Ухвала суду № 64446225, 24.01.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1175/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/789/171/17 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 51

У Х В А Л А

24 січня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін - ОСОБА_1 та її

представника ОСОБА_2,

представника відділу освіти

Теребовлянського РДА-Сагановської О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області про перерахування обчислення єдиного внеску та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відділу освіти Теребовлянської районної державної адміністрації про перерахування обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з відображенням її в первинному бухгалтерському та персоніфікованому обліках та стягнення моральної шкоди. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову і просила зобов'язати відповідача вчинити ці дії на підставі вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду".

Ухвалою Теребовлянського районного суду від 20 грудня 2016 року постановлено:

"Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Теребовлянської РДА про перерахування обчислення єдиного внеску та стягнення шкоди в частині зобов'язання відділу освіти Теребовлянської РДА нарахувати, обчислити та сплатити на відповідний рахунок управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з заробітної плати встановленої відповідно до висновку судово-економічної експертизи №383 від 28 липня 2009 року за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним відстороненням ОСОБА_1, з помісячним Зображенням її в первинному бухгалтерському та персоніфікованому обліках за період 26 квітня 2006 року по 08 квітня 2008 року та з 14 травня 2008 року по 04 серпня 2008 року та подати відповідні скориговані дані до системи персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, відобразивши суми нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним відстороненням з 26 квітня 2006 року по 08 квітня 2008 року та з 14 травня 2008 року по 04 серпня 2008 року помісячно закрити."

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Теребовлянського районного суду від 20 грудня 2016 року скасувати, посилаючись на те, що суд невірно визначив підстави заявленого позову і закрив провадження у справі з порушенням вимог процесуального закону.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Закриваючи провадження у справі суд виходив з того, що позивачкою заявлено позов з приводу спору, що був вирішений рішенням Теребовлянського районного суду від 28 січня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Теребовлянської РДА про перерахування обчислення єдиного внеску та стягнення моральної шкоди про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що до такого висновку суд дійшов передчасно, без належного з'ясування підстав заявленого позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

Як вбачається із змісту позовної заяви та заяви про зміну предмету позову, поданої 3 жовтня 2016 року, позивачка просила суд зобов'язати відділ освіти Теребовлянської РДА нарахувати, обчислити та сплатити на відповідний рахунок управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із виплаченої їй заробітної плати за час вимушеного прогулу, з щомісячним відображенням її в первинному бухгалтерському та персоніфікованому обліках, та подати відповідні скориговані дані до системи персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, відобразивши суми нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 26.04.2006 року по 08.04.2008 року та з 14.05.2008 року по 04.08.2008 року помісячно.

Підставою для вчинення відповідачем таких дій вважала те, що за вказані періоди вимушеного прогулу їй були виплачені грошові кошти з Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". Зазначала, що відповідно до ст. 7 вказаного Закону, відповідач зобов'язаний був зарахувати ці періоди в трудовий стаж та подати відповідні відомості в пенсійний фонд для перерахунку пенсії.

Разом з тим, з рішення Теребовлянського районного суду від 28 січня 2016 року, на яке посилався суд в ухвалі про закриття провадження у справі, вбачається, що підставою для аналогічних вимог були вимоги про стягнення з відділу освіти Теребовлянської районної державної адміністрації, Іванківської сільської ради, заробітної плати за відповідні періоди вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним відстороненням відповідачем її від роботи, а не факт отримання коштів за рахунок Державного бюджету України.

Відмінності, на які вказала позивачка, суд належним чином не дослідив і прийшов до передчасного висновку про те, що є таке, що набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала Теребовлянського районного суду від 20 грудня 2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2016 року скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді