Ухвала суду № 64437766, 31.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3908/16-ц 31.01.2017 31.01.2017 31.01.2017

Провадження №22-ц/784/295/17

Справа №489/3908/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Тихонова Н.С.

Провадження № 22ц- 784/295/17 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

31 січня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем Лептугою С.С.,

за участю:

- позивачки ОСОБА_2,

- представника позивачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2016 року, постановлену у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання заповіту і довіреності недійсними,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту і довіреності недійсними.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись із вказаною ухвалою в частині не вирішення судом питання щодо повернення їй судового збору, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою повернути судовий збір, що був сплачений при подачі позовної заяви до Ленінського районного суду м. Миколаєва у розмірі 2093 грн. 79 коп.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту і довіреності недійсними.

14 листопада 2016 року від позивачки надійшла заява про залишення позову без розгляду та просила повернути їй матеріали позовної заяви з додатками, у тому числі квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Враховуючи наявність заяви позивачки, а також те, що остання зберігає за собою право на повторне звернення до суду за вирішенням того ж спору, суд відповідно до приписів п.5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд залишив поза увагою, що позивачка в заяві про залишення її позову без розгляду просила також повернути їй квитанції про сплату судового збору.

Суд, в порушення ч.4 ст.10 ЦПК України не виконав своїх обов'язків, не роз'яснив позивачці право на звернення із відповідною заявою про повернення судового збору, що був сплачений нею при подачі позовної заяви до Ленінського районного суду м. Миколаєва у розмірі 2093 грн. 79 коп. та не вирішив питання повернення сплаченого за позовною заявою судового збору з оригіналом платіжних документів.

Відповідно до ч. 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Оскільки питання про повернення суми сплаченого судового збору має вирішувати саме той суд, який постановив ухвалу про залишення заяви без розгляду, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України оскаржувана ухвала суду в частині не вирішення питання про повернення судового збору підлягає скасуванню, а справа в цій частині поверненню до того ж суду для вирішення вказаного питання.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2016 року в частині не вирішення питання про повернення ОСОБА_2 судового збору скасувати, а справу в цій частині повернути до того ж суду для вирішення вказаного питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді :