Постанова № 64455076, 30.01.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1147/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання Кречко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Квартирно експлуатаційного відділу міста Мукачеве про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 січня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова складена в повному обсязі 02 лютого 2017 року.

Ужгородська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі позивач, Ужгородська ОДПІ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве (далі відповідач, КЕВ м. Мукачеве) про стягнення податкового боргу в сумі 31462,25 грн.

30 січня 2017 року до суду надійшло клопотання представника позивача, згідно якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести за відсутності представника на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів та у відповідності до ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову (лист Квартирно експлуатаційного відділу м. Мукачеве вих. № 2199 віл 08.09.2016 р, а.с.37-41), та в обґрунтування протиправності заявлених позовних вимог зазначає про те, що КЕВ м. Мукачеве є складовою частиною Збройних Сил України та субєктом господарської діяльності Збройних Сил України. Майно, обігові кошти КЕВ м. Мукачеве є державною власністю і належить до сфери управління Міністерства оборони України. КЕВ м. Мукачеве як структурний підрозділ Міністерства оборони України був звільнений від сплати земельного податку до прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71 VII, після набрання чинності яким виник обовязок щодо нарахування та сплати земельного податку за земельні ділянки, розташовані на землях оборони, на загальних підставах. Рішеннями Ужгородської міської ради, Великолазівської сільської ради, Оноківської сільської ради звільнено відповідача від сплати земельного податку. Крім того, відповідач зазначає, що кошторисом КЕВ м. Мукачеве на 2015 рік не передбачено по загальному фонду видатків та бюджетних асигнувань на оплату земельного податку, а на 2016 рік КЕВ м. Мукачеве виділено кошторисних призначань на сплату земельного податку у сумі 154000,21 грн., але вказане фінансування не надходило.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, не повідомив суд про причини не прибуття та не подав заяву про розгляду справи за його відсутності, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи, відтак, розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Квартирно експлуатаційний відділ міста Мукачеве зареєстроване як юридична особа за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська Обїздна, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 08439994, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-12).

Станом на день звернення із зазначеним позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по платежу "земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 31462,25 грн., в т. ч. пеня в сумі 842,07 грн.

Згідно поданих податкових декларацій відповідачем самостійно задекларовано до сплати податкове зобовязання по земельному податку. Так, зокрема відповідачем подано:

- податкову декларацію № НОМЕР_1 від 16.02.2015 р. з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2015 рік із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7856,21 грн. (а.с. 26) (самостійно задекларована сума грошового зобовязання не сплачена в повному обсязі);

- податкову декларацію № НОМЕР_2 від 16.02.2015 р. з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2015 рік із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7697,94 грн. (а.с. 24-25) (самостійно задекларована сума грошового зобовязання не сплачена в повному обсязі);

- податкову декларацію № НОМЕР_3 від 16.02.2015 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2015 рік із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3921,51 грн. (а.с. 20-21); (самостійно задекларована сума грошового зобовязання не сплачена в повному обсязі);

- податкову декларацію № НОМЕР_4 від 05.02.2016 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2016 рік із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 11257,95 грн. (938,16 грн. помісячно) (а.с. 28-29) (заборгованість по вказаній декларації становить 5628,96 грн. по строках сплати за січень червень 2016 року);

- податкову декларацію № НОМЕР_5 від 05.02.2016 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2016 рік із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 11031,15 грн. (919,26 грн. помісячно). (а.с. 22-23) (заборгованість по вказаній декларації становить 5515,56 грн. по строках сплати за січень червень 2016 року).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

У відповідності до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

У відповідності до п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем, податкового (звітного) місяця.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає, у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, податкове зобов'язання відповідача по земельному податку виникло шляхом подання податкових декларацій (розрахунків) з плати за землю та вважається узгодженим з моменту подання платником декларації.

Згідно п.129.1.1. ст.129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цимКодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня. наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Визначені в податкових деклараціях суми своєчасно та в повному обсязі відповідачем сплачені не були, тому позивачем було нараховану пеню у розмірі 842,07 грн., яка також залишається не сплаченою відповідачем.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як визначено пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Так, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлялася податкова вимога від 11.06.2015 року № 413-25 та отримана представником відповідача за довіреністю 16.06.2015 р.. (а.с. 30).

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема податковими деклараціями з плати за землю та обліковими картками платника податків.

Щодо посилань відповідача в обґрунтування заперечення на позовну заяву на те, що КЕВ м. Мукачеве звільнений від сплати земельного податку, суд зазначає наступне.

КЕВ м. Мукачеве діє на підставі Положення, затвердженого начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, про квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачеве, яке засноване на базі Мукачівської квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністра оборони України № 322/1/10 від 20 квітня 2005 року, створене Міністерством оборони України і підпорядковане Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню, та згідно Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" - є суб'єктом господарської діяльності Збройних Сил України, яка здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності, має кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банку, печатку із зображенням малого державного герба України і з своїм найменуванням.

Разом з тим, основним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідач, як структурний підрозділ Міністерства оборони України був звільнений від сплати земельного податку до прийняття Закону України № 71 - VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності 01.01.2015 року), згідно якого було внесено зміни до ПК України та після чого в останнього виник обов'язок щодо нарахування та сплати земельного податку за земельні ділянки, розташовані на землях оборони, на загальних підставах.

Згідно до п. 284.1 ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам. Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідач у поданих запереченнях посилається на те, що його звільнено від плати за землю рішенням Ужгородської міської ради від 19.02.2015 року № 1621 (яким звільнено з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 року від плати за землю, що сплачується на території міста) та рішенням 13.01.2016 р. № 45501-05, яким затверджено податок на земельні ділянки в розмірі 0, 01 нормативної грошової оцінки. Крім того, рішенням Великолазівської сільської ради від 14.04.2016 року № 121 надано пільгу для КЕВ м. Мукачеве, ставку земельного податку на 2016 рік в розмірі 0 % від нормативної грошової оцінки за рік та рішенням Оноківської сільської ради 29.12.2015 р. звільнено Збройні Сили України від сплати земельного податку у 2016 році.

Разом з тим, суд зазначає що в податкових деклараціях № НОМЕР_1 від 16.02.2016 р. та № НОМЕР_4 від 05.02.2016 р. в рядку 10 "код органу місцевого самоврядування за місцезнаходження земельної ділянки за КОАТУУ" вказаний код НОМЕР_6, який відповідно до Державного класифікатора обєктів адміністративно - територіального устрою України (далі - КОАТУУ) стосується земельної ділянки Худлівської сільської ради. Разом з тим, рішенням Худлівської сільської ради пільги по сплаті земельного податку відповідачу не надавалися.

У податкових деклараціях № НОМЕР_2 від 16.02.2015 року та № НОМЕР_5 від 05.02.2016 р. в рядку 10 зазначено код КОАТУУ НОМЕР_7, який стосується земельної ділянки Яроцької сільської ради, рішенням якої пільги по сплаті відповідачем плати за землю не надавались.

У податковій декларації № НОМЕР_3 від 16.02.2015 року в рядку 10 зазначено код КОАТУУ НОМЕР_8, який стосується земельної ділянки Великолазівської сільської ради. Разом з тим, Великолазівською сільською радою у 2015 році пільги по сплаті земельного відповідачем не надавалися.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач відповідно до вимог ПК України не звільнений від обов'язку сплати податку, не мав відповідних пільг щодо його сплати, самостійно подавав контролюючому органу декларації з земельного податку, а тому зобов'язаний виконувати взяті на себе податкові зобов'язання.

Крім того, суд зазначає, що відсутність або обмежене фінансування не є підставою для звільнення платника від обов'язку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ужгородською ОДПІ доведено наявність податкового боргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве у розмірі 31462,25 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути з розрахункових рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве кошти у сумі 31462,25 грн. на погашення суми податкового боргу у розмірі 31462,25 грн. по земельному податку.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Квартирно експлуатаційного відділу міста Мукачеве про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Квартирно експлуатаційного відділу міста Мукачеве (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська Об'їзна, 1 А код 08439994) кошти у сумі 31462,25 грн. (тридцять одна тисяча чотириста шістдесят дві гривні двадцять п'ять копійок) на погашення суми податкового боргу у розмірі 31462,25 грн. по земельному податку.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання її копії (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_1