Рішення № 64446031, 07.12.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2016 Справа №607/14260/15-ц

Тернопільськийміськрайонний суд Тернопільськоїобласті в складі:

- головуючогосуддіСтельмащука П.Я.

- секретаря Гудими Н.І.

- за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось в суд з позовом, який в подальшому уточнили, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 264 744 ,31 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 кредитного договору №11374448000 від 22.07.2008 року останньому були надані кредитні кошти в розмірі 38 000 доларів США із сплатою 13,5 % річних на строк до 22.07.2015 року. Відповідач зобов'язувався погашати кредит та сплачувати відсотки. 08.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами. З метою забезпечення виконання зобов'язаннь 22.07.2008 р. року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №218708, відповідно до якого остання зобов'язалась перед банком солідарно з позичальником відповідати за належне виконання зобов'язань по кредитному договору. Однак, умови кредитного договору порушені, відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконують, у зв'язку з чим представник позивача просить суд позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача Іванюк Т.М. не з'явилась, подала заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи. Також, подала додаткові пояснення в яких вказала, що відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, однак банк вважає неможливим застосування строку позовної давності до даних правовідносин враховуючи наступне. Відповідно до п.1.2.2 Кредитного договору - позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному розмірі не пізніше 22 липня 2015 року. Так як 22 липня 2015 року зобов'язання в повному обсязі виконані не були 22.08.2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у повному розмірі. Відлік строку позовної давності починається з дня коли банк довідався про порушення зобов'язання, тобто через місяць після закінчення строку на повне погашення заборгованості, а саме 22.08.2015року. Враховуючи 3-ох річний строк позовної давності датою пропуску строку давності є 22.08.2018 року. Отже, позов подано в межах строку позовної давності. Якщо враховувати позовну давність за останні три роки заборгованість становить: по тілу і відсотках 25380,00 дол.США гривневий еквівалент, станом на 22.07.2016 (курс 24,81 грн. за 1 дол. США) - 629677,80 грн., по відсотках нарахованих на прострочену заборгованість за подвійною ставкою 23 728,42 дол. США гривневий еквівалент - 588702,10 грн., пеня - 627964,59 грн., сума за ставкою 3% від суми простроченого тіла - 21 183,88 грн., сума за ставкою 3% від суми прострочених відсотків - 16501,68 грн., а всього: 1884030,05 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та заяву про застосування строку позовної давності із розрахунком заборгованості з урахуванням застосування строку позовної давності, в якій зазначає, що відповідно до п.1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22 липня 2015 року. Позовну заяву направлено до суду 28 серпня 2015 року. Строк плати останнього платежу відповідно до графіку за липень 2015 року настав 22 серпня 2015 року. При застосуванні 3-річного строку (36 місяців)до кожного окремого платежу строк давності можливо застосувати на 37 місяць починаючи зворотній відрахунок з серпня 2015 року. Відповідно до ч.2 п.1 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Пеня розрахована за 1 рік. у відповідності до розрахунку, становить 627 964,59 грн. , однак в позовній заяві у прохальній частині вказано 475 456,07 грн. Ставка за 3% річними від суми простроченого тіла розрахована в розрахунку 21183,88 грн. в позовній заяві вказано 17 955,74 грн. Ставка за 3% річними від суми прострочених відсотків розрахована в розрахунку 16 501,68 грн. в позовній заяві вказано 13 478,45 грн. Офіційний курс гривні до іноземних валют, станом на 07.12.2016 року, становить 2609,7384 за 100 доларів США. Тіло кредиту 19 991,16 дол.США в гривневому еквіваленті (19991,16*26,09=520969,63гри) становить 520 969,63 грн. Відсотки поточні 4582,79дол.США та прострочені 23728,42 дол.США. В загальній сумі (4582,79+23728,42=28311,21) становить 28311,21 дол. США , які в гривневому еквіваленті (28311.21*26.09=73 8639,46) становить 738 639,46 грн. З урахуванням позовної давності до кожного окремого платежу підлягають до задоволення: 1766 499,35 грн., з яких: тіло кредиту - 520969,63 грн.; відсотки - 738639,46 грн.; пеня - 475456,07 грн.; сума за ставкою 3% річних від суми простроченого тіла - 17 955,74грн.; сума за ставкою 3% річних від суми прострочених відсотків - 13 478,45 грн.

При розгляді справи судом встановлено наступне.

22.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11374448000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 38 000 доларів США, із сплатою 13,5% річних на строк з 22.07.2008 року по 22.07.2015 року.

08.12.2011року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Укрсиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов»язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами .

Згідно вимог ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №11374448000 від 22.07.2008 року, відповідно до вище вказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань.

Відповідно до представленого статуту ПАТ «Дельта Банк» погодженого Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві від 01.10.2009 року відбулась зміна найменування Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк на публічне акціонерне товариство, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Дельта».

Однак, ОСОБА_1 зобов'язання не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 02.11.2015 року складає 2 264744,31 грн., з яких: 807360,91грн. - заборгованість по тілу кредиту, 950 493,14 грн. - заборгованість за відсотками, 475456,07грн. - пеня, 17955,74грн. - сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу, 13478,45грн. - сума за ставкою 3% річних від простроченої заборгованості по відсотках.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язанння (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 22.07.2008року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, укладено договір поруки №218708, відповідно до якого остання зобов'язалась перед банком солідарно з позичальником відповідати за належне виконання зобов'язань по кредитному договору №11374448000 від 22.07.2008 року.

Пунктом 1.4 договору поруки передбачено, що відповідальність Поручителя та Боржника є солідарною.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свогообов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, поручитель - відповідач ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність разом із відповідачем - боржником ОСОБА_1 за повне виконання ним зобов'язань за кредитним договором №11374448000 від 22.07.2008 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення умов договору, настають правовінаслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.4.1 кредитного договору за порушення позичальником термінів погашення грошових зобов»язань, передбачених договором, Банк має право вимагати від позичальника додаткового сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування пені.

У зв'язку з цим банк має право на стягнення з відповідачів, нарахованої згідно п.4.1 укладеного договору, пені за порушення термінів оплати тіла кредиту та процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідачем подано заяву про застосування вказаної позовної давності.

25.08.2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся в суд до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, а тому суд вважає, що стягнення неустойки, а саме пені здійснюється з 25.08.2014 року по 24.08.2015 року.

Згідно доданого розрахунку пені, остання почала нараховуватись з 03.11.2014 року, тобто в межах строку позовної давності.

Таким чином, пеня за невиконання зобов»язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №11374448000 від 22.07.2008 року становить 475456,07 грн., яку слід стягнути з відповідачів на користь ПАТ «Дельта Банк», задоволивши позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних від простроченої заборгованості по тілу кредиту становить 17955,74 грн. сума за ставкою 3% річних від простроченої заборгованості по відсотках становить 13478,45 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Згідно статті 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність задовольнити позовні вимоги.

На момент розгляду справи в суді відповідачами не погашена заборгованість за кредитним договором №11374448000 від 22.07.2008 року та відповідачами не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором №11374448000 від 22.07.2008 року, з урахуванням строку позовної давності складає 1766499,35 грн., з яких: 520969,63грн. - заборгованість по тілу кредиту, 738639 грн. - заборгованість за відсотками, 475456,07грн. - пеня, 17955,74грн. - сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу, 13478,45грн. - сума за ставкою 3% річних від простроченої заборгованості по відсотках.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача порушені відповідачами, а тому позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задоволити частково, шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 1766499,35 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 514, 516, 526, 530, 610-612, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 60, 88, 213, 215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11374448000 від 22.07.2008 року в сумі 1766499,35грн., з яких: 520969,63грн. - заборгованість по тілу кредиту; 738639,46грн. - заборгованість за відсотками, 475456,07грн. - пеня, 17 955,74 грн. - сума 3% річних від простроченої заборгованості по тілу кредиту та 13 478,45 грн. сума за ставкою 3% річних від простроченої заборгованості по відсотках .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3445грн.

Стягнути з ОСОБА_2 користь держави судовий збір в розмірі 3445грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий П.Я. Стельмащук