Постанова № 64455859, 01.02.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м.ПолтаваСправа № 816/1905/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кисличенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу №299 о/с від 21 вересня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", поновлення його на посаді слідчого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області з 21 вересня 2016 року та стягнення на користь останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно та без урахування усіх обставин прийнято оскаржуваний наказ. Стверджував, що підстав для включення його до переліку осіб, які повинні пройти атестацію за наказом ГУНП в Полтавській області №69 від 11.02.2016, не було, так як він був призначений на займану посаду 07.11.2015, а тому проходження ним атестації мало відбутися не раніше 08.11.2016. Зазначив, що як слідує із атестаційного листа, що надавався атестаційній комісії №2, позивач у професійному відношенні охарактеризований заступником начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області - начальником слідчого відділу майором поліції ОСОБА_2 виключно позитивно, разом з тим, при проведенні атестації не були враховані професійні та ділові якості позивача.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

ГУНП в Полтавській області у письмових запереченнях вказувало на правомірність призначення, проведення та результатів атестації. Стверджувало, що позивач сам, з метою подальшої служби в поліції виявив бажання проходити переатестацію. Наполягало на тому, що атестаційна комісія зробила негативний висновок стосовно особи позивача на підставі всебічного розгляду всіх наявних у комісії матеріалів та на підставі аналізу наданих особою відповідей. Оскільки висновки атестаційної комісії в обовязковому порядку враховуються керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, при виданні наказу щодо подальшої служби в поліції особи, яка пройшла атестування, керівником ГУНП в Полтавській області в спірному випадку правомірно з урахуванням висновків атестаційної комісії №2 було винесено оскаржуваний наказ №299 о/с від 21.09.2016.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом ГУНП в Полтавській області №1 о/с від 07.11.2015 ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області (а.с. 76).

11.02.2016 ГУНП в Полтавській області видано наказ №69 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області" (а.с. 74-75), відповідно до пункту 1 якого наказано провести атестування поліцейських ГУНП в Полтавській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП.

Відповідно до вказаного наказу метою проведення атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890.

18.07.2016 ГУНП в Полтавській області було видано наказ №495 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Полтавській області з атестування поліцейських третьої атестаційної групи" (а.с. 70-73).

Відповідно до даного наказу затверджено персональний склад атестаційних комісій №1, №2, №3, №4, №5, №6 ГУНП в Полтавській області, комісіям у своїй діяльності наказано керуватися Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 (із змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890.

10.08.2016 атестаційною комісією №2 Національної поліції України, створеної на підставі наказу №495 від 18.07.2016, проведено атестування ОСОБА_1 на посаді слідчого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області.

За результатами атестування (висновок атестаційної комісії) та згідно Розділу IV атестаційного листа, атестаційною комісією зроблено висновок: "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" (а.с. 79).

21.09.2016 начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3, на підставі рішення атестаційної комісії від 10.08.2016, винесено наказ №299 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність) капітана поліції ОСОБА_1 (М-166673), слідчого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області з 21.09.2016 (а.с. 77).

Позивач, не погоджуючись із наказом №299 о/с від 21.09.2016 звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу №299 о/с від 21.09.2016 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", поновлення його на посаді слідчого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області з 21.09.2016 та стягнення на користь останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частин 1, 6 статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії та прийняті рішення.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд дійшов до наступних висновків.

Прийняття на службу в поліцію, її проходження та звільнення зі служби регламентовано Законом України "Про Національну поліцію".

Статтею 22 Закону України "Про Національну поліцію" керівнику поліції надано право, зокрема, приймати на службу та звільняти зі служби, призначати та звільняти з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 77 Законом України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" розроблена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Пунктом 15 Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 та зареєстрованої 18.11.2015 за №1445/27890, визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

За приписами пункту 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Як слідує зі змісту наказу ГУНП в Полтавській області №299 о/с від 21.09.2016 підставою для його винесення та звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" слугувало рішення атестаційної комісії №2 від 10.08.2016, за висновком якого ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

З наявних у матеріалах справи документів судом встановлено, що рішення атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 10.08.2016, за висновками якого ОСОБА_1 є таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, оскаржувалося останнім в адміністративному порядку до Полтавського окружного адміністративного суду (справа №816/1452/16).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області, атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області про визнання дій ГУНП в Полтавській області щодо проведення атестації відносно ОСОБА_1 - протиправними в частині включення до списку осіб, які підлягають атестації; визнання рішення атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 10.08.2016, ОСОБА_1 таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність - незаконним та його скасування (а.с. 53-61).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі №816/1452/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 по справі №816/1452/16 скасовано; прийнято нову постанову, якою частково задоволено позов ОСОБА_1; скасовано рішення (висновок) атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 10.08.2016 щодо визнання ОСОБА_1 таким, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність; в іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 по справі №816/1452/16 залишено без змін (а.с. 124-126). Вказана постанова набрала законної сили 06.12.2016.

Приймаючи рішення у адміністративній справі №816/1452/16 колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду було проаналізовано наявність підстав для прийняття атестаційною комісією №2 ГУНП в Полтавській області висновку про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, та зазначено наступне.

Статтею 3 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єр.

Згідно з частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Можливість прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частин 3-5 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Тобто, проведення атестації поліцейського можливе виключно у випадках визначених нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Метою проведення атестації із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей та за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді. При цьому мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували проведенню атестування та звільненню особи через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції, атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Відповідно до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Згідно відомості про результати проведення тестування ОСОБА_1 отримано за загальне тестування 32 бали та за професійне тестування 37 балів.

В атестаційному листі безпосереднім начальником ОСОБА_1 заступником начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області начальником слідчого відділу надана характеристика ОСОБА_1, яку за змістом можна вважати позитивною.

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду зазначає, що атестаційною комісією не були враховані атестаційний лист, послужний список ОСОБА_1, показники службової діяльності, навички останнього.

При цьому, наслідком невідповідності займаній посаді за результатами тестування є, у тому числі, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність.

Дійшовши до висновку про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції при наявності позитивної характеристики безпосереднього та прямого керівників, проходження тестування, не розглянувши, при цьому, можливості переведення на нижчу посаду за наявності обґрунтованих підстав.

Колегія суддів також вказує, що статтею 61 Закону України "Про Національну поліцію" визначені обмеження, пов'язані зі службою в поліції. Не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Матеріали атестування не містять даних, наявність яких виключає можливість проходження позивачем служби в поліції.

Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в ході судового розгляду справи №816/1452/16 прийшла до висновку, що рішення атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 10.08.2016 про визнання ОСОБА_1 таким, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність необґрунтоване та прийняте з порушенням чинного законодавства, у звязку з чим підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції в цій частині, відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 10.08.2016 про визнання ОСОБА_1 таким, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Одночасно, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУНП в Полтавській області щодо проведення атестації відносно ОСОБА_1 в частині включення до списку осіб, які підлягають атестації підлягає залишенню без змін, оскільки належним способом захисту прав останнього в спірних правовідносинах є скасування рішення атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 10.08.2016 про визнання ОСОБА_1 таким, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи те, що в ході розгляду справи №816/1452/16 колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду встановлено неправомірність винесення атестаційною комісією №2 ГУНП в Полтавській області рішення від 10.08.2016 про визнання ОСОБА_1 таким, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, та як наслідок, скасовано вказане рішення атестаційної комісії, суд в ході розгляду даної адміністративної справи №816/1905/16 доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Полтавській області №299 о/с від 21.09.2016 про звільнення останнього зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки останній був прийнятий саме на підставі рішення атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 10.08.2016, яке у звязку з його неправомірністю скасоване в судовому порядку.

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області із 21.09.2016.

Згідно абзацу 5 пункту 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Так, середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки ГУНП в Полтавській області №1901/115/29/01/2016 від 31.10.2016 (а.с. 87) розрахунок середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складав 169,35 грн.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача за період з 21.09.2016 по 01.02.2017 складає 15918,90 грн.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що на момент розгляду справи становить 15918,90 грн.

Пунктом 2, 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Полтавській області №299 о/с від 21 вересня 2016 року, яким ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Кременчуцького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Полтавській області із 21 вересня 2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 15918,90 грн.

Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5080,50 грн допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2017 року.

СуддяС.О. Удовіченко