Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2017 року справа №805/4318/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Челахової О.О., представника позивача ОСОБА_2, діючої за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 805/4318/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 1121 від 11 жовтня 2016 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», -
ВСТАНОВИВ:
09 листопада 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» звернулось до суду із позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу інспекції № 1121 від 11 жовтня 2016 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» (а.с. 4-8).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 805/4318/16-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №1121 від 11 жовтня 2016 року Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Шахтоуправління Донбас (а.с. 65-67).
Не погодившись із судовим рішенням, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, інспекцією зазначено, що перевірка не була запланована, тому в наказі про її призначення вказано про проведення документальної невиїзної перевірки, яка відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України є самостійним видом перевірки наближеною до камеральної, оскільки податковий орган аналізує податкову звітність надану позивачем та перевіряє своєчасність сплати узгоджених сум податку відповідно до облікової картки.
Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду щодо не зазначення в наказі підстав для проведення спірної перевірки, оскільки в наказі вказано причину несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобовязання.
Апелянтом також зазначено, що несвоєчасність сплати податкового зобовязання перевіряється послідовно станом на конкретну дату сплати, що виключає повторність такої перевірки (а.с. 72-73).
Представник апелянта в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В апеляційній скарзі Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області зазначено на проведенні судового засідання за відсутності представника інспекції.
24 січня 2017 року до канцелярії суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» в яких він наполягав на дотриманні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін.
В судовому засідання представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним в запереченнях на апеляційну скаргу, наполягала на тому, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Шахтоуправління Донбас (код ЄДРПОУ 36982901) є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (Селидівського відділення) (а.с. 9-11).
11 жовтня 2016 року заступником начальника Селидівського відділення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області керуючись п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, у звязку з встановленням фактів порушення податкового законодавства та відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 прийнято наказ Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Шахтоуправління Донбас №112 з питань несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2015 року тривалістю один календарний день з 21 жовтня 2016 року (а.с. 12).
12 жовтня 2016 року заступником начальника Селидівського відділення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області складено повідомлення за № 5177/10/05-21-12 про проведення 21 жовтня 2016 року документальної невиїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю Шахтоуправління Донбас, яке надіслане рекомендованим листом та отримано позивачем лише 01 листопада 2016 року (а.с. 13-15).
Правомірність прийняття контролюючим органом вищевказаного наказу про проведення документальної невиїзної перевірки є спірним питанням даної справи.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вже проводилась перевірка позивача з питань несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, тобто за перевіряє мий період , а відтак спірний наказ є протиправним.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до ст..75.1.2 ПКУ,документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Отже призначена відповідачем документальна невиїзна перевірка має бути або плановою, або позаплановою. Оскільки призначена відповідачем перевірка не була передбачена планом графіком, то вона вважається позаплановою.
З огляду на зазначене,є незмістовними доводи апелянта що зазначена перевірка не була позаплановою, а є самостійним видом перевірок, оскільки такого самостійного виду перевірки Податковим Кодексом України не передбачено.
Обставини, які є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки наведені в п.п.78.1.1- 78.1.18 ст.78 ПКУ.
Пунктом 78.4. ст. 78 Податкового Кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 79 Податкового Кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.
У п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі, зазначається, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Обставини, які є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки наведені в п.п.78.1.1- 78.1.18 ст.78 ПКУ та міститься вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.
Відтак, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та виключно за наявності обставин перелічених в п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для її проведення.
Вивчивши спірний наказ на проведення перевірки, суд апеляційної інстанції дійшов висновки, що він не містить посилань на обставини, що стали підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, відповідно до п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, що свідчить про порушення порядку призначення такої перевірки, а відтак доводи апелянта з цього приводу є необґрунтованими.
Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Лише виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З аналізу вказаних норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.
Брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, що передбачене п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, а відтак з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.
Як вбачається з матеріалів справ, спірний наказ про проведення перевірки № 1121 від 11 жовтня 2016 року та повідомлення про початок проведення перевірки від 12 жовтня 2016 року за №55177/10/05-21-12 направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12 жовтня 2016 року, та отримані позивачем 01 листопада 2016 року, що виключає можливість останнього скористатись своїм правом бути присутнім під час проведення перевірки.
При цьому, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, а невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 27 січня 2015 року справа №21-425а14, від 16 лютого 2016 року №21-2749а15.
При цьому, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки та реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
З 01 січня 2015 року набрали чинності зміни, внесені до п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України (доповнено абзацом 2), відповідно до яких контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 кодексу, у разі якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
З матеріалів справ вбачається, що відповідачем вже проводились перевірки з питань несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2015 року, за результатами чого було складно акти № 354/15/36982901 від 10 грудня 2015 року (а.с. 18-22) та № 434/05-21-15/36982901 від 21 червня 2016 року (а.с. 29-32), на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0001391200 та №0001401200 від 2 липня 2016 року (а.с. 33, 34).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вже проводилась перевірка позивача з питань несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2015 року.
При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта щодо відсутності повторності проведення перевірки за жовтень 2015 року, оскільки у всіх трьох наказах на проведення перевірки з питань несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання (у т.ч. спірного) перевіряємий період зазначений,зокрема жовтень 2015 року, а спірному наказі не зазначено межи її проведення. Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про протиправність наказу щодо проведення подібного виду перевірки, оскільки він не містив жодного посилання на підстави її повторного проведення.
Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення про проведення перевірки, відтак, спірний наказ є таким, що підлягає скасуванню.
Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 805/4318/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 1121 від 11 жовтня 2016 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» залишити без змін.
Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 01 лютого 2017 року.
Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Судді Т.Г.Арабей
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Судове рішення № 64456912, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/4318/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: