Ухвала суду № 64454324, 26.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Матеріал № 646/13411/16-к Слідчий судя: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/790/63/17 Доповідач: Чопенко Я.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів - Цілюрик В.П. та Курила О.М.,

при секретарі - Леськів Е.П.,Черкасова А.О.,

за участю прокурора - Гармаша М.С.,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Основ'янського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3, погоджене з прокурором Харківської міської прокуратури № 5 ОСОБА_4 у кримінального провадженні № за №12016220060003148 від 23 грудня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3ст. 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обрано у відношенніОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 19 лютого 2017 року включно, з утриманням його в Харківському слідчому ізоляторі (№ 27) Управління державної пенітенціарної служби у Харківській області.

Розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя не визначав.

Як зазначено в ухвалі, 23.12.2016 рокуОСОБА_5, затримано в порядкустатті 208 КПК України.

24.12.2016 рокуОСОБА_5в межах кримінального провадження № 12016220060003148 від 23 грудня 2016 року, повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3ст. 187 КК України,тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до житла.

Слідчим суддею встановлено, щоОСОБА_5,уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, маючий середню освіту, офіційно не працюючий, постійного мешкання не має, зі слів підозрюваного постійно мешкає у Автономній республіці Крим, раніше судимий 18.07.2007 вироком Деснянського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст.186, ч. 2 ст.393,198, ч. 3 ст.185 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, не має міцних соціальних зв'язків.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в своєму клопотанні(а.с.1-3)

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.12.2016 року, якою обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що затримання підозрюваного відбулось згідно процесуальних документів до скоєння злочину за яким предявлено підозру, підозра є необгрунтованою, а протокол допиту містить номер іншого кримінального провадження.

Захисник акцентує увагу суду на суттеві розбіжності в часі та датах процесуальних дій проведених по справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, захисника, який наполягав на задоволенні апеляції, думку прокурора, який заперечував проти заявлених апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України; наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_5 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.2-3).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК ;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_5 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.80-83). З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляції захисника хоч і заслуговують на увагу, однак спростовуються, наданою до суду постановою слідчого про уточнення даних від 25.12.2016 року, якою внесено зміни до описових частин процесуальних документів, що містяться у матеріалах кримінального провадження за № 12016220060003081 від 23.12.2016 року.

Крім того, прокурором визнано наявність технічних помилок в процесуальних документах доданих до клопотання, в самому клопотанні та в повідомленні про підозру.

Судова колегія зазначає що в судових матеріалах є витяг з ЄРДР (а.с.4) та копія пояснень потерпілого що чітко визначає час кримінального правопорушення 22.12.2016 року о 23-00.

Крім того, судова колегія приймає до уваги що ст.92 КПК України передбачає обовязок доказування обставин передбачених ст.91 КПК України (в тому числі час, місце скоєння) на слідчого, прокурора, потерпілого.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об*єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов*язана мати докази, достатні для пред*явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов*язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред*явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слід зауважити що ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов*язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, тому застосування більш м*яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 є недостатнім.

За таких обставин, ухвала слідчого судді є належним чином мотивованою та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2016 року щодо застосування у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: