Ухвала суду № 64435150, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1755/16

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Крусяна А.В.,

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Вишневській А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 12.07.2016 року №000066/02-40.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року позов задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у магазині, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач.

За результатами даної перевірки складено акт від 14.06.2016 р. № 96/14-29-40-41/1718918823 /а.с. 20-23/. Перевіркою встановлено факт зберігання 3 пляшок пива в місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 12.07.2016 року № 000066/0240, яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру /а.с. 8/.

Частинами 35 та 36 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру, а внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Відповідно до абзаців 21, 22 статті 1 Закону місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Слід зазначити, що метою правового регулювання відносин із зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів є забезпечення контролю за їх виробництвом і обігом. Нарівні з місцями виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, які вказуються у ліцензіях на право здійснення відповідних видів діяльності, законодавець запровадив реєстрацію їх місця зберігання у Єдиному державному реєстрі для забезпечення повного контролю за процесом виробництва і реалізації підакцизної продукції.

Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що фінансові санкції у вигляді штрафу застосовуються до суб'єктів господарювання, якщо в процесі виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями алкогольні напої зберігаються у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Разом з тим, податковий орган не перевірив належним чином, чи був позивач суб'єктом правопорушення, оскільки як зазначав під час судового процесу позивач, алкогольні напої, що знаходились у павільйоні, не призначались для подальшої реалізації, ліцензія на здійснення торгівлі алкогольними напоями у нього відсутня.

Для перевірки вказаної обставини, відповідачу слід було перевірити всі докази в сукупності та взаємозв'язку, зокрема, чи були цінники на алкогольних напоях, первинні документи, що підтверджують факт придбання товарної партії алкогольних напоїв.

Окрім того, з пояснень позивача вбачається, що зазначені напої придбавались продавцем для власних потреб.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган не довів суду, що приймаючи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій він діяв правомірно, оскільки відповідачем не надано доказів, що зазначені напої зберігались саме з метою подальшої реалізації.

Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 5 жовтня 2016 року по справі № 825/1574/15-а (К/800/44432/15).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 12.07.2016 року №000066/02-40 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /А.В. Крусян/

/О.І. Шляхтицький/