Вирок № 64453822, 01.02.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4228/16-к

Номер провадження 1-кп/629/92/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Колодія М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження № 12016220380002680 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого слюсарем по збиранню металевих конструкцій в ТОВ «Телеком України», який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що ОСОБА_2 04 жовтня 2016 року близько 06 години 50 хвилин, з метою таємного викрадення камери відеоспостереження марки «Cube» моделі : CU-CVD20C130 з фасаду магазина «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований у будинку АДРЕСА_2 прийшов за вищевказаною адресою, принісши з собою раніше підготовлені для вчинення злочину інструменти. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, ОСОБА_2 за допомогою викрутки від'єднав кріплення, на якому трималась камера відеоспостереження від фасаду магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», та за допомогою ножа перерізав дроти, які кріпились до камери відео спостереження. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення камери відеоспостереження, ОСОБА_2 помітив працівників поліції, які їхали в його напрямку на службовому автомобілі. Для того, щоб таємно довести свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_2 заховався за поручнем сходів до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2». Незважаючи на це, злочинні дії ОСОБА_2 були помічені працівниками поліції. ОСОБА_2, розуміючи, що йому не вдасться довести свій злочинний умисел до кінця таємно, залишив камеру відеоспостереження викрав та намагався зникнути с місця вчинення злочину, однак був затриманий працівниками поліції.

Тобто ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежать від його волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним в інкримінованому йому правопорушенні в повному обсязі та пояснив, що 04.10.2016 року вранці він намагався викрасти камеру відео спостереження з фасаду магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», але його дії були помічені працівниками поліції та його затримали. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особистість, вивченням доказів, що стосуються судових витрат та речових доказів.

Суд вважає, дії ОСОБА_2, які виразилися у спробі викраденні майна гр. ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 - ч.1 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, працює слюсарем по збиранню металевих конструкцій в ТОВ «Телеком України, за місцем проживання характеризується формально позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього покарання у виді штрафу на користь держави.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 5133 від 11.10.20165 року в сумі 263,88 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання - штраф на користь держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого слюсарем по збиранню металевих конструкцій в ТОВ «Телеком України», який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати в сумі 263,88 (двісті шістдесят три грн. 88 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 5133 від 11.10.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: камеру відеоспостереження марки «Cube» моделі : CU-CVD20C130, яка належить гр. ОСОБА_3 - вважати повернутою потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська