Ухвала суду № 64435819, 01.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/235/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства обмеженою відповідальністю "Томіг" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ТОВ "Томіг" звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2015 р. № 0004461502, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки відповідача за наслідками перевірки не ґрунтуються на вимогах законодавства, а прийняте ним на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає визнанню протиправними та скасуванню у судовому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління ДФС у Миколаївській області від 31 грудня 2015 року № 0004461502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 559 313, 17 грн. (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста тринадцять гривень 17 коп.) та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 279 656, 60 грн. (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень 60 коп.).

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:

- оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.12.15 № 0004461502 було прийнято на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.15 по справі № 814/1934/15 та складала різницю сум, прийнятих на користь податкового органу.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що 14 січня 2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОМІГ» було отримано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 31 грудня 2015року №0004461502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 559313,17 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 279656,60 грн.

15.01.2016р. вищевказане ППР від 30.12.2015р. позивачем було оскаржено до Головного управління ДФС у Миколаївській області шляхом подання первинної скарги (вих.№5 від 14.01.2016р.).

ТОВ «Томіг» отримано лист-відповідь ГУ ДФС у Миколаївській області від 02.02.2016р. (вих. №308/10/14-29-10-06-10) «Про розгляд скарги», відповідно з яким скарга ТОВ «Томіг» від 14.01.2016р. залишена без розгляду, як така, що не підлягає адміністративному оскарженню.

Актом перевірки №1247/14-02-15-01/13848909 від 25.05.2015р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по деклараціях за грудень 2014р., січень-лютий 2015р. податковим органом встановлено порушення п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України (далі - «ПК України»), внаслідок чого ТОВ «Томіг» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року на 657420,00 грн.

Враховуючи особливості оформлення імпортних вантажів, що надійшли в Україну на користь ТОВ «Томіг» на виконання умов Контракту №7/02 від 07.02.2009р. та Контракту №DZ12112107D від 13.11.2012р., сума податку на додану вартість за вантажно-митними деклараціями (далі за текстом - «ВМД») за червень-серпень 2012р., січень, лютий, квітень, липень 2013р., вересень 2014 р. на загальну суму 657420,00 грн. фактично і в повному обсязі була сплачена до державного бюджету, тобто позивач- ТОВ «Томіг» ще у 2012- 2014р.р. за рахунок своїх грошових коштів понесло витрати на сплату податку до бюджету, але податковий кредит по цих ВМД сформував в грудні 2014 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Томіг» на підставі абзацу другого п.50.1 ст.50 ПК України скористався наданим йому правом та сформував податковий кредит по вантажно-митним деклараціям 2012-2014р.р. в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року в межах 1095 днів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом абзацу 1 п.198.6 ст.198 ПК України встановлено виключний перелік документів, якими мають бути підтверджені суми ПДВ, сплачені платником податку, одним з перелічених документів є митні декларації.

На підставі абзацу 3 п.198.6 ст.198 ПК України лише для податкових накладних (один з документів, перелічених в абзаці першому п.198.6 ст.198 ПК України) встановлено строкові обмеження щодо можливості включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту - протягом 365 днів з дати складання податкової накладної, тобто для інших документів із зазначеного переліку такі строкові обмеження законом не встановлено. «У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної». Це є підтвердженням того, що законодавець при встановленні порядку формування податкового кредиту, в т.ч. і шляхом внесення змін до податкової звітності (ст.50 ПК України), не ототожнює порядок застосування податкових накладних (лише на протязі 365 днів) та вантажно-митних декларацій. Ці документи є різними за своєю правовою суттю, оскільки суми ПДВ за ВМД, на відміну від податкових накладних, сплачуються до бюджету одразу на митниці при розмитненні товару.

Податкова накладна та ВМД є документами, що дають підстави лише для формування податкового кредиту, тому ст. 198 ПК України має назву: «Податковий кредит», при цьому пункт 201.12 ст.201 ПК України відносить митну декларацію, оформлену відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, до документів, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту без обмеження застосування строком в 365 днів.

Приписи п.50.1 ст.50 ПК України надають право платнику податків виправити помилки податкових декларацій або поданням уточненої податкової декларації, або уточнити показники у наступних податкових деклараціях (протягом строку, передбаченого ст.102 ПК України- 1095 днів).

Таким чином, ТОВ «Томіг» скористався правом, наданим вищевказаною нормою, та уточнив показники у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, включивши до податкового кредиту суми ПДВ, які були сплачені у бюджет за ВМД у червні-серпні 2012р., січні, лютому, квітні, липні 2013р. та вересні 2014р.

При формуванні податкового кредиту за ВМД диспозиція п.50.1 ПК України є відсилочною до ст.102 ПК України для визначення періоду, за який можна уточнити показники податкової декларації- це 1095 днів.

До того ж положення п.198.6 ст.198 ПК України не містять умов на неможливість включення до податкового кредиту сум ПДВ, які підтверджені митними деклараціями попередніх звітних періодів, і які з будь-яких причин у відповідному звітному періоді не були включені до податкового кредиту.

Отже, ТОВ «Томіг» на підставі абзацу другого п.50.1 ст.50 ПК України скористався наданим йому правом та сформував податковий кредит по вантажно-митним деклараціям 2012-2014р.р. в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року в межах 1095 днів.

За наслідками перевірки податкового органу та на підставі Акту від 25.05.2015р. Ленінська ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015р. №0003801502, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 657420,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 328710,00 грн.(штраф-50%). Зазначене ППР від 10.06.2015р. було оскаржено ТОВ «Томіг» до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Спір між сторонами: ТОВ «Томіг» та Ленінською ДПІ по справі №814/1934/15 розглядався судом першої інстанції з питання про те, чи розповсюджуються правила п.198.6 ст.198 «Податковий кредит» ПК України стосовно обмеженого права по віднесенню сум ПДВ до податкового кредиту, у межах 365 днів з дати складання відповідних документів, лише на випадки формування податкового кредиту на підставі податкових накладних чи це правило також стосується порядку формування податкового кредиту на підставі вантажно-митних декларацій. У судових засіданнях при розгляді спору у суді першої інстанції по справі №814/1934/15 досліджувалось питання про те, якщо формування податкового кредиту здійснюється на підставі ВМД за 2012-2014р.р., то чи слід застосовувати положення п.50.1 ст.50 та ст.102 ПК України, які встановлюють загальний строк позовної давності - 1095 днів, в межах яких ТОВ «Томіг» може уточнити показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

В ході судового розгляду встановлено, що Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2015р. задоволено позов ТОВ «Томіг» про визнання протиправним та скасування ППР від 10.06.2015р. №0003801502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 657420.00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 328710,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015р. у даній справі, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2015р. була скасована та прийнято нове рішення про задоволення позову частково. Визнано протиправним та скасовано ППР від 10.06.2015р. лише в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 98106,83 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 49053,40 грн., в іншій частині позовних вимог ТОВ «Томіг» відмовлено.

25 листопада 2015р. за касаційною скаргою ТОВ «Томіг» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015р. у справі №814/1934/15. Вищим адміністративним судом України було відкрито касаційне провадження (К/800/49632/15).

31 грудня 2015р. податковим органом винесено оскаржуване ППР від 31.12.2015р. № 0004461502, при цьому підставою для його складання податковим органом стала Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015р. по справі №814/1934/15.

12 січня 2016р. Вищий адміністративний суд України, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи №814/1934/15 та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права в цій частині, задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Томіг», та виніс Ухвалу, відповідно з якою Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015р. по справі №814/1934/15 була скасована та залишено у силі Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2015р.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обстав.

Таким чином на підставі обставин справи, які були встановлені у Постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2015р. по справі №814/1934/15 про скасування ППР від 10.06.2015р. №0003801502, є обставинами, які обґрунтовують цей позов про скасування ППР від 31.12.2015р. №0004461502.

До того ж, при винесені ППР від 31.12.2015р. Ленінською ДПІ допущено застосування завищеного розміру штрафної санкції (штрафу- 50%) у розмірі 279656,60 грн., замість- 279656,59 грн. (559313,17 грн. х 50% = 279656,59 грн.), необгрунтоване завищення штрафу становить 0,01 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 31.12.2015р. було отримано ТОВ «Томіг» 14.01.2016р. поштовим відправленням у конверті без відповідного Розрахунку штрафу, хоча посилання на такий Розрахунок (як на додаток до ППР) міститься у тексті ППР від 31.12.2015р. Не направленням зазначеного Розрахунку на адресу ТОВ «Томіг» Ленінською ДПІ було порушено положення абзацу шостого п.58.1 статті 58 Податкового Кодексу України, відповідно з яким до податкового повідомлення-рішення податковим органом мав додаватись розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.

При визначені у податковому повідомленні-рішенні від 31.12.2015р. розміру фінансових (штрафних) санкцій за допущене ТОВ «Томіг» порушення вимог податкового законодавства у вигляді нібито завищення платником податку суми бюджетного відшкодування, податковим органом необґрунтовано застосовано штраф у розмірі - 50% від суми завищеного бюджетного відшкодування (ст.123.1 ПК України) у розмірі 279 656, 60 грн. як підвищена штрафна санкція за повторне протягом 1095 днів визначення для ТОВ «Томіг» контролюючим органом зменшення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафу.

З огляду на те. що ані оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.12.2015р., ні акт перевірки від 25.05.2015р. не містять вказування про те, який саме факт визначення податковим органом зменшення суми бюджетного відшкодування у межах 1095 днів застосовано податковим органом, як первинний, для застосування підвищеної штрафної санкції - 50% від суми завищеного бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо посилання апелянта на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.12.15 № 0004461502 було прийнято на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.15 по справі № 814/1934/15 та складала різницю сум, прийнятих на користь податкового органу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в ході судового розгляду встановлена відмінність предметів спору по справі № 814/1934/15 (К/800/49632/15) та по вказаній справі № 814/235/16.

Податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 р. та податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 р. є різними за датами складання, реєстраційними номерами, сумами оскарження та сумами штрафних санкцій.

Водночас колегія суддів зазначає що за змістом приписів п. 60.1.5, п. 60.4 ст. Податкового кодексу України податковому органу надана можливість винесення за одним актом перевірки двох податкових повідомлень-рішень з автоматичним відкликанням попереднього повідомлення-рішення.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства обмеженою відповідальністю "Томіг" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного Управління державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі № 814/235/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин