Ухвала суду № 64456880, 25.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2017 рокусправа № П/811/1074/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Чередниченка В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2016р. у справі №П/811/1074/16за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» до: про:Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

25.08.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» (далі ТОВ «Новомиргородський цукор») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 3-7/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2016р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/1074/16 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Новомиргородський цукор» з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі ПДВ) по взаємовідносинах з ПП «Ават і К» за червень 2015р., що відображені в податковій декларації з ПДВ за червень 2015р., та з ТОВ «Презент-Дом» за серпень 2015р., що відображені в податковій декларації з ПДВ за серпень 2015р., та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображені обсягів зазначених взаємовідносин в декларації з податку на прибуток за 2015 р., відповідачем було зроблено висновок про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ПП «Ават і К» та ТОВ «Презент-Дом», не спричиняють реального настання наслідків, що свідчить про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з цими контрагентами, що призвело до безпідставного віднесення витрат та ПДВ по цим операціям до складу валових витрат, і як наслідок до завищення позивачем податкового кредиту за червень 2015р. у розмірі 6593 грн., за серпень 2015р. у розмірі 51250 грн., а разом 57843 грн., та до завищення обєкта оподаткування на загальну суму 289215 грн., що і було відображено у акті перевірки №37/11-23-14-02/32119999 від 15.07.2016р. на підставі якого відповідачем у подальшому 03.08.2016р., було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000441402, яким зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у загальному розмірі 57843 грн. та засновано штрафні санкції (штраф) у розмірі 659 грн., та №0000451402, яким зменшено розмір відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток розмірі 289215 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагенти позивача - ПП «Ават і К» та ТОВ «Презент-Дом», на момент укладення господарського договору з позивачем на постачання товарів, та на момент виконання сторонами за цими договорами своїх зобовязань були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, контрагенти позивача свої зобовязання за договором виконали, а позивач сплатив вартість отриманих від них відповідно до умов договору товарів та використав ці товари, у подальшому, у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобовязань за договором, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків та виконані сторонами реально, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000441402 та №0000451402 від 03.08.2016р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2016р. у справі №П/811/1074/16 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000441402 та №0000451402 від 03.08.2016р. (суддя Брегей Р.І.) / а.с. 135-140/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2016р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 144-146/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було зясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 26.10.2016р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 26.10.2016р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 161,162/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Новомиргородський цукор», ідентифікаційний код 32119999, зареєстровано як юридична особа 12.12.2002р., та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ, одними з основних видів діяльності підприємства є виробництво цукру, оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами / а.с. 37/.

Відповідачем у період з 13.07.2016р. по 15.07.2016р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Новомиргородський цукор» з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Ават і К» за червень 2015р., що відображені в податковій декларації з ПДВ за червень 2015р., та з ТОВ «Презент-Дом» за серпень 2015р., що відображені в податковій декларації з ПДВ за серпень 2015р., та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображені обсягів зазначених взаємовідносин в декларації з податку на прибуток за 2015 р., за результатами якої складено акт №37/11-23-14-02/32119999 від 15.07.2015р. (далі акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 11-36/ податковим органом (відповідачем у справі) було зроблено висновок про те, що по господарським договорам, які були укладені позивачем з його контрагентами ПП «Ават і К» та ТОВ «Презент-Дом», відсутні факти реального вчинення цих господарських операції, первинні бухгалтерські та податкові документи суперечать чинним законодавчим та нормативним актам, що свідчить про відсутність обєкту оподаткування ПДВ по операціям з цими контрагентами за червень та серпень 2016р., тому позивачем було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт,послуг) у цих контрагентів , а саме за червень 2016р. у розмірі ПДВ 6593 грн. по взаємовідносинам з ПП «Ават і К», та за серпень 2016р. на суму ПДВ 51250 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Презент-Дом», а разом на загальну суму 57842 грн., внаслідок цих порушень позивачем було занижено фінансовий результат оподаткування , що призвело до завищення підприємством відємного значення обєкта оподаткування загальну суму 289215 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту №37/11-23-14-02/32119999 від 15.07.2015р. , податковим органом 03.08.2016р., було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000441402, яким зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у загальному розмірі 57843 грн. та застосовано штрафні санкції (штраф) у розмірі 659 грн. / а.с. 38/;

- НОМЕР_1, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 289215 грн. / а.с. 39/.

Крім цього необхідно зазначити, що вищезазначені висновки відповідача за результатами перевірки позивача у даній справі, які відображені в акті №37/11-23-14-02/32119999 від 15.07.2015р. зроблено з огляду на аналіз наявної в розпорядженні відповідача податкової інформації Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №11521/04-07-22-01 від 22.09.2015р. щодо ТОВ «Презент-Дом» та податкової інформації стосовно ТОВ «Ават і К» №180/23-01-22-02 від 13.11.2015р. /а.с. 104-124/, яка була складена у звязку з відсутністю цих субєктів господарювання за місцем знаходження (реєстрації).

З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2015р. між позивачем (покупець) у справі та ПП «Ават і К» (постачальник) було укладено договір №0929.1, відповідно до умов якого постачальником було постановлено позивачу, а позивачем прийнято та оплачено трубу мідну у загальній кількості 127,6 кг, цей товар у подальшому було використано позивачем для утримання належних йому виробничих приміщень, у яких позивачем здійснюється господарська діяльність з виробництва цукру, контрагент позивача за цим договором під час укладення договору та під час виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований платником ПДВ, сторонами за цим договором свої зобовязання за договором виконано у повному обсязі, а саме постачальником у встановлений договором строк, було постановлено позивачу визначений договором товар, а позивачем сплачена його вартість, що підтверджується належними первинними документами, які наявні у позивача у справі та були ним надані під час проведення перевірки було надано податковому органу, ці первинні документи за вищезазначеним договором підряду характерні для такого роду господарських взаємовідносин, обовязковість їх ведення передбачена нормами чинного законодавства України, і ці первинні документи свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором, та подальше використання позивачем отриманого за цим договором у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобовязання та податковий кредит у відповідному звітному періоді/а.с. 59-75/.

Щодо господарських відносин позивача у справі з ТОВ «Презент-Дом», то 20.04.2015р. від позивачем та ТОВ «Презент-Дом» (постачальник) було укладено договір поставки №20-04/15, відповідно до якого постачальник зобовязується поставити покупцю вугільну продукцію кокс, в серпні 2015р. постачальником було поставлено позивачу визначену умовами договору продукцію у загальній кількості 75 т. на суму 307500,3 грн., у тому числі ПДВ 51250,05 грн., транспортування товару здійснювалось постачальником, а покупцем здійснено оплату вартості товару у безготівковій формі, отриманий від постачальника товару у подальшому позивачем було використано у власній господарській діяльності, контрагент позивача за цим договором під час укладення договору та під час виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований платником ПДВ, сторонами за цим договором свої зобовязання за договором виконано у повному обсязі, а саме постачальником у встановлений договором строк, було постановлено позивачу визначений договором товар, а позивачем сплачена його вартість, що підтверджується належними первинними документами, які наявні у позивача у справі та були ним надані під час проведення перевірки було надано податковому органу, ці первинні документи за вищезазначеним договором підряду характерні для такого роду господарських взаємовідносин, обовязковість їх ведення передбачена нормами чинного законодавства України, і ці первинні документи свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором, та подальше використання позивачем отриманого за цим договором у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобовязання та податковий кредит / у відповідних звітних періодах /а.с. 76-94/.

Відносини, які виникли між сторонами у даній справі, щодо правильності відображення в фінансовому та податковому обліку позивачем у справі в відповідних звітних періодах результатів господарської діяльності з контрагентами ПП «Ават і К» та ТОВ «Презент-Дом», врегульовано положеннями Податкового кодексу України та нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» .

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобовязання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобовязаннях, при цьому це стосується і податкових зобовязань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобовязаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобовязаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обовязку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обовязку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобовязані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розвязання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення п. 134.1 ст.134, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для визначення податкових зобовязань та формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості придбаних у контрагентів- ПП «Ават і К» та ТОВ «Презент-Дом» товарів, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів щодо фактичного здійснення господарських операцій, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів, які позивачем було отримано від його контрагента, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобовязань не відповідають вимогам Податкового кодексу України , які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, і висновки податкового органу про завищення позивачем відємного значення податкового кредиту в загальному розмірі 57843 грн., що призвело до завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) (рядок 24 декларації) на загальну суму 57843 грн., та про заниження фінансового результату до оподаткування, що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування на загальну суму 289215 грн. по операціям з ПП «Ават і К» (червень 2015р.) та ТОВ «Презент-Дом» (серпень 2015р.) є безпідставними, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність прийнятих відповідачем за результатами перевірки податкових повідомлень рішень №0000441402 та №0000451402 від 03.08.2016р., та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 26.10.2016р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2016р. у справі №П/811/1074/16 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 30.01.2017р.

Головуючий:А.О. Коршун

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:О.М. Панченко