Постанова № 64454963, 25.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 р. Справа № 804/410/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання недійсною та скасування податкової консультації, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання недійсною та скасування податкової консультації від 21.11.2016 №8473/10/28-10-01-03-11, зобовязання відповідача надати податкову консультацію на звернення від 21.10.2016 №441, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржена податкова консультація є протиправною та такою, що суперечить нормам чинного податкового законодавства, створює додаткові обовязки для позивача як платника податків та порушує таким чином визначені чинним законодавством права позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/410/17 та призначено її до розгляду на 25 січня 2017 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю. Також, позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується розпискою повноважного представника відповідача, яка міститься в матеріалах справи.

До суду надійшли заперечення відповідача на адміністративний позов, які містяться в матеріалах справи. Відповідач заперечив проти позову та зазначив, що відповідачем розглянуто лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» від 21.10.2016 №441 щодо права підприємства правонаступника враховувати відємне значення обєкта оподаткування підприємства, що ліквідувалось шляхом злиття, розподілу, виділення, тощо, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень було надано податкову консультацію від 21.11.2016 №8473/10/28-10-01-03-11. Відповідач вказав, що фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника, не зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податків (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта, оскільки норми Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2015, не передбачають положень, що надають право платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку, його податкових збитків. За таких обставин, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи та доказами, які наявні в матеріалах справи, у звязку із чим не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі ТОВ «Омега») звернулося до Офісу великих платників податків ДФС із листом від 21.10.2016 №441 щодо надання письмової індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, а саме: щодо права ТОВ «Омега» включити суми накопичених на 30.04.2015 податкових збитків ТОВ «РТЦ» до суми відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових (звітних) років ТОВ «Омега» та відповідно зменшити фінансовий результат до оподаткування ТОВ «Омега» на зазначені суми збитків у відповідності до пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі ПК України).

За результатами розгляду означеного листа, відповідач у листі від 21.11.2016 №8473/10/28-10-01-03-11 «Про надання консультації» зазначив, що фінансовий результат до оподаткування платника податку правонаступника не зменшується на суму відємного значення обєкта оподаткування, що обліковувалось у платника податків (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта, оскільки норми ПКУ в редакції, чинній з 01.01.2015, не передбачають положень, що надають право платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку, його податкових збитків.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно з підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. (пункт 52.3 статті 52 ПК України).

Приписами пунктів 52.4 та 52.5 статті 52 ПК України передбачено, що консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Водночас, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (пункт 53.3 статті 53 ПК України).

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З огляду на вищевикладені законодавчі положення можна дійти висновку, що податкова консультація надається контролюючими органами у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, виходячи з норм або змісту відповідного податку чи збору.

При цьому, дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідність зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.06.2016 № К/800/52977/13, номер судового рішення в ЄДРСР №58510395.

Судом встановлено, що основною підставою для надання оскарженої податкової консультації відповідачем визначена відсутність у Податковому кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2015, норм, які б прямо передбачали право платників при реорганізації здійснювати врахування при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що до ТОВ «Омега» було приєднано шляхом припинення ТОВ «РТЦ» (код ЄДРПОУ 33184262, адреса: 49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна буд.8а)

Рішення про припинення діяльності ТОВ «РТЦ» шляхом приєднання до ТОВ «Омега» прийнято на загальних зборах учасників ТОВ «РТЦ», яке відбулося 09.02.2015, що підтверджується протоколом №09-02/15 загальних зборів учасників ТОВ «РТЦ», належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до протоколу №13-15 загальних зборів учасників ТОВ «Омега» від 14.12.2015 прийнято рішення про прийняття документів довгострокового зберігання ТОВ «РТЦ», у звязку з приєднанням його до ТОВ «Омега», збільшення статутного капіталу ТОВ «Омега», у звязку із приєднанням до нього ТОВ «РТЦ» та внесення відповідних змін до Статуту ТОВ «Омега» та викладення його в новій редакції, у звязку із приєднанням до нього ТОВ «РТЦ».

Відповідно до п. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з п. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Загальними зборами учасників ТОВ «РТЦ» що підтверджується протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «РТЦ» від 30.04.2015 №05-15, який міститься в матеріалах справи, прийнято рішення про затвердження передавального акту ТОВ «РТЦ», що приєднується до ТОВ «Омега», станом на 30.04.2015, відповідно до якого внаслідок реорганізації шляхом приєднання ТОВ «РТЦ» єдиним правонаступником усього його майна, прав та обов'язків за цим актом є ТОВ «Омега».

Відповідно до передавального акта передаються всі нематеріальні активи, майно, а також основні і оборотні засоби та інша документація. ТОВ «Омега» є правонаступником ТОВ «РТЦ» за всіма його зобовязаннями по відношенню до всіх кредиторів і боржників, а також включаючи права та зобов'язання, які оскаржуються в судовому та позасудовому порядку.

ТОВ «Омега» є єдиним та повним правонаступником і власником майна, прав та обов'язків ТОВ «РТЦ» з 30.04.2015.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злитті підприємств, а також розкриття інформації про обєднання підприємств встановлений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Обєднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 (далі П(С)БО19).

Згідно з п. 5 П(С)БО19, якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає в балансі активи та зобовязання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.

Отже, витрати за зобовязаннями, що передаються правонаступнику у разі реорганізації шляхом приєднання та по яких дата визнання підприємством, що ліквідується, не настала, виникають у правонаступника, який враховує їх при формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 (далі - НПБО 1), баланс являє собою звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (Форма №1).

Таким чином, ТОВ «ОМЕГА», як правонаступник, приймає на себе всі права та обовязки ТОВ «РТЦ», у тому числі фінансовий результат (рядок 1420 передавального балансу).

Таким чином, станом на 30.04.2015 в балансі ТОВ «Омега» містяться відображення як власних активів, зобов'язань та капіталу, а також активів, зобов'язань та капіталу ТОВ «РТЦ». При цьому, в складі власного капіталу відображається нерозподілений прибуток (накопичений збиток), який є наслідком у тому числі і всіх раніше отриманих прибутків та/чи збитків ТОВ «РТЦ».

ТОВ «РТЦ» задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік. Відповідно до вимог НПБО 1 ТОВ «РТЦ» визнало відстрочені податкові активи та включило їх до Додатку № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.04.2015» відповідного передавального акту зазначеного вище.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 104 ЦК України все майно, права та обов'язки ТОВ «РТЦ» на підставі вказаного вище передавального акту перейшли з 30.04.2015 до ТОВ «Омега», а відтак у відповідності до п. 5 П(С)БО19 ТОВ «Омега» прийняла на свій баланс всі активи та зобов'язання ТОВ «РТЦ», враховуючи відстрочені податкові активи та зобов'язання, що були сформовані на момент приєднання підприємства (підписання відповідного передавального акту) згідно з п. 3 НПБО 1.

Відповідно до вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, порядок визначення об'єкта оподаткування базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності та скоригованого на різниці, які передбачені Розділом 3 Податкового кодексу України.

Цим же розділом ПК України (пп. 140.4.2 ст. 140 ПК України) надана можливість зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Податковий кодекс України в редакції, що діяла до 01.01.2015, прямо передбачає можливість врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результат реорганізації.

Суд зазначає, що поточна редакція Податкового кодексу України не містить заборони на врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результаті реорганізації.

Підпункт 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України передбачає, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Окрім того, п. 56.21 ст. 56 ПК України передбачає, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Наведене свідчить, що Податковим кодексом України встановлена можливість використання положень інших нормативно-правових актів для цілей оподаткування, якщо вони не суперечать Податковому кодексу України.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у ТОВ «Омега» права включити суми накопичених на 30.04.2015 податкових збитків ТОВ «РТЦ» до суми відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та відповідно зменшити фінансовий результат до оподаткування ТОВ «Омега» на зазначені суми збитків у відповідності до пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене вище, беручи до уваги встановлені фактичні обставини у даній справі, суд зазначає, що при наданні оскарженої податкової консультації відповідачем не враховано загальні принципи податкового законодавства, висновки контролюючого органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, створюють додаткові обовязки для позивача як платника податків та порушують таким чином визначені чинним законодавством права позивача. За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржена податкова консультація від 21.11.2016 №8473/10/28-10-01-03-11 є протиправною та підлягає скасуванню судом.

З урахуванням приписів п. 53.3 ст. 53 ПК України та з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега» податкову консультацію на його звернення від 21.10.2016 № 441, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 122, 128, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання недійсною та скасування податкової консультації, зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Офісу великих платників податків ДФС від 21.11.2016 №8473/10/28-10-01-03-11.

Зобовязати Офіс великих платників податків ДФС надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега» податкову консультацію, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (ідентифікаційний код 30982361) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1