Ухвала суду № 64457018, 31.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/7550/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В., Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Деснянського районного суду м.Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 10.4 рішення Чернігівської міської ради (четвертої сесії сьомого скликання) від 01 березня 2016 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у грудні 2012 року Позивач звернулась до Відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1), орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель.

Рішенням Чернігівської міської ради від 26 грудня 2012 року Позивачу відмовлено у задоволенні заяви.

За наслідком оскарження вказаного рішення в судовому порядку, рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 вересня 2013 року визнано протиправним і скасовано пункт 1 рішення Чернігівської міської ради від 26 грудня 2012 року.

Вказане судове рішення першої інстанції залишене без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2014 року.

В подальшому Позивач неодноразово зверталась до Відповідача з аналогічними клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Останнє звернення Позивача направлене Відповідачу 22 січня 2016 року.

01 березня 2016 року Чернігівською міською радою ухвалене рішення № 4/VІІ-20, пунктом 10.4 якого ОСОБА_2 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відмова мотивована посиланням на пункт 3 рішення міської ради від 28 листопада 2014 року «Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця»» (45 сесія 6 скликання) та ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.140 Конституції України та ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

За приписами ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку (ч.3 ст.123 Земельного кодексу України).

За прписами ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як підставу для відмови Позивачеві у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачем зазначено пункт 3 рішення міської ради від 28.11.2014 року «Про надання дозволу на розроблення проекту ДПТ групи житлових кварталів «Лісковиця» (45 сесія 6 скликання).

Зі змісту рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2014 року вбачається, що управлінню архітектури та містобудування Чернігівської міської ради у 2014 році надано дозвіл на розроблення Детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця».

Також, вказаним рішенням до затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця» введено тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено колегією суддів, вул.Танкістів у м.Чернігові, територіально не розташована в житловому мікрорайоні Лісковиця м.Чернігова.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення міської ради від 28.11.2014 року «Про надання дозволу на розроблення проекту ДПТ групи житлових кварталів «Лісковиця» жодним чином не впливає на право Позивача одержати безоплатно у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, передбаченого ст.118, 123 Земельного Кодексу України.

Також, слід зазначити, що Земельним кодексом України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов»язано суб»єкта владних повноважень у разі відмови - належним чином мотивувати причини такої відмови у відповідності до вимог закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального права, які передбачені ст.ст.201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 01 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.