Ухвала суду № 64453517, 01.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1513/17

н/п 1-кс/640/776/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Бєліковій В.О.,

за участю прокурора - Білоусова В.О.,

слідчого - Петрюченко О.В.,

адвоката - Ліпчанського В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції Петрюченко Олександра Вікторовича, по кримінальному провадженню № 22017220000000031 від 30.01.2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, холостого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, зі слів раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -

встановив:

01.02.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції Петрюченко О.В., погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу прокуратури молодшим радником юстиції Слюсар І.М., у якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27 ДПтС України в Харківській області строком на два місяці. Визначити ОСОБА_2 заставу у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При визначенні ОСОБА_2 застави покласти на нього наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

На обгрунтування клопотання слідчий вказав, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017220000000031 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

30.01.2017 року о 19 годині 30 хвилин був складений протокол затримання ОСОБА_2, який фактично був затриманий о 09 год. 10 хв. 30.01.2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2.

30.01.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий вказав, що підставами для повідомлення вказаній особі про підозру послугували фактичні дані, які свідчать про те, що ОСОБА_2 при невстановлених обставинах, у невстановлений час, але не пізніше 30.01.2017 року, у невстановленому місці, незаконно, в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, придбав елементи ініціювання вибуху вибухових речовин та самі вибухові речовини, а саме (два корпуси гранати РГН, два запали УДЗ, шість тротилових шашек 200 грм., 2 відрізки вогнепровідного шнура ОШП 44,5 см. та 59 см., один відрізок детонуючого шнура ДШВ 194 см., два капсулі детонатори №8-А, один електродетонатор ЕДП, пластична речовина біжового кольору (пластид), та перемістив для подальшого зберігання до місця свого постійного проживання за адресою:АДРЕСА_2.

30.01.2017 року під час проведення обшуку квартири, в якій мешкав ОСОБА_2, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, співробітниками Управління СБ України в Харківській області, були виявлені та вилучені прилади та засоби ініціювання вибуху вибухових пристроїв та речовин, а також самі вибухові речовини (два корпуси гранати РГН, два запали УДЗ, шість тротилових шашек 200 грм., 2 відрізки вогнепровідного шнура ОШП 44,5 см. та 59 см., один відрізок детонуючого шнура ДШВ 194 см., два капсулі детонатори №8-А, один електродетонатор ЕДП, пластична речовина біжового кольору ( пластид ).

Відповідно до довідки головного експерта-вибухотехніка ВТУ ГУНП в Харківській області про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів та акту перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, вилучені при проведенні обшуку квартири предмети відносяться до небезпечних та обмежено небезпечних та вимагають таких заходів безпеки - обережного поводження, запобігання дії вогню, удару та дослідженню.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями, що виразилися в незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин, вчинив незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий зазначив, що викладені обставини підтверджуються сукупністю зібраних в ході провадження доказів, зокрема: протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 від 30.01.2017 із довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів та актом перевірки об'єктів на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин; протоколом затримання ОСОБА_2 від 30.01.2017; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 30.01.2017.

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років.

Слідчий вказав, що викладені обставини, наявність невстановлених та незатриманих спільників, а також тяжкість злочину, в якому підозрюється дана особа, свідчать про те, що підозрюваний, у випадку не застосування щодо нього запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку сторони обвинувачення, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не вбачається за можливе, оскільки запобіжні заходи, не пов'язані із позбавленням волі не зможуть перешкодити вказаній особі покинути територію України та ухилятись від органів слідства та суду. Крім того, ОСОБА_2 не має постійного місця роботи на території України та може мати іншу приховану зброю та засоби ураження, які може використати для вчинення інших кримінальних правопорушень.

Також наявні в матеріалах провадження фактичні дані свідчать про можливу причетність даної особи до вчинення злочинів, пов'язаних із тероризмом, що значно підвищує її суспільну небезпечність.

Крім того, викладені обставини свідчать про необхідність покладення на підозрюваного додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на особу підозрюваного, наявність міцних соціальних зв»язків, необґрунтованість повідомленої підозри та недоведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов»язків та з зобов»язанням носити електронний засіб контролю.

Підозрюваний ОСОБА_2 повністю підтримав доводи захисника.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось насильство під час затримання і в період перебування в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017220000000031 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

30.01.2017 року о 19 годині 30 хвилин був складений протокол затримання ОСОБА_2, який фактично був затриманий о 09 год. 10 хв. 30.01.2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2, та був доставлений в приміщення Київського районного суду м.Харкова в межах 60 годин.

30.01.2017 о 20 год. 20 хв. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання.

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 умисного тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Санкція ч.1 ст. 263 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В ході розгляду клопотання з наданих даних слідчим суддею встановлено наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_2, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, відсутність офіційних засобів до існування, та перебування з 01.07.2015 року в розшуку у зв"язку з притягненням до кримінальної відповідальності Орджонікідзевським РВ ГУМВСУ в Харківській області за ч.1 ст.296 КК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків які передбачені ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 128 000 грн. (1600x80= 128 000).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції Петрюченко Олександра Вікторовича, по кримінальному провадженню № 22017220000000031 від 30.01.2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№27) строком на 60 (шістдесят) днів - до 30 березня 2017 року.

Визначити суму застави в розмірі 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/1513/17, н/п 1-кс/640/776/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого за першою вимогою;

- не відлучатися із м.Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну ( у разі наявності);

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до семи років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції Петрюченко О.В. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.

Копію ухвали отримав: "___"___ 2017 року ___ год. ___ хв.

_____ (ОСОБА_2.)