Ухвала суду № 64456712, 25.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2017 рокусправа № 808/2710/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області , Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування висновку, наказу, поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати і виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № 2805/10/08-33-17-01-15 від 02.09.2016 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України Про очищення влади щодо позивача в частині невідповідності вартості майна (майнових прав), набутого на час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України Про очищення влади, наявній податковй інформації про доходи, отримані із законних джерел;

- скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.09.2016 № 2690-к Про звільнення ОСОБА_1Ф. та поновити позивача на посаді завідувача Сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області з 09.09.2016;

- зобовязати Державну службу України з безпеки на транспорті нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано висновок Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №2805/10/08-33-17-01-15 від 02 вересня 2016 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України Про очищення влади щодо ОСОБА_1. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 08 вересня 2016 року №2690-к про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача Сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача Сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області з 09 вересня 2016 року та в цій частині допущено негайне виконання. Зобовязано Державну службу України з безпеки на транспорті нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно доводів апеляційної скарги відповідач стверджує, що судом першої інстанції не було повно та всебічно з'ясовано обставини, які мали значення для правильного вирішення справи, оскільки висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачений п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1, складений у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник апелянта за довіреністю (ОСОБА_2Р.) підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув, про причини не прибуття не повідомив, що не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, ОСОБА_1 з 17.12.2012 року був державним службовцем та працював в Управлінні Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, яке в подальшому було реорганізовано в Державну службу України з безпеки на транспорті.

В липні 216 року згідно наданої ОСОБА_1 заяви про згоду на проведення перевірки, оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до вимог Закону України Про очищення влади з додаванням декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, Головою Державної служби України з безпеки на транспорті було надіслано запит до Токмацької ОДПІ у Запорізькій області ГУ ДФС у Запорізької області про проведення перевірки, передбаченої Законом України Про очищення влади.

02 вересня2016 року Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС України в Запорізькій області було складено висновок про результати (додаткової) перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України Про очищення влади № 2805/10/08-33-17-01-15.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав протиправним висновок Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № 2805/10/08-33-17-01-15 від 02.09.2016 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України Про очищення влади, щодо позивача в частині невідповідності вартості майна (майнових прав), набутого на час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України Про очищення влади наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел. Оскільки даний висновок фактично слугував підставою для видання Державною службою України з питань безпеки на транспорті наказу "Про звільнення ОСОБА_1Ф." від 08.09.2016 № 2690-к, останній також визнаний протиправним та скасований.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про очищення влади» особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону. Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч. 5, ч. 10, ч. 11 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на пятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку. Орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).

Пунктом 3 Порядку № 1100 визначено, що загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

- підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як вбачається з матеріалів справи, Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області позивачу було надіслано повідомлення № 1329/М/08-33-13-01-13 від 04.08.2016 року, в якому зазначено про те, що за результатами перевірки було встановлено невідповідності у наступних розділах декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2015 рік:

1)в Розділі ІІ "Відомості про доходи" декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2015 рік між сумою задекларованого доходу та утриманих податків (65343,00 грн. та 65331,54 грн. відповідно);

2)в позиції 23 Земельні ділянки розділу ІІІ Декларації Відомості про нерухоме майно зазначено земельну ділянку за адресою: Україна, Запорізька область, Чернігівський район, с. Довге загальною площею 85000 м2. Згідно отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо субєкта фізичної особи ОСОБА_1, права власності, інші речові права та іпотеки на зазначену земельну ділянку відсутні.

3)в позиції 24 Квартири Розділу ІІІ Декларації Відомості про нерухоме майно зазначено 1/2 квартири без адреси загальною площею 32,40 кв. м. Згідно отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо субєкта фізичної особи ОСОБА_1, права власності, інші речові права та іпотеки на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 площею 32,95 кв.м.

Тобто, Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у вищезазначеному повідомленні позивача не було повідомлено про виявлену перевіркою невідповідність вартості майна, вказаного у декларації, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Також, за результатами перевірки, у вказаному повідомленні Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області роз'яснено про необхідність позивачу не пізніше ніж на 15 робочий день з дня отримання цього повідомлення позивачеві надати Токмацькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області письмове пояснення та документи, які зокрема підтверджують:

- суму отриманих доходів, зазначених в Розділі ІІ Декларації Відомості про доходи;

- право власності та вартість нерухомого майна в позиції 23 Земельні ділянки та в позиції 25 квартири Розділу ІІІ Декларації Відомості про нерухоме майно;

- надати пояснення та документи, які підтверджують відповідність вартості майна (майнових прав) набутого за час перебування на посадах, визначених в ст. 2 Закону України Про очищення влади, доходам, отриманим із законних джерел.

22 серпня 2016 року позивач надав ДПІ письмові пояснення, у яких зокрема зазначено, що вказана квартира була придбана у 2013 році за кошти родини та власні збереження. Крім того, позивач у поясненнях звернув увагу контролюючого органу на те, що у 2007 році від одружився з ОСОБА_3 та на одруження їм було подаровано 98000 грн. які були частково витрачені на придбання квартири. До зазначених пояснень позивача були зокрема додані: копія договору купівлі-продажу квартири, копії довідок про доходи СВК Світанок за 1997-1999р., копії довідок ДФС про доходи за 1998-2013р.

На підставі отриманих пояснень та підтверджуючих документів щодо зазначених у повідомленні недостовірностей та/або невідповідностей Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, в порушення приписів п.п.4 п.3 Порядку №1100 склав спірний висновок від 02.09.2016 №2805/10/08-33-17-01-15, в якому зазначив про те, що ОСОБА_1 документально не підтверджено отримання доходів на суму, що дорівнює 1/2 вартості придбання 145000,00 грн. (вартість 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_2), що придбана останнім під час перебування ним на посадах, визначених у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України Про очищення влади.

У висновку від 02.09.2016 №2805/10/08-33-17-01-15 та у апеляційній скарзі ДПІ зазначає про те, що ОСОБА_1 є власником 1/2 квартири, придбаної у 2013 році відповідно до договору купівлі-продажу від 06.03.2013 року за 290000грн., та за свою частку позивач сплатив 145000грн. Проте, у зв'язку з ненаданням ОСОБА_1 документів на підтвердження отримання доходів в сумі 52603,22грн., контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено отримання доходів на всю суму вартості придбання 145 000грн.

Колегія суддів з цього приводу зазначає про хибність наведених доводів, оскільки жодним документом, в тому числі і зазначеним договором купівлі-продажу квартири від 06.03.2013 року не підтверджено, що кожним з співвласників (ОСОБА_1Ф та ОСОБА_3І.) було сплачено суму коштів, яка дорівнює половині загальної вартості придбаного майна.

Так, відповдно до п.1 Договору купівлі-продажу квартири від 06.03.2013 року покупці приймають у рівних частках по 1/2 частці кожен, придатну для використання за призначенням цілу квартиру.

Отже, зазначений договір не містить посилань на те, що покупці кожен окремо вносять (сплачують) суму коштів згідно придбаних часток, а тому доводи апелянта щодо сплати позивачем 145000грн. за 1/2 частину квартири є не доведеними та такими, що не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Крім того, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта стосовно того, що позивачем не було задекларовано отримання доходів у період 2008-2012 роки, у тому числі і декларування подарованих на весілля грошей у розмірі 98000грн., оскільки з трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивач у зазначений період не працював на державній службі, а тому не був зобов'язаний декларувати свої доходи, як то передбачалось Законом України Про державну службу.

Колегія суддів критично розцінює доводи апелянта стосовно того, що в своїх поясненнях, наданих до Токмацької ОДПІ, позивачем було зазначено, що квартиру придбано за кошти родини, проте не було зазначено, що за рахунок заробітної плати дружини та не надано жодних підтверджуючих документів.

Як вбачається з декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_1, у розділі І частині 4 ним зазначено членів сім'ї декларанта, зокрема і ОСОБА_3 із зазначенням її реєстраційного номеру облікової картки платника податків, відповідно до якого контролюючий орган мав змогу самостійно отримати відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області перевіряючи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання як орган фіскальної служби по проведенню перевірки, оскільки, податкова інспекція мала право для встановлення всіх відповідних даних про майно особи направляти запити та отримувати на них відповіді. При перевірці даних декларації податковою інспекцією було порушено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, пеедбачених пунктом 2 частини п'ятої Закону України Про очищення влади, затвердженого Міністерством фінансів України від 03.11.2014 року № 1100, а тому судом першої інстанції законно та обґрунтовано визнано протиправним та скасовано висновок Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №2805/10/08-33-17-01-15 від 02 вересня 2016 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України Про очищення влади щодо ОСОБА_1

Окремо колегія суддів зазначає, що вимога апеляційної скарги щодо скасування наказу Державної служби України з безпеки на транспорті про звільнення ОСОБА_1, поновлення позивача на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу не є обґрунтованою та не підтверджена відповідними доводами. Крім того належним відповідачем - Державної служби України з безпеки на транспорті в цій частині рішення суду не оскаржувалося.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року по справі № 808/2710/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай