Ухвала суду № 64438457, 01.02.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________ Справа № 520/5632/16-ц

Провадження № 2-п/520/1/17

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення

01.02.2017 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків О.В.

при секретарі Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2016 року по справі № 520/5632/16-ц, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2017 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2016 року по справі № 520/5632/16-ц, і призначити справу до розгляду в загальному порядку. При цьому заявник посилається на те, що заочне рішення суду підлягає скасуванню, оскільки рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, у відсутність відповідача. Як на підставу вимог про скасування заочного рішення заявник посилається на те, що суд при ухваленні рішення керувався висновком будівельно-технічного експертного дослідження від 13.04.2016 року, з яким не погоджується заявник, так як на його вирішення не ставилися ряд необхідних питань.

У судовому засіданні представника заявника ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 заяву підтримав та просить її задовольнити. При цьому представник вказав, що копію заочного рішення стороною заявника отримано лише 26.12.2016 року. Крім того представник пояснив, що не погоджується із висновком будівельно-технічного експертного дослідження від 13.04.2016 року, на який посилався суд у заочному рішенні, так як з висновку вбачається, що ОСОБА_3 звернулася до експерта 01.04.2016 року, проте з тексту висновку слідує, що експерт здійснювала огляд обєкту ще в березні 2016 року.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, та пояснила, що матеріали справи містять докази сповіщення ОСОБА_1 за різними адресами про розгляд справи у суді. Стосовно доводів сторони заявника про сумнівність висновку від 13.04.2016 року, представник пояснила, що дійсно, у березні 2016 року експерт проводила попередній огляд будинку, проте при складанні самого висновку у квітні місяці експертом знову було здійснено дослідження обєкту.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи № 520/5632/16-ц, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2016 року по справі № 520/5632/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди у розмірі 242096,00 грн., суму моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. та судовий збір.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд критично оцінює пояснення представника заявника про неналежне сповіщення відповідача, так як з матеріалів цивільної справи № 520/5632/16-ц вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ж/м ОСОБА_5, с. Мізікевича, вул. Хуторська, 18, проте знятий з реєстраційного обліку 05.02.2016 року на адресу: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 41, кв. 114, та саме за цими адресами відповідачу направлялися судові повістки /а.с. 142-143, 156, 158, 162-163, 169, 171/. Крім того, в ході розгляду справи за поясненнями представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 щодо фактичного місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, судом також направлялися судові повістки і за цією адресою /а.с. 144-145, 159, 164, 170/.

Доводи представника заявника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 щодо порушення судом ч. 9 ст. 74 ЦПК України, а саме відсутність виклику відповідача через оголошення у пресі, суд не приймає до уваги. Оскільки, під час розгляду справи у суду були відсутні підстави вважати невідомим місце проживання ОСОБА_1, про що свідчить зокрема, повернуте на адресу суду рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень за адресою: АДРЕСА_1, з яких вбачається, що 16.06.2016 року ОСОБА_1 будо отримано судову повістку та позовну заяву з додатками /а.с. 145/ , а також 29.09.2016 року отримана судова повістка на судове заідання 20.10.2016 року /а.с.163/. Та окрім того, повернуті до суду конверти із судовими повістками містили запис листоноші «за закінченням терміну зберігання», та жодне не поверталося до суду із записом, що відповідач «не проживає» за фактичним місцем мешкання.

Суд також критично ставиться до пояснень представника заявника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 щодо отримання копії заочного рішення від 21.11.2016 року лише 26.12.2016 року, оскільки, матеріали справи № 520/5632/16-ц містять заяву представника про ознайомлення від 02.12.2016 року із відміткою про ознайомлення 06.12.2016 року. Так, дійсно, заява представника від 16.12.2016 року про видачу копії рішення містить відмітку про отримання рішення лише 26.12.2016 року. Суд зазначає, що ознайомившись із матеріалами справи ще 06.12.2016 року, стороні ОСОБА_1 було достовірно відомо про ухвалене заочне рішення та його зміст.

Разом із тим, суд зазначає, що ані заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про ознайомлення від 02.12.2016 року, ані заява від 16.12.2016 року про видачу копії рішення, та навіть заява від 05.01.2017 року про перегляд заочного рішення не містять даних про місце проживання ОСОБА_1, що розцінюється судом як приховування фактичного місця проживання відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 сповіщався про час та місце судового засідання належним чином, та йому було достеменно відомо про розгляд справи судом. При цьому, відповідачем не надано доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, а доводи щодо сумнівності висновку від 13.04.2016 року суд не приймає до уваги, так як даний висновок є дійсним та не викликає у суду сумніву стосовно змісту дослідження. У зв'язку з чим суд вважає, що на підставі вимог закону, в тому числі ст. 169 ЦПК України, якою встановлено вирішення судом справи на підставі наявних у ній даних чи доказів, заочне рішення було винесено правомірно відповідно до чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що обставини, викладені ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення по суті є апеляційною скаргою на рішення суду.

Керуючись ст. ст. 212 - 215, 218, 228, 230-232 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2016 року по справі № 520/5632/16-ц,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заочне рішення може бути оскаржено в порядку та в строки, передбачені ч.4 ст. 231 ЦПК України.

Суддя Васильків О. В.