgaria Ltd (Болгарія) контракт № 68 від 21 березня 2014 року на поставку олії соняшникової нерафінованої на загальну суму 1445 000,00 дол. США.

Відповідно до митних декларацій у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 експортовано Risoil Bulgaria Ltd (Болгарія) товарів (олія соняшникова нерафінована (сира) загальною вартістю 123 171 622,04 грн.

Зазначені господарські операції контролюючий орган вважав такими, що віднесені до контрольованих, а отже зазначав про обов'язок Товариства подати за 2014 рік звіт про такі операції.

Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ст. 1013 ЦКУ).

Статтею 1014 ЦКУ визначено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).

Тобто, комісіонер здійснює продаж покупцю товару, право власності на який належить комітенту. Фактично комісіонер є представником комітента і виконує його доручення.

Договір комісії не є правочином, за яким комісіонер придбає товари у комітента. Тому, якщо комітент відповідно до договору комісії передає комісіонеру товари для подальшого продажу, то право власності на ці товари від комітента до комісіонера не переходить.

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, операції платника податку (комітента) з продажу товарів нерезиденту (зареєстрованого у державі (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України) через комісіонера визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються умови, передбачені пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, оскільки безпосередньо право власності на товар переходить від комітента до покупця (нерезидента).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №1042 «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки нижчі, ніж в Україні» Республіка Болгарія включена в перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

Сума контрольованих операцій позивача за 2014 рік є більшою ніж мінімальний розмір господарських операцій, за результатами проведення яких подається звіт про контрольовані операції (50 000 000,00 грн.).

Таким чином, позивач в розумінні вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України є платником податків, який зобов'язаний подавати Звіт про контрольовані операції.

Отже, висновки податкового органу щодо порушень позивачем податкового законодавства є правомірними.

Відповідно до п.120.3 ст.120 ПК України, неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу, зокрема, у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що нарахування відповідачем за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 05.01.2016 № 0000013901 штрафних санкцій є правомірним.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, внаслідок чого рішення суду ухвалено не у відповідності до норм матеріального права, яке регулює спірні правовідносини.

Згідно з п. 3 ч. 1.ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи або, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю «Еко» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 02.02.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.