Рішення № 64454296, 26.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 642/3069/15-ц Головуючий 1 інстанції Вікторов В.В.

Провадження № 22ц/790/353/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: відшкодування шкоди

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

при секретарях Дмитренко А.Ю., Калюжній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства страхова компанія «Україна» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: приватне акціонерне товариство страхова компанія «Україна» про визнання права власності на автомобіль та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування своїх вимог посилалась на те, що 05.12.2013 р. о 18 год. 10 хв. відповідач, керуючи автомобілем MITSHUBISHI Space Star, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Рилєєва в м. Харкові, не виконав вимог дорожнього знаку 2.1. "Надати дорогу" та здійснив виїзд на вул. Муранова і допустив зіткнення з автомобілем OPEL VEKTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належав їй, та рухався по вул. Муранова під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.12.2013 р. у справі № 642/11646/13-п ОСОБА_2 був притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з порушенням п. 8.4. ПДР України.

Згідно висновку оцінювача звіт №1033 від 13.01.2014 р. про оцінку колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку спричиненого автомобілю OPEL VEKTRA, 2005 року випуску, номер кузову WOLOZCF6951095229, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 126 246,11 грн. Витрати на залучення оцінювача складають 800 грн, необхідність виклику евакуатора спричинила витрату 750 грн, зберігання пошкодженого авто на стоянці та одночасне проведення діагностики склало витрати на загальну суму 1692 грн. Таким чином, загальна сума матеріальних збитків склала 129 488,11грн.

Крім того позивачка вважає що внаслідок ДТП їй спричинена моральна шкода яка полягає в душевних стражданнях яких вона зазнала в наслідок переляку за життя та здоров'я свого сина під час ДТП у зв'язку з протиправно поведінкою відповідача та пошкодженням належного їй автомобілю, яку вона оцінила в 46000 грн.

Судом до участі у справі у співвідповідача було залучено ПрАТ СК "України".

В подальшому позивачка уточнила свої позовні вимоги. Зазначила, що автомобіль OPEL VEKTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був проданий нею на підставі нотаріально завіреної довіреності з правом керування та розпорядження третій особі за 40000 грн., у зв'язку з чим сума матеріальних збитків, яка належить до стягнення з відповідача на її користь складає 89 488,11 грн., сума моральної шкоди складає 46000 грн. та судові витрати у розмірі 1770,46 грн. (а.с. 111-112).

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати за ним право власності на автомобіль OPEL VEKTRA, 2005 року випуску, номер кузову WOLOZCF6951095229 реєстраційний номер НОМЕР_2, зобов'язати ОСОБА_1 передати у його власність зазначений автомобіль та покласти на відповідача судові витрати (а.с. 85).

В обґрунтування зустрічного позову зазначав, що оскільки позивачка вимагає відшкодування повної вартості автомобілю OPEL VEKTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , то він в свою чергу при відшкодування вартості зазначеного майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, має право на отримання того, що в даний час залишилося від автомобілю OPEL VEKTRA.

Також в наданому до суду запереченні на позовні вимоги зазначав, що Звіт №1033 про визначення вартості матеріальної шкоди складений суб'єктом оціночної діяльності 13 січня 2014 р. має значні вади та розбіжності в датах та сумах та не може бути прийнятий судом у якості доказу по справі.

Крім того, оскільки його цивільна відповідальність була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія "Україна", поліс АС № 3965993 стягнення матеріальної шкоди належить здійснювати не з нього, а саме із відповідача ПрАТ СК "Україна" в першу чергу.

Стосовно моральної шкоди зазначив, що вона відшкодовується потерпілому у випадку, якщо останній зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки позивачка в ДТП не тільки не постраждала, але навіть не була присутня на місці події, права на відшкодування моральної шкоди вона не має.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, проти зустрічного позову заперечував в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом та його представник проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечували у повному обсязі, свої доводи виклали у письмових запереченнях на позов (а.с. 147-152). Свій зустрічний позов підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

Представник приватного акціонерного товариства страхова компанія «Україна» до судового засідання не з'явився, справа розглянута у його відсутності.

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 15 вересня 2016 року в задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, ухвалити новее рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, при вирішенні спору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, 05.12.2013 р. о 18 год. 10 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем MITSHUBISHI Space Star, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Рилєєва в м. Харкові не виконав вимог дорожнього знаку 2.1. "Надати дорогу" та здійснив виїзд на вул. Муранова і допустив зіткнення з автомобілем OPEL VEKTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належав ОСОБА_1

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.12.2013р. у справі № 642/11646/13-п ОСОБА_2 був притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з порушенням п.8.4. ПДР України та на нього був накладений штраф у сумі 340 грн.

Згідно висновків Звіту №1033 від 13 січня 2014 р. ринкова вартість автомобілю OPEL VEKTRA, 2005 року випуску, номер кузову WOLOZCF6951095229, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, на час оцінки до настання пошкодження складає 110385,80 грн., вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику пошкодженого автомобілю OPEL VEKTRA, 2005 року випуску, номер кузову WOLOZCF6951095229, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, на час оцінки складає 110 385,80 грн.(а.с.50-75).

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка підтвердила, що продала свій автомобіль за 40000 грн., що підтверджується витягом з Єдиного реєстру довіреностей (а.с.113).

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає ,що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню майнова шкоди в сумі 70 385рн.80 коп. (110385,80 грн. 40000 грн.)

Також позивачкою були понесені витрати: 750 грн. за послуги евакуатора, 882 грн. за збереження автомобіля. (а.с.43-45, 47), які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Доказів оплати звіту оцінювача, які складають 800 грн., позивачкою не надано. В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка та її представник пояснили, що ці докази не збереглися.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що підстав для задоволення цих вимог немає, оскільки будь-яких доказів в цій частині позовних вимог позивачкою, відповідно до вимог ст..60 ЦПК України, не надано.

Посилання відповідача на те, що позивачкою не надано доказів того, що вона є власницею спірного автомобіля, колегією суддів не приймаються, т.я. із довіреностей від 07.02.2014 року та 27.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 належить автомобіль OPEL VEKTRA, 2005 року випуску, номер кузову WOLOZCF6951095229, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія АІС № 670526, виданого МРЕВ Ровеньки 20.07.2005 року. (а.с. 169, 170), який в подальшому вона продала.

Також не приймаються колегією суддів посилання відповідача на те, що Звіт №1033 про визначення вартості матеріальної шкоди складений суб'єктом оціночної діяльності 13 січня 2014 р. має значні вади та розбіжності в датах та сумах та не може бути прийнятий судом у якості доказу по справі, оскільки в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представнику було розяснено право заявити клопотання про призначення по справі експертизи, однак, відповідач та його представник відмовились від проведення експертизи.

Доводи відповідача стосовно того, що оскільки його цивільна відповідальність була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія "Україна", поліс АС № 3965993 стягнення матеріальної шкоди належить здійснювати не з нього, а саме із відповідача ПрАТ СК "Україна" в першу чергу, також не приймаються колегією суддів.

Згідно роз'яснення п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4, за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах.

Також відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

В силу ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України вказаний висновок Верховного Суду України має враховуватися судами. Підстав для відступлення від такої правової позиції апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 792 грн. 20 коп.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.

На підставі наведеного та керуючись ст..303, 304,п.3ч.1ст.307, ст..309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 15 вересня 2016 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства страхова компанія «Україна» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 70385 грн.80 коп. майнової шкоди, 750 грн. за послуги евакуатора, 882 грн. за збереження автомобіля, а всього 72017 грн. 80 коп. (сімдесят дві тис. сімнадцять грн. 0 коп.), а також судовий збір в сумі 792 грн. 20 коп.

В іншій частині в позові відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді