Вирок № 64449013, 01.02.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3813/16-к

Провадження № 1-кп/191/58/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Гречко Ю.В.

за участю секретаря - Яніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040390001055 від 22 червня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Верховцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 17 вересня 2015 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.121 КК України,-

за участю прокурора - Нікіфорова Ю.Ю.

потерпілого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

22 червня 2016 року у невстановлений слідством час ОСОБА_1 прямував по вул.Яровій (Жлоби) у м.Синельникове Дніпропетровської області повз балку, де побачив ростучі рослини виду мак снодійний. У цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичних засобів для подальшого особистого вживання, без мети збуту. Потім ОСОБА_1, продовжуючи перебувати у вказаному місці, діючи умисно, усвідомлюючи, що у нього не має передбаченого дозволу на здійснення будь-яких дій з наркотичними засобами, у порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року, реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, зірвав вказані рослини виду мак снодійний в кількості 28 штук, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, які, продовжуючи при собі незаконно зберігати у поліетиленовому мішку, став переносити по вулицях м.Синельникове Дніпропетровської області. Після цього, у цей же день, тобто 22 червня 2016 року, о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 прямував по вул.Полтавській у м.Синельникове Дніпропетровської області, де останнього було зупинено працівниками Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, якими під час проведення огляду вмісту мішку виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів від №1/8.6/1705 від 22 липня 2016 року, загальною масою 443,98 г., відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Речовина рослинного походження масою 443,98 г. є маковою соломою, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса макової соломи (в перерахунку на висушену речовину) становить 402,909 г.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 липня 2016 року приблизно о 01 годині 00 хвилин знаходився за двором домоволодіння, за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де побачив коло вхідної хвіртки лежачого у стані сильного алкогольного сп'яніння раніше йому знайомого ОСОБА_2, з яким у ОСОБА_1 раніше виникли неприязні стосунки. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень. Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою помсти ОСОБА_2, маючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи небезпечність своїх дій та передбачаючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та не бажаючи настання смерті потерпілого, діючи умисно, правою ногою, взутою у босоніжок, наніс потерпілому ОСОБА_2 не менше трьох ударів в область живота, заподіявши при цьому останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота з розривом брижі тонкої кишки і пошкодженням судин очеревини, з розривом серозної оболонки тонкої кишки та позаочеревною гематомою, що у перебігу травматичного процесу ускладнилося загрозливими для життя явищами - внутрішньочеревною кровотечею (гемоперитоніум), які згідно висновку судово-медичної експертизи №214 від 27 липня 2016 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, визнав у повному обсязі і пояснив, що він дійсно зірвав рослини виду мак снодійний в кількості більше 20 штук з метою особистого вживання, оскільки на той час він зловживав наркотичними засобами. Мети збуту наркотичних засобів він не мав. Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що влітку 2016 року він дійсно вживав спиртні напої за місцем свого проживання разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Потім у них закінчилися спиртні напої і ОСОБА_2 поїхав на велосипеді за спиртним, взявши гроші у співмешканки обвинуваченого - ОСОБА_4 Пізніше почули стук по воротах та вийшли на двір. Біля воріт лежав на землі ОСОБА_2 на правому боці. На запитання де гроші ОСОБА_2 щось нерозбірливо казав, він зрозумів, що ОСОБА_2 витратив гроші на свої потреби, що обвинуваченого розізлило і він наніс потерпілому ОСОБА_2 2-3 удари правою ногою, взутою у босоніжок, в м'які тканини задньої частини тіла потерпілого в область сідниць. По животу він потерпілого не бив і виявлені тілесні ушкодження були заподіяні ОСОБА_2 не ним. Вважає, що, оскільки ОСОБА_2 був у нетверезому стані, по дорозі до магазину та назад він падав з велосипеда і саме від цього отримав тілесні ушкодження. Потерпілого ОСОБА_2 після нанесення йому ударів в м'які тканини задньої частини тіла, обвинувачений роздяг з метою, щоб він прийшов до тями.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні від дачі показань відмовився. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, підтверджується наступними доказами:

показаннями свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні пояснив, що у червні 2016 року він бачив, як хлопець біля будинку АДРЕСА_2 кинув два мішки та втік. Даного хлопця він раніше не бачив. Приблизно через 1-2 хвилини до даного двору під'їхали працівники поліції разом з цим хлопцем. Він зрозумів, що хлопця затримали. На запитання працівників поліції хлопець казав, що він наркоман і в мішку знаходяться наркотичні засоби;

показаннями свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні пояснила, що влітку 2016 року вона була запрошена працівниками поліції в якості понятої під час огляду території, прилеглої до будинку АДРЕСА_2. В ході огляду були виявлені два мішки білого кольору, в яких виявлені 28 чи 33 голівки маку, точно не пам'ятає. Під час огляду був присутній хлопець, який казав, що йому мак необхідний для особистого використання.

Свідка сторони обвинувачення ОСОБА_8 прокурор просив не допитувати.

Клопотань про допит свідків по даному факту зі сторони обвинувачення чи захисту до суду не надходило.

Крім показань вказаних учасників процесу, факт вчинення обвинуваченого ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченеого ч.1 ст.309 КК України, також підтверджується наступними зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 22 червня 2016 року до ЄРДР внесена інформація про те, що напроти будинку АДРЕСА_2 був зупинений ОСОБА_1, який ніс в руках мішок, наповнений рослинами світло-зеленого кольору, зовні схожими на рослини роду мак (т.2 а.с.1);

- рапортом помічника чергового Синельниківського відділу поліції від 22 червня 2016 року про те, що до чергової частини Синельниківського ВП надійшло повідомлення від працівника поліції, що по АДРЕСА_2 був зупинений ОСОБА_1, який ніс в руках мішок з кущами опійного маку (т.2 а.с.6);

- протоколом огляду місця події від 22 червня 2016 року, згідно якого працівниками поліції була оглянута прилегла до будинку АДРЕСА_2 територія і відразу за хвірткою з лівої сторони по ходу руху з території домоволодіння, розташована насипь промислового відсіву, в п'яти метрів від якої був виявлені два мішки з білого непрозорого поліетиленового матеріалу, в яких були виявлені 28 штук рослин з маківками світло-зеленого кольору, схожих на мак (т.2 а.с.7-10);

- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №1/.6/1705 від 22 липня 2015 року, згідно якої надана на експертизу речовина рослинного походження загальною масою 443,98 г. відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Речовина рослинного походження масою 449,98 г. є маковою соломою, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса макової соломи в перерахунку на висушену речовину становить 402,909 г. (т.2 а.с.23-24).

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується наступними доказами:

показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що влітку 2016 року він дійсно вживав спиртні напої за місцем проживання ОСОБА_1 разом ОСОБА_1, його співмешканкою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Потім у них закінчилися спиртні напої і ОСОБА_2 поїхав на велосипеді за спиртним, взявши гроші у співмешканки обвинуваченого - ОСОБА_4 Пізніше почули стук по воротах та вийшли на двір. Свідок вийшов пізніше за обвинуваченого на вулицю і побачив, що ОСОБА_2 біля воріт сидів на землі, а ОСОБА_1 наніс потерпілому 2-3 удари ногою по корпусу. Свідок потерпілого не бив;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні пояснив, що влітку 2016 року він виявив потерпілого ОСОБА_2, який лежав в літній кухні за місцем проживання свідка та був повністю роздягнений. Потерпілий спав та перебував у стані алкогольного сп'яніння. Свідок викликав поліцію та швидку медичну допомогу та потерпілого увезли;

показаннями свідка ОСОБА_10, яка у судовому засіданні пояснила, що вона працює медичною сестрою приймального відділення Синельниківської ЦРЛ. 19 липня 2016 року на кареті швидкої допомоги до приймального відділення був доставлений потерпілий ОСОБА_2, який скаржився на біль в животі. При попередньому огляді було встановлено ушиб живота. Звідки виникли тілесні ушкодження їй невідомо;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 19 липня 2016 року до ЄРДР внесена інформація про те, що до чергової частини Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від медичної сестри приймального відділення КЗ «Синельниківська ЦРЛ» ДОР про те, що до приймального відділення доставлений ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями у вигляді розриву брижейки з пошкодженням судин брижейки, розриву тонкої кишки, зачеревною гематомою, внутрішньочеревним крововиливом (т.2 а.с.29);

- рапортом помічника чергового Синельниківського відділу поліції від 19 липня 2016 року про те, що до чергової частини Синельниківського ВП надійшло повідомлення від медичної сестри, згідно якого до приймального відділення доставлений ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями (т.2 а.с.30);

- довідкою КЗ «Синельниківська ЦРЛ» ДОР від 19 липня 2016 року, згідно якої до приймального відділення доставлений ОСОБА_2 з ушкодженнями живота з ушкодженням внутрішніх органів (т.2 а.с.32);

- протоколом огляду місця події від 19 липня 2016 року - прилеглої до домоволодіння АДРЕСА_1 згідно якого під час огляду були виявлені належні потерпілому ОСОБА_2 чоловічі штани та труси (т.2 а.с.34-35);

- висновком судово-медичної експертизи №214 від 27 липня 2016 року, згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота з розривом брижі тонкої кишки і пошкодженням судин очеревини, з розривом серозної оболонки тонкої кишки та позаочеревинною гематомою, що у перебігу травматичного процесу ускладнилося загрозливими для життя явищами - внутрішньочеревною кровотечою (гемоперитоніум), відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Зазначені тілесні ушкодження спричинені при значній силі не менш як двома - трьома травматичними впливами тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, чим могли бути взута нога, кисть руки, стулена в кулак, або будь-який інший предмет з подібними властивостями. Характер та локалізація тілесних ушкоджень черевної порожнини, отриманий на підставі об'єктивних клінічних даних, свідчить за те, що вони спричинені незадовго до надходження потерпілого до лікувальної установи, вірогідно у строки, вказані у постанові слідчого та наданій медичній документації, тобто 19 червня 2016 року (т.2 а.с.83-85);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28 липня 2016 року за участю свідка ОСОБА_5, в ході якого свідок ОСОБА_5 повідомив та показав обставини спричинення обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 Так, свідок зазначив та показав, що ОСОБА_1 спочатку наніс ОСОБА_2 один удар в область живота правою ногою, одягненою в сандаль. Після цього свідок намагався відштовхнути ОСОБА_1 від потерпілого ОСОБА_2, однак ОСОБА_1 продовжував наносити потерпілому удари ногами в область живота та грудної клітки та наніс приблизно 2-3 удари. Після цього вони перетягнули потерпілого за двір до сусіднього покинутого будинку, де ОСОБА_1 зняв з нього штани та труси і кинули потерпілого в бур'ян (т.2 а.с.86-89);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28 липня 2016 року за участю свідка ОСОБА_5, в ході якого свідок ОСОБА_5 повідомив та показав обставини спричинення обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 Так, свідок зазначив та показав, що ОСОБА_1 спочатку наніс ОСОБА_2 один удар в область живота правою ногою, одягненою в сандаль. Після цього свідок намагався відштовхнути ОСОБА_1 від потерпілого ОСОБА_2, однак ОСОБА_1 продовжував наносити потерпілому удари ногами в область живота та грудної клітки та наніс приблизно 2-3 удари (т.2 а.с.86-89);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28 липня 2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_1 визнав, що наносив удари потерпілому ОСОБА_2 ногою, однак наніс лише 3 удари в область сідниць. Інших ударів не наносив (т.2 а.с.90-93);

- додатковим висновком судово-медичної експертизи №215 від 28 липня 2016 року, згідно якого характер та локалізація тілесних ушкоджень черевної порожнини ОСОБА_2 свідчать за те, що найбільш вірогідним з двох представлених механізмів спричинення є той, на який вказує у власних свідченнях свідоу ОСОБА_5 (т.2 а.с.96-98).

Крім того, свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_1 Влітку 2016 року влітку 2016 року вона дійсно за місцем свого проживання вживала спиртні напої разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Потім у них закінчилися спиртні напої і ОСОБА_2 поїхав на велосипеді за спиртним, взявши гроші у неї гроші в сумі 100,00 грн. Пізніше вона почула крик потерпілого ОСОБА_2 та вийшла на двір. Коли вони зрозуміли, що ОСОБА_2 витратив надані йому гроші та сам вжив спиртні напої, обвинувачений ОСОБА_1 вдарив ногою два рази по нозі потерпілого, більше ударів потерпілому він не наносив. Удари не були сильними.

Допитаний зі сторони захисту свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що влітку 2016 року він бачив як потерпілий ОСОБА_2 брав в магазині горілку та велосипедом від'їжджав від магазину, запрошував свідка разом вжити спиртні напої, однак той відмовився. Також свідок бачив, що ОСОБА_2 був у стані алкогольного сп'яніння та падав з велосипеда на землю. Тілесних ушкоджень на потерпілому він не бачив.

Отже, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, доведена і обвинуваченим не оспорювалася.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, також доведена і знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами, зокрема показаннями свідків, зібраними по справі письмовими доказами.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.121 КК України не визнав, вважає, що від його дій, які виразилися у нанесенні потерпілому ударів в область спідниць, не мають причинного наслідку з виявленими у потерпілого ОСОБА_2 тілесними ушкодженнями.

Із досліджених судом доказів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 був розлючений на потерпілого ОСОБА_2 з приводу того, що останній витратив надані йому гроші на придбання спиртних напоїв, у зв'язку з чим наніс потерпілому декілька ударів правою ногою в область живота.

Даний факт повністю підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, який підтвердив факт нанесення обвинуваченим потерпілому ударів ногою по тулубу; протоколом проведення слідчого експерименту від 28 липня 2016 року за участю свідка ОСОБА_5, в ході якого свідок ОСОБА_5 повідомив та показав обставини спричинення обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 та показав, що ОСОБА_1 спочатку наніс ОСОБА_2 один удар в область живота правою ногою, одягненою в сандаль, після чого продовжував наносити потерпілому удари ногами в область живота та грудної клітки, наніс приблизно 2-3 удари; додатковим висновком судово-медичної експертизи №215 від 28 липня 2016 року, який підтверджує вірогідність спричинення тілесних ушкоджень потерпілому саме таким чином, як вказує свідок ОСОБА_5; висновком судово-медичної експертизи №214 від 27 липня 2016 року, згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження спричинені при значній силі не менш як двома - трьома травматичними впливами тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, чим могли бути взута нога, кисть руки, стулена в кулак, або будь-який інший предмет з подібними властивостями і їх спричинення вірогідно 19 червня 2016 року; іншими вищепереліченими доказами у справі.

До показань, наданих свідком ОСОБА_4, згідно яких ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_2 лише декілька ударів по нозі, суд ставиться критично, оскільки вони суперечать як вивченим доказам у даній справі, так і її показанням, даним під час досудового розслідування кримінальної справи. Крім того, свідок ОСОБА_4 була співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_1, у зв'язку з чим може сприяти обвинуваченому в уникненні від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.121 КК України.

Показання свідка ОСОБА_11 не містять жодної доказової інформації по справі, оскільки конкретної дати, коли саме він бачив потерпілого ОСОБА_2, свідок не пам'ятає і факту отримання потерпілим тілесних ушкоджень внаслідок падіння з велосипеда також не підтверджує.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніше судимий, вчинив кримінальні правопорушення під час іспитового строку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Пом'якшуючі покарання обставини згідно положень ст.66 КК України відсутні.

Обтяжуючою покарання обставиною згідно положень ст.67 КК України є рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших правопорушень, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.1 ст.309, ч.1 ст.121 КК України із застосуванням вимог ч.1 ст.70 КК України.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, вчинив кримінальні правопорушення під час іспитового строку, суд вважає за необхідне на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року та остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Процесуальні витрати за експертизу №1/8.6/1705 від 22 липня 2015 року в розмірі 880,40 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів суд вважає необхідним визначити відповідно до ст.100 КПК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно залишити у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за ч.1 ст.121 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Керуючись ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_1, тобто з 19 липня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Верховцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати за експертизу №1/8.6/1705 від 22 липня 2015 року в розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 40 коп.

Речові докази по справі - речовину рослинного походження загальною масою 443,98 г., яка є маковою соломою масою в перерахунку на висушену речовину 402,909 г. - знищити.

Речові докази по справі - чоловічі штани та труси - повернути у володіння потерпілого ОСОБА_2.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою.

Керуючись вимогами ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_1 під вартою з 19 липня 2016 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк і в тому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: Ю. В. Гречко