Рішення № 64447374, 01.02.2017, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа № 687/1105/16-ц

2/687/6/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Борсука В.О.,

з участю секретаря Цугель Т.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

з участю представника позивача ОСОБА_2,

з участю відповідача ОСОБА_3,

з участю представника відповідача

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чемерівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_1, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що за рішенням Чемеровецького районного суду від 22.07.2016 року встановлено факт проживання однією сімєю як подружжя без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1, та ОСОБА_3 в с.Біла по вул. Шевченка, 31 Чемеровецького району у період з 1997 року по 28.11.2002 року та у АДРЕСА_1 у період з 22.11.2002 року по 23.08.2011 року. Сторонами по справі 23.08.2011 року було зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району. За час проживання в шлюбі з відповідачем вони спільно придбали двох кімнатну квартиру, що в АДРЕСА_2, автомобіль ВАЗ 2108, 1986 року випуску, меблі та побутову техніку. Угоди про поділ спільного майна вони не досягли, а тому звернулася в суд з даним позовом.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про уточнення позовних вимог, згідно яких просила стягнути з відповідача на користь позивача частину всього майна придбаного під час шлюбу у грошовому еквіваленті, а саме: кошти в сумі 63389 грн. з яких 20250 грн. ( 750 дол. США) половина коштів, які позивач передала відповідачу при свідках на купівлю квартири; 10800 грн. (400 дол. США) частина вартості проданого відповідачем автомобіля; 13500 грн. власні кошти позивача, які були витрачені нею на ремонт та переобладнання квартири та половину вартості майна згідно акта від 12.08.2016 року про опис майна, яке знаходиться в квартирі за адресою с. Вишнівчик по вул.. Заводська 27. кв.1.

В судове засідання позивач та представник зявилися просили позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання зявилися, позов визнали частково в межах майна, яке знаходиться в картирі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом обєктивно встановлено, що відповідно до акту про встановлення фактичного місця проживання від 26.05.2016 року встановлено, що ОСОБА_1 разом зі своїми дітьми проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 в домогосподарстві своєї матері Ґедзь Г.С. в період з 1997 по 2002 рік, коли вибула в АДРЕСА_3. У вказаний період заявниця не проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_1 проживала в цивільному шлюбі зі своїм громадянським чоловіком ОСОБА_3, вела спільне господарство, згодом виїхали на заробітки в м. Москва. Згідно акту про встановлення фактичного місця проживання від 07.06.2016 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 домогосподарстві ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з 28.11.2002 року по 23.08.2011 рік коли був зареєстрований шлюб. Відповідно до виписки із по господарських книг Вишнівчицької сільської ради від 25.05.2016 року №1136 встановлено, що за 2001 2005 роки проживали спільно ОСОБА_3 голова двору та ОСОБА_1, за 2006 2010 роки проживали спільно ОСОБА_3 голова двору та ОСОБА_1 співмешканка, ОСОБА_6 син, ОСОБА_7 син, ОСОБА_8 дочка, за 2011-2015, 2016 роки проживали спільно ОСОБА_3 голова двору та ОСОБА_1 дружина, ОСОБА_6 син, ОСОБА_7 син. 23.08.2011 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виконавчим комітетом Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, актовий запис № 5, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-БВ №147841 від 25.05.2016 року вказані обставини встановлені судовим рішенням Чемеровецького районного суду від 22.07.2016 року у цивільній справі №687/983/16-ц за заявою ОСОБА_1 А, заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу, зокрема встановлено факт проживання однією сімєю як подружжя без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 в с. Біла по вул. Шевченка, 31 у період з 1997 року по 28.11.2002 рік та у АДРЕСА_4 у період з 22.11.2002 року по 23.08.2011 рік.

Крім того в матеріалах справи міститься рішення Чемеровецького районного суду від 30.08.2016 року згідно якого шлюб, який зареєстрований 23.08.2011 року у виконавчому комітеті Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (актовий запис № 5), розірвано.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України - обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З договору дарування серії ВАВ № 035830 від 23.09.2002 року посвідченого приватним нотаріусом Чемеровецького районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_9 зареєстрованого в реєстрі за № 2221 вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подарували ОСОБА_3 квартиру за номером 1, що знаходиться у будинку за номером 27, розташованого на вул.. Заводіській в с.Вишнівчик Чемеровецького району Хмельницької області та відповідно до реєстраційного посвідчення від 25.09.2002 року за реєстровим номером № 2-232, яке посвідчене Чемеровецьким БТІ вбачається, що вищезазначена квартира зареєстрована за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі договору дарування від 23.09.2002 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 2221, що також підтверджується копією технічного паспорта від 25.09.2002 року.

12.08.2016 року комісією в складі секретаря Вишнівчицької сільської ради ОСОБА_12І, депутата сільської ради ОСОБА_13 в присутності громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було складено акт про опис майна, яке знаходиться в квартирі за адресою с. Вишнівчик, що АДРЕСА_5.

Згідност. 70 СК Українив разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно дост. 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1ст. 61 СК Україниоб'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Тобто законодавцем презюмується виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі, і обов'язок з доведення тієї обставини, що майно, придбане у шлюбі, є особистою власністю одного з подружжя, або іншої особи покладений на останнього. Відповідно до ч. 1ст. 69 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Згідност. 70 СК Українив разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.

На підставі ч.1ст. 71 Сімейного Кодексу України, якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Відповідно до пп.2 п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Згідно ч.1ст. 71 СК Українимайно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Згідност.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно зіст. 65 СК Українидоговір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна. У пунктах 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України від21 грудня2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60,69 СК, ч. 3ст. 368ЦК) , відповідно до частин 2, 3ст. 325 ЦКможуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї(ч. 4ст. 65СК) . Згідно з ч. 1ст. 24 КпШС України, чинного на час придбання відповідачем спірної квартири, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Згідно з ч. 1ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зазначена норма закону передбачає правові підстави визнання права власності другого з подружжя на майно внаслідок поліпшення під час шлюбу особистого майна одного з подружжя. У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя "роз'яснено, що майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох. Для застосування передбачених зазначеною нормою правил, збільшення вартості майна повинно відбуватися якраз внаслідок затрат подружжя, незалежно від інших факторів (зокрема, тенденцій до загального подорожчання конкретного майна) і суттєвою ознакою повинно бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик. Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння станом на час вирішення спору вартості об'єкта в стані, що існував до поліпшення, та його вартості після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначена на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не є тим фактором, який єдиний безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкту. Так, в судовому засіданні свідки показали, що вказана квартира була придбана в тому числі і ОСОБА_1 однак дані покази можуть бути доказами у справі про визнання договору дарування від 23.09.2002 року удаваним і таким, що укладений з метою приховати договір купівлі-продажу квартири, а тому у даній справі вказані покази суд не бере до уваги, оскільки позивачем не заявлено вимог, щодо визнання договору дарування удаваним. За змістом положень ст. ст.143,144 ЦПК Українидля з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд своєю ухвалою призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 4ст. 10 ЦПК Українисуд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України). Для визнання спірної квартири об'єктом спільної сумісної власності необхідним є визначення збільшення вартості спірного майна під час шлюбу та істотність такого збільшення шляхом порівняння станом на час вирішення спору вартості об'єкту в стані, що існував до поліпшення та його вартості після поліпшення, однак клопотань не було. Крім того, автомобіль марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер С2613ТІ, рік випуску 1990, перебував у тимчасовому користуванні у ОСОБА_3 на підставі усної домовленості між власником автомобіля ОСОБА_14 та відповідачем, а тому поділу не підлягає. Враховуючи вище викладене, суд відмовляє у задоволенні позову, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 20250 грн. ( 750 дол. США) половини коштів, які позивач передала відповідачу при свідках на купівлю квартири; 10800 грн. (400 дол. США) частина вартості проданого відповідачем автомобіля; 13500 грн. власні кошти позивача, які були витрачені нею на ремонт та переобладнання квартири, оскільки відповідно дост.60 ЦПК Українивона не довела ті обставини, на які посилалася як на підставу своїх вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.69-71Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від21 грудня2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя",суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 наступне майно:

-Холодильник «індизіт» вартістю 3300 грн.;

-Газова плита «Гефест» вартістю 1600 грн.;

-Газова колонка «Юнкерс» вартістю 1100 грн;

-Газовий котел «Проскурів» вартістю 1100 грн;

-ОСОБА_8 до котла вартістю 500 грн;

-Грошовий еквівалент вартості двох євро батареї по 300 грн. кожна, на загальну суму 600 грн.;

-Грошовий еквівалент вартості ламінату в сумі 300 грн.;

-Ліжко вартістю 2300 грн.;

-Тумбочки дві штуки вартістю по 80 грн кожна, на загальну суму 160 грн.;

-Грошовий еквівалент вартості ковроліну, яка становить 800 грн.;

-Штори один комплект вартістю 240 грн.;

-ОСОБА_14 супутникову антену з тюнером вартістю 600 грн.;

-ОСОБА_14 світильник вартістю 170 грн.;

-Половину вартості стінки, яка становить 550 грн.;

-Соковижималку вартістю 500 грн.;

-Міксер вартістю 360 грн.;

-ОСОБА_14 шафа вартістю 200 грн.;

-Праску вартістю 70 грн.;

-Овочі- сушку «Сатурн» вартістю 450 грн.;

-ОСОБА_14 ковдра вартістю 160 грн.;

-Дві подушки вартістю по 50 грн. кожна на загальну суму 100 грн;

-ОСОБА_14 постільний комплект вартістю 600 грн.;

-ОСОБА_13 рушники вартістю по 80 грн. кожний на загальну суму 240 грн.;

-Гардіна вартістю 50 грн.;

-Стінка в прихожій вартістю 1100 грн.;

-Пральну машину вартістю 3600 грн.;

-Грошовий еквівалент вартості вхідних дверей, що становить 1100 грн.;

-Грошовий еквівалент вартості двох змішувачів, що становить 680 грн.;

-Водяний насос, що становить 380 грн.;

-Електрогенератор вартістю 1700 грн.;

-Грошовий еквівалент вартості шпалер, що становить 600 грн.;

-Комплект каструль, вартістю 400 грн.;

-Витяжка вартістю 700 грн.;

-ОСОБА_14 світильник вартістю 30 грн.;

-ОСОБА_14 пуфік вартістю 35 грн.;

-Дві доріжки коврових вартістю 170 грн.;

-Грошовий еквівалент ванної, що становить 160 грн.;

-Дзеркало вартістю 80 грн.;

-Грошовий еквівалент пластикових вікон, що становить 2600 грн..

Виділити ОСОБА_3 наступне майно:

-Стінка кухонна вартістю 800 грн.;

-Стіл кухонний вартістю 450 грн.;

-Табуретки кухонні вартістю 160 грн.;

-Чотири євро батареї вартістю по 300 грн. кожна, загальною вартістю 1200 грн.;

-ОСОБА_13 вікна пластикові вартістю 2600 грн.;

-Тумбочка під телевізор вартістю 100 грн.;

-Телевізор «OLQ» вартістю 600 грн.;

-Ковролін 11 м2, вартістю 800 грн.;

-Карнізи дві штуки, вартістю 24 грн. за кожний;

-ОСОБА_14 комплект штор вартістю 240 грн.;

-Супутникову антену з тюнером вартістю 600 грн.;

-Світильник вартістю 170 грн.;

-Половину вартості стінки, що становить 550 грн.;

-Стіл розкладний вартістю 450 грн.;

-Диван- кровать вартістю 2700 грн.;

-Електро мясорубка вартістю 500 грн.;

-Вентилятор вартістю 110 грн.;

-ОСОБА_14 шафа вартістю 100 грн.;

-Дошка для прасування вартістю 110 грн.;

-Тюль вартістю 80 грн.;

-Карніз вартістю 24 грн.;

-ОСОБА_14 ковдра вартістю 160 грн.;

-ОСОБА_13 подушки вартістю по 50 грн. кожна на загальну суму 150 грн.;

-ОСОБА_14 постільний комплект вартістю 600 грн.;

-ОСОБА_13 рушники вартістю по 80 грн. кожний, на загальну суму 240 грн.;

-Вагонка вартістю 40 грн.;

-Вхідні двері, вартістю 1100 грн.;

-ОСОБА_4 кухонна вартістю 90 грн.;

-Два змішувачі вартістю 680 грн.;

-Електродрель вартістю 200 грн.;

-Болгарка вартістю 300 грн.;

-Годинник настінний вартістю 90 грн.;

-Світильник вартістю 90 грн.;

-Шпалери вартістю 600 грн.;

-Навісна тумба вартістю 80 грн.;

-ОСОБА_14 світильник вартістю 30 грн.;

-ОСОБА_14 пуфік вартістю 35 грн.;

-ОСОБА_11 вартість, якої 160 грн.

В решті позову відмовити.

На рішення, через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів.

Суддя / підпис / ОСОБА_15

З оригіналом згідно:

Суддя Чемеровецького

районного суду ОСОБА_15