Ухвала суду № 64436356, 31.01.2017, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 2-377/11

УХВАЛА

Іменем України

31.01.2017 року Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Марченко Л.В.

при секретарі Горбатюк Т.Б.

представника заявника - адвоката ОСОБА_1

представника Погребищенського районного відділу ДВС ОСОБА_2

заінтересованої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребищі Вінницької області заяву ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для предявлення до виконання виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для предявлення до виконання виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виселення. Заяву мотивує тим, що виконавчий лист по вищевказаній цивільній справі ним був отриманий 17.02.2014 року та строк його виконання було встановлено до 18.02.2015 року та предявлений до виконання в Погребищенський районний відділ ДВС, за яким було відкрито виконавче провадження № 33154835 року. Проте, постановою державного виконавця від 05.06.2014 року виконавче провадження за № 33154835 було закінчене, про що його повідомлено не було, т.я. вирішувалось питання порядку способу виконання даного рішення за ініціативою державного виконавця відділу ДВС.

Строк предявлення даного виконавчого листа до виконання закінчився 18.02.2015 року. Вважає, що строк предявлення виконавчого листа ним до виконання був пропущений з поважних причин, які полягають у довготривалому оскарженні прийнятого судом рішення, з незалежних від нього причин. Просить поновити пропущений строк для предявлення виконавчого листа по справі за №2-377/11 до виконання

Представник заявника адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити по підставам, викладеними в заяві. Окрім того доповнив, що його довіритель ОСОБА_4 не знав про те, що постановою державного виконавця від 5.06.2014 року - провадження було закінчено і про даний факт він дізнався лише в грудні 2016 року, коли звернувся до відділу ДВС із письмовою заявою.

Представник районного відділу ДВС ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив , що дійсно у нього на виконанні перебував виконавчий лист про виселення ОСОБА_3, проте у виконавчому листі невірно було зазначені імя боржника і до районного суду було направлено подання про розяснення способу та порядку виконання рішення. Судом було прийнято рішення, яке було скасоване ухвалою апеляційного суду Вінницької області, а тому 5.06.2014 року ним було винесена постанова про закінчення виконавчого провадження . Дана постанова ніким оскаржена не була. Постанова та виконавчий лист були направлені ОСОБА_4

Зацікавлена особа ОСОБА_3 в судовому засіданні просила в задоволенні поданої заяви відмовити в повному обсязі, оскільки заявником не подано жодного доказу щодо поважності причин пропуску предявлення виконавчого листа до виконання. Окрім того зазначила, що заявник у вересні 2016 року знав, що пропустив вищевказаний строк, т.я. звертався до суду із заявою про розяснення рішення суду від 25.10.2011 року та судом винесено ухвалу від 16.09.2016 року.

Дослідивши матеріали заяви та справи № 2-377/11, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з наступних підстав.

Як встановлено судом, заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 25.10.2011 року у цивільній справі №2-377/11 задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та виселено ОСОБА_3 з житлового будинку, розташованого м. Погребище вул. Тракторна, 26.А. Дане рішення набрало законної сили 18.02.2014 року.

На виконання вищевказаного рішення, видано виконавчий лист про виселення ОСОБА_3 та заявником предявлено було до примусового виконання до відділу ДВС, про те постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження за № 33154835 та 5.06.2014 року державним виконавцем було закінчене виконавче провадження (а.с.13). Дана постанова ніким із учасників виконавчого провадження оскаржена не була.

Враховуючи надані докази, суд приходить до висновку, що заявник не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують поважність пропуску строку з 2014 року для повторного предявленння виконавчого листа до виконання.

Крім того, представником заявника на вимогу суду не надано для огляду в судовому засідання оригіналу виконавчого листа і ним не ставиться питання про видачу дублікату виконавчого листа.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання, а суд у разі визнання причин пропуску поважними може поновити його (ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 371 ЦПК України).

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно положень статті 22 ЗУ «Про виконавче провадження», (в редакції законодавства, діючого на час виконання рішення суду), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Поважною є причина, що обєктивно унеможливлювала або ускладнювала вчинення певної процесуальної дії у визначений строк.

У наданих до суду матеріалах, якими заявник обґрунтовує поважність пропуску строку для повторного предявлення виконавчого документа до виконання, суд не вбачає доказів та обставин, які б завадили стягувачу вчасно вдруге подати виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин, з яких виконавчі документи не були вчасно предявлені вдруге до виконання, та, як наслідок, про відмову у поновленні строку для предявлення виконавчого листа до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 210, 371 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для предявлення до виконання виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виселення - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя