Ухвала суду № 64444537, 26.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/1460/16 Головуючий у 1 інстанції: Гулкевич О.В.

Провадження № 22-ц/783/525/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Фейір К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2016 рокуу задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстрації - відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_3.

Вважаєрішення суду незаконним та таким, що порушує її права. Звертає увагу, що ОСОБА_4 не пред"явила суду докази в підтвердження того, що з листопада 2013 року по вересень 2015 року були замінені замки на вхідних дверях квартири АДРЕСА_1. В апеляційній скарзі просить рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Сторони в судове засідання не з"явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3до задоволення не підлягають із наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. За змістом ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що обрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судовим рішенням у цивільній справі № 456/3294/15-ц від 20.04.2016 року, яке набрало законної сили, а також ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.11.2014 року у справі №456/6533/13, встановлено, що ОСОБА_4 народилась, зареєстрована та постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 як член сім"ї наймача, що підтверджується довідкою про склад сім"ї та прописку № 3146 від 20.07.2015 року, а також копією домової книги. Після одруження 01.06.2010 року з ОСОБА_8 вони продовжували проживати у спірній квартирі. У цій квартирі зареєстровані та проживають дев'ять чоловік, в тому числі шестеро неповнолітніх дітей. Також встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_8, ОСОБА_4 склались неприязні відносини, у зв'язку з чим остання змушена була разом з дітьми звільнити квартиру та перейти тимчасово жити по місцю проживання чоловіка. ОСОБА_4 іншим житлом не забезпечена. Наведені обставини також встановлені рішенням Стрийського міськрайонного суду від 29.07.2014 року у справі № 456/6533/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.11.2014 року; постановою Стрийського міськрайонного суду від 25.10.2013 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 07.05.2014 року у справі № 456/5492/13-п.

Під час розгляду справи № 456/3294/15-ц судом встановлено, що відповідачі за первісним позовом (ОСОБА_3 та ОСОБА_9) змінили замки від вхідних дверей у спірній квартирі, внаслідок чого ОСОБА_4 та її діти не мають доступу у спірне житлове приміщення. Матеріалами справи доведено, що між сторонами склалися неприязні стосунки з приводу спільного користування житловим приміщенням, спільне користування квартирою є неможливим і небажаним саме для ОСОБА_3 та ОСОБА_9

Дані обставини, підтверджують той факт, що ОСОБА_4 не має змоги проживати у квартирі через перешкоди, які чинить їй ОСОБА_3

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 суд виходив з тих обставин, що ОСОБА_4 у спірному житлі понад встановлені (ст.71 ЖК України) строки не проживає у зв"язку з неправомірною поведінкою інших членів її сім'ї, а саме: матері - ОСОБА_3 та її сестри ОСОБА_9, у зв'язку з чим відповідач та її діти позбавлені можливості проживати у спірній квартирі через перешкоди, які чинить позивач.

З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ст.ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад 6 місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням унаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 (із змінами) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судом Житлового Кодексу України" зазначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім"ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Вичерпний перелік таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим вказане питання вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому під тимчасовою відсутністю розуміються такі випадки, коли особа протягом певного часу не проживає у жилому приміщенні, але інтересу щодо користування ним не втрачає в силу закону.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

У Постанові Верховного Суду України №6-57цс 11 від 16.01.2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71, 72, 116, 156 ЖК України; ст.405 ЦК України).

Аналогічний Правовий висновок викладений у Постановах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15), від 01.03.2016 року у справі №21-5446а15, з яких вбачається, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Оскільки вищезгаданими судовими рішеннями беззаперечно встановлено факт чинення в даному випадку позивачем по справі - ОСОБА_3 перешкод ОСОБА_4 та її дітям у користуванні квартирою АДРЕСА_1, останні з поважних причин не проживають в згаданій квартирі, що не може бути підставою для втрати ними права на користування таким жилим приміщення.

Окрім цього, ОСОБА_3 не представила жодного доказу на підтвердження того, що відповідач разом із своїми дітьми добровільно, без тиску з її сторони чи чинення будь-яких перешкод у проживанні в спірній квартирі не представлено.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 жодним чином правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3слід відмовити, а рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст. 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.П. Савуляк