Ухвала суду № 64435620, 01.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/379/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.,

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Вишневській А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі за позовом житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Бриз» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Бриз» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001732201, № 0002222201 від 28.11.2013 року.

Свої позовні вимоги Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Бриз» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 справу направлено на новий розгляд в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001732201 на суму 18 806 грн. основного платежу з податку на прибуток та 4702 грн. штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення № 0002222201 на суму 5 795 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 1 448,75 грн. штрафних санкцій за господарськими операціями з контрагентом позивача ТОВ «ВІП-Строй-ЛТД».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року позов задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 588/14-04-22-01/33250539 від 02.09.2013 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001732201 на суму 18 806 грн. основного платежу з податку на прибуток та 4702 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення № 0002222201 на суму 5 795 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 1 448,75 грн. штрафних санкцій.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Віп-Строй-ЛТД"», в зв'язку з тим, що підприємство припинено (ліквідовано, закрито).Ухвалою Господарського суду від 20.12.2011 по справі № 5016/2067/2011 ліквідовано ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", з 10.01.2012 державна реєстрація ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" припинена за судовим рішенням. Звіт форми 1-ДФ за 4 кв. 2010 року наданий на магнітному та паперовому носіях та підписаний директором ОСОБА_1, згідно якого кількість працюючих 26, в т.ч. за цивільно-правовими договорами 10 осіб. Відповідач отримав службову записку від 11.07.2013 року, в якій зазначено, що згідно наявної оперативної інформації та офіційних даних ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" не мало основних засобів ( складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, тощо), не мало найманих працівників для здійснення відповідної діяльності. В матеріалах, отриманих від ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва містяться пояснення ОСОБА_2, який зазначив, що працював на підприємстві «Нордстар» разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також ОСОБА_5 пояснив, що не працював на підприємстві ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", пояснення ОСОБА_3, який зазначив, що не пам'ятає, чи працював він на підприємстві ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", оскільки він працював на багатьох підприємствах, пояснення ОСОБА_6, яка є сестрою ОСОБА_7, яка пояснила, що її брат не працював на підприємстві ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", а протягом 2010 року знаходився в Росії. Також надійшов лист від 31.05.2012 року, яким надано пояснення ОСОБА_1, директора ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", яка зазначила, що на балансі підприємства не рахуються будівлі, транспорт, не брались в оренду будівлі, транспорт.

В акті перевірки зазначено, що позивач в порушення п.п.7.4.1 п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", реальність здійснення яких не доведена на суму 5 795 грн.

Також встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємства»- завищено показник інших витрат за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 року на суму 75 226 грн. Відповідно до п.5.2.1, п.5.3.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємства» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи.

На виконання ухвали ВАСУ від 23.02.2016 року, суд ухвалою від 12.04.2016 року зобов'язував ДПІ надати інформацію про здійснення відрахувань податку на доходи фізичних осіб по працівникам ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 за період 2010 року. Відповідач цю ухвалу не виконав, не надав суду витребуваних матеріалів. Ухвалою суду від 28.04.2016 року, суд зобов'язав відповідача надати суду докази по справі. Відповідач ухвалу суду не виконав, не надав витребуваних судом документів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивач уклав з ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" договір підряду № 05/01-1 від 05.01.2010, за умовами якого підрядник - ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" приймає на себе зобов'язання з виконання ремонту під'їздів згідно заяви. Приймання та оцінка робіт здійснюється на підставі акту приймання-передачі.

Позивач надав суду акти приймання виконаних робіт за квітень-вересень 2010 року, податкові накладні № 28 від 28.04.2010 за ремонт покрівлі пров.Кур»єрський,2, № 34 від 12.05.2010 за монтаж решітки з замками вул.Наваринська,15, № 35а від 25.05.2010 за ремонт сантехсистем,вул.Правди,2,№35б від 25.05.2010 за штукатурку фасадів, пр.Кур»єрський,9,вул.Наваринська,25, № 49 від 30.06.2010 за ремонт системи опалення, вул.Рюмина,2, № 50 від 30.06.2010 за ремонт під'їзду вул. Галини Петрової,16, № 59 від 30.07.2010 за ремонт покрівлі вул.Робоча,7, № 60 від 30.07.2010 за монтаж дробини, № 78-а від 31.08.2010 за ремонт системи каналізації, вул. Правди, 4, № 102 від 30.09.2010 за ремонт покрівлі вул.Робоча,7, № 105 від 30.09.2010 за ремонт сантехсистем, вул.8 Березня,14а, банківські виписки про оплату робіт.

Позивач також надав картки рахунку 685 по контрагенту ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", звідний кошторисний розрахунок вартості будівництва та локальний кошторис № 2-1-1 по кожній адресі - будинку, на якому виконувались роботи ( том 2 арк.с.144-250, т.3, 4, 5 ар.с.1-126).

Наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Отже, господарські операції позивача з ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" були реальними, його діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали.

Відповідач не надав суду доказів в межах, яких процесуальних дій, кримінальних справ відбирались пояснення у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5,ОСОБА_7, ОСОБА_1

З акту перевірки вбачається, що ОСОБА_1 - колишній директор ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" надавала пояснення 31.05.2012 року, коли підприємство було вже ліквідовано, ОСОБА_3 не пам'ятає, на якому підприємстві він працював, ОСОБА_4 взагалі пояснень не надавав, за ОСОБА_7 надала пояснення його сестра ОСОБА_6Відповідач не надав суду пояснення цих осіб, будь-яких доказів на підтвердження пояснень, які надавали вищезазначені особи податковій міліції.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань,

З урахуванням наведеного, суд вважає, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаними контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з ними, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Відповідно до норми ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень покладається на відповідача.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог податкового законодавства, за наслідками здійснення господарських операцій з його контрагентом ТОВ ТОВ "Віп-Строй-ЛТД".

За таких обставин, позов належить задовольнити, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001732201 на суму 18 806 грн. основного платежу з податку на прибуток та 4702 грн. штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення № 0002222201 на суму 5 795 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 1 448,75 грн. штрафних санкцій.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для йогозадоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі за позовом житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Бриз» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001732201, № 0002222201 від 28.11.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І. Шляхтицький/