Ухвала суду № 64454176, 01.02.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3646/16-к Пр.№ 1-кп/646/111/2017

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.17 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Салайчук С.М.,

за участі секретаря - Сімоненко К.Ю.,

прокурора - Куриленко Д.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши клопотання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за ч. 2 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обрані обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, та обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 запобіжних захід у виді домашнього арешту, посилаючись на наявність ризиків, які були наявні під час їх обрання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти заявленого клопотання та просили про зміну запобіжного заходу на більш м'який.

Інші учасники процесу проти задоволення клопотання не заперечували.

Прокурор проти заміни запобіжного заходу ОСОБА_5 заперечував.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд вбачає наявність розумної підозри відносно обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм державним обвинуваченням злочину. При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване обвинуваченим діяння.

Відповідно до сформованої Европейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону Украины «Про виконання рішень і застосування практики Европейского суду з прав людини», тримання під вартою не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи в скоєнні злочину, є умовою sine qua non (обов'язковою, неодмінною умовою) законності продовження терміну ув'язнення під варту і відповідає реальним вимогам суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, має більшу вагу, ніж право на повагу свободи особи (§§73, 74 рішення ЕСПЛ від 08.06.2006г. у справі "Корчуганова проти Росії", §§66, 67 рішень ЕСПЛ від 07.04.2005г. у справі "Рохлина проти Росії", §§73, 74 рішення ЕСПЛ від 01.06.2008г. у справі "Мамедова проти Росії", §79 рішень ЕСПЧ від10.02.2011г. по справі "Харченка проти України", §§40-42рішення ЕСПЧ від 02.03.2006г. у справі "Долгова проти Росії")

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для продовження обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_5, суд виходить з того, що він обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, поєднаного з насильством, за який передбаченого покарання до 10 років позбавлення волі, при цьому не має достатньо стійких соціальних зв'язків, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, у зв'язку з чим суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризику ухилення від суду.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим і його захисником на їх користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Таким чином, в суду немає підстав вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст..5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_5 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Що стосується продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6, ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту, суд виходить з того, що вони обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину, судове слідство не закінчено, у зв'язку з чим суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених їм необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які посилається прокурор, є доведеними.

Керуючись ст. ст. 314, 369 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника залишити без задоволення.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без зміни - у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 31 березня 2017 року включно.

Міру запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_8 залишити без зміни - у виді домашнього арешту, продовживши строк цього запобіжного заходу на 60 діб - до 31 березня 2017 року, із забороною залишати місце свого проживання з 21-00 год. до 06-00 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.М. Салайчук