Рішення № 64433186, 12.01.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.2017 Справа №905/3206/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 03361075, в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 24805642,

до відповідача, Сергіївської сільської ради Словянського району Донецької області, с.Сергіївка Слов'янського району Донецької області, ЄДРПОУ 04342022,

про стягнення 204 074,54 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ Донецької області, в особі відокремленого структурного підрозділу Краматорське управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №04-14/16 від 07.11.2016р. до Сергіївської сільської ради Словянського району Донецької області, с.Сергіївка Слов'янського району Донецької області, про стягнення 545 520,13 грн., у тому числі 430 390,64 грн. суми основного боргу, 89 256,13грн. пені, 17 692,04 грн. інфляційних витрат та 8 181,32 грн. 3% річних.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/3206/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 14.11.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3206/16.

В подальшому розгляд справи відкладався відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №06-80-15Б від 30.06.2015р. із відповідачем, неналежне виконання останнім своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу протягом жовтня 2015р. - травня 2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, у копіях: акти звірки взаєморозрахунків, договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №06-80-15Б від 30.06.2015р. разом із додатком №1 «Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання» та додатком №2 «Договірні обсяги постачання природного газу на 2015р.» до нього, акти прийому-передачі природного газу від 31.10.2015р., 30.11.2015р., 31.12.2015р., 31.01.2016р., 29.02.2016р.,31.03.2016р., 31.05.2016р..

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 173, 193, 198, 216, 217, 218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.161, 204, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 2, 12, 13, 21, 22, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

13.12.2016р. представник позивача представив суду клопотання від 13.12.2016р. про долучення до матеріалів справи документів, а саме (у копіях): лист відповідача №564/02-33 від 23.11.2016р. про віднесення оплати за використаний газ по договору поставки №06-80-16Б від 12.08.2016р. в сумі 258066,59грн. в рахунок оплати за договором поставки №06-80-16Б від 01.01.2016р.; лист №609/02-33 від 06.12.2016р. про віднесення оплати за використаний газ по договору поставки №06-80-16Б від 23.11.2016р. в сумі 114178,02грн. в рахунок оплати за договором поставки №06-80-16Б від 30.06.2015р.; акти прийому-передачі природного газу від 31.03.2016р., 31.12.2015р., 29.02.2016р., 31.01.2016р., 31.10.2015р., 30.11.2015р., 29.02.2016р., 31.01.2016р., 30.04.2016р., 31.05.2016р., 31.03.2016р.; рахунки: №3236 від 30.04.2016р., №3237 від 30.04.2016р., №2843 від 31.10.2015р., №3225 від 30.11.2015р., №3583 від 31.12.2015р., №728 від 31.01.2016р., №1800 від 29.02.2016р., №2381 від 31.03.2016р., №4117 від 31.05.2016р.; платіжні доручення: №611 від 29.12.2015р., №471 від 28.12.2015р., №609 від 28.12.2015р., №464 від 25.12.2015р., №268 від 25.12.2015р., №576 від 17.12.2015р., №572 від 17.12.2015р., №608 від 28.12.2015р.

13.12.2016р. через канцелярію суду від відповідача надійшов лист №625/02-33 від 12.12.2016р., в якому останній повідомив суд про отримання ним ухвали про порушення провадження по справі, визнав позовні вимоги у повному обсязі, просив розглянути справу без участі його представника.

13.12.2016р. через канцелярію суду від відповідача отримано із супровідним листом №624/02-33 від 12.12.2016р. документи (у копіях): свідоцтво про державну реєстрацію відповідача, витяг з ЄДРПОУ стосовно відповідача, лист-повідомлення Словянської ОДПІ №32279/10/15-113-3 від 06.08.2010р. про включення відповідача до реєстру неприбуткових установ і організацій, довідку про взяття на облік платника податків №435/10/18-314-17 від 12.09.2012р., документи на підтвердження повноважень Сергіївського сільського голови Словянського району Донецької області ОСОБА_2, платіжні доручення: №25 від 30.08.2016р., №2 від 29.08.2016р., №13 від 30.08.2016р., №12 від 30.08.2016р., №63 від 27.09.2016р., №23 від 27.09.2016р., №62 від 05.10.2016р., №45 від 24.11.2016р., №42 від 24.11.2016р., №6 від 25.11.2016р., №96 від 28.11.2016р., №9 від 01.12.2016р., акти звірки взаєморозрахунків від 12.12.2016р.

13.12.2016р. через канцелярію суду від позивача надійшов лист №377/2016 від 17.12.2016р., яким останній, на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив позовні вимоги у звязку з частковим погашенням суми боргу відповідачем та просив стягнути в загальному розмірі 204074,54грн., з яких 58146,03 грн. сума основного боргу, 96052,50грн. пеня, 40040,36 грн. сума інфляції, 9835,65 грн. 3% річних. До листа додано уточнений розрахунок позовних вимог, докази направлення відповідачу даної заяви з додатками, копію акту звірки взаєморозрахунків від 07.12.2016р. та листів Сергієвської сільської ради Словянського району донецької області №564/02-33 від 23.11.2016р., №609/02-33 від 06.12.2016р., довідку про відсутність на розгляді іншого суду даного спору, а також про відсутність провадження у справі про банкрутство відносно відповідача.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявлене позивачем зменшення позовних вимог, викладене у листі №377/2016 від 12.12.2016р. прийнято судом та справа розглядається з урахуванням його змісту.

Ухвалою від 13.12.2016р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача №625/02 33 від 12.12.2016р. про розгляд позовної заяви без його представника та керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, поряд зі ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання можливості відповідачу висловити правову позицію, з урахуванням пояснень представника позивача, відклав розгляд справи, до того ж визнав явку сторін в судове засідання обовязковою.

12.01.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області відповідач подав лист №7/02 33 від 10.01.2017р., у якому просив розглянути позовну заяву без представника сільської ради, так як позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ Донецької області визнано повністю.

Також, суду представлено відповідачем пояснювальну записку №8/02-33 від 10.01.2017р., згідно якої визначає договір №6-80-16б від 01.01.2016р. у актах приймання-передачі газу за січень-травень 2016р. помилковим, підтверджує обсяг постачання газу за цими актами і просить розрахунки за ними врахувати за договором №06-80 від 30.06.2015р.

12.01.2017р. позивач клопотанням №б/н від 12.01.2017р. долучив до матеріалів справи довідку Краматорського управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» №04 29/14 від 11.01.2017р. про відсутність заборгованості за договором №06-80-15Б від 30.06.2015р. за станом на 12.01.2017р., а також у копіях: лист головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області №05 - 31/2232 - 9398 від 27.12.2016р. «Про надання підтвердження щодо зарахування коштів», лист територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №03 61/5023/16 від 29.12.2016р. на адресу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

12.01.2017р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява №б/н від 12.01.2017р., у якій останній, на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив позовні вимоги у звязку з повним погашенням суми основного боргу відповідачем та просив стягнути в загальному розмірі 145 928,51 грн., з яких 96052,50грн. пеня, 40040,36 грн. сума інфляції, 9835,65 грн. 3% річних.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявлене позивачем зменшення позовних вимог, викладене у заяві №б/н від 12.01.2017р., прийнято судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

Представник позивача у судовому засіданні 12.01.2017р. підтримав позовні вимоги у частині предявленої до стягнення суми пені, інфляційних витрат, 3% річних у загальній сумі 145 928,51 грн..

Представник відповідача у судові засідання не зявився.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Виходячи з вищевикладеного, суд задовольняє клопотання відповідача про розгляд позовної заяви без участі його представника.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

30.06.2015р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (Постачальник) та Сергіївською сільською радою Словянського району Донецької області (Споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №06-80-15Б, згідно з яким Постачальник постачає газ природний, скраплений або в газоподібному стані (далі газ) (кодДК 016:2010-16.20.1), газ природний (код 06.20.10-00.00) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору, газ згідно з цим договором може бути використаний виключно для потреб бюджетних підприємств.

За умовами договору Постачальник зобовязався, зокрема, забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором (п.5.1.2 договору); забезпечувати постачання газу з дотриманням вимог, установлених державними стандартами, технічними умовами, нормативно-технічними документами щодо його якості і тиску (п.5.1.6 договору); а Споживач, у свою чергу, виконувати умови договору (п.5.3.1 договору); оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу визначену розділом 4 на умовах та в обсягах, визначених договором (п.5.3.3 договору).

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п.2.6, п.2.9 договору).

За змістом п.4.1 договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до п.4.2 договору Постачальник зобовязується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.4.1, 4.2 договору, є обовязковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору (п.4.3 договору).

Згідно з п.4.5 договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем платежами до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку №2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (п.4.6 договору).

У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення (п.4.7 договору).

Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати предявлення вимоги однієї із сторін (п.4.8 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині постачання газу з 01.01.2015р. до 31.12.2015р. Можливо продовжити дію договору на строк, достатній для проведення закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році (п.10.1 договору).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2015р., від 30.11.2015р., 31.12.2015р., від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., від 31.05.2016р., що підписані та скріплені печатками підприємств сторін.

Даними актами зафіксовано обсяг та вартість переданого позивачем та отриманого відповідачем газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз», тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами ПАТ «Донецькоблгаз», максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обовязками ПАТ «Донецькоблгаз».

Беручи до уваги пояснення відповідача викладені у пояснювальній записці №8/02-33 від 10.01.2017р., що не заперечуються позивачем, та не вбачається протилежного з матеріалів справи, перелічені акти приймання-передачі природного газу складено за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №06-80-15Б від 30.06.2015р.

Так, згідно зазначених документів визначено наступний обсяг зобовязання у грошовому еквіваленті загалом:

за жовтень 2015р. у сумі 144 618,91 грн.,

за листопад 2015р. у сумі 60 877,02 грн.,

за грудень 2015р. у сумі 87 839,95 грн.,

за січень 2016р. у сумі 103 416,58 грн.,

за лютий 2016р. у сумі 96 516,07 грн.,

за березень 2016р. у сумі 62 459,57 грн.,

за квітень 2016р. у сумі 28 081,89 грн.,

за травень 2016р. у сумі 712,82 грн.

Доказів наявності заперечень щодо обсягів зобовязань, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, п.4.5 договору визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем платежами до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку №2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Доказів зміни строку оплати суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Разом з тим, п.2.9 договору передбачена підстава для остаточного розрахунку Споживача із Постачальником, як акт приймання-передачі газу.

Приймаючи до уваги дати складання актів приймання-передачі газу, період постачання та викладені умови оплати, остаточний розрахунок повинен бути здійснений не пізніше:

за жовтень 2015р. 10.11.2015р.,

за листопад 2015р. 10.12.2015р.,

за грудень 2015р. 10.01.2016р.,

за січень 2016р. 10.02.2016р.,

за лютий 2016р. 10.03.2016р.,

за березень 2016р. 10.04.2016р.,

за квітень 2016р. 10.05.2016р.,

за травень 2016р. 10.06.2016р.

Сторони підтверджують виконання зобовязання з оплати вартості послуг з постачання газу протягом наведеного спірного періоду у повному обсязі.

Разом з цим, як вбачається з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Споживача перед Постачальником природного газу поставленого, зокрема, у жовтні 2015р.-травні 2016р. у встановлені договором строки не виконано.

Дані обставини у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України не спростовано, протилежного з матеріалів справи не вбачається.

У звязку із несвоєчасним розрахунком за спірними зобовязаннями позивачем нараховано та предявлено до стягнення суми пені, інфляційних витрат, 3% річних у загальній сумі 145 928,51 грн., що і є предметом розгляду у даній справі.

Прострочення відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобовязань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано та предявлено до стягнення загальну суму інфляційних витрат у розмірі 40 040,36 грн., 3% річних у загальній сумі 9 835,65 грн. за зобовязаннями жовтня 2015р. травня 2016р., період згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених у його межах часткових оплат.

Дослідив нарахування 3% річних та інфляційних витрат, з огляду на приписи п.1.9, ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) та беручи до уваги, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування, вбачається невірне визнання періоду для розрахунку цих вимог. З огляду на таке, здійснив перерахунок у цій частині, з дотриманням приведених приписів та у межах визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку про дійсний розмір 3% річних у загальній сумі 10 580,42 грн., інфляційних витрат 9 270,86 грн.

Пунктом 6.2.2 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом сторони обумовили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобовязання становить 96 052,50грн. (першим днем прострочення визначено 11-е число місяця, наступного за місяцем поставки, за зобовязаннями жовтня 2015-березня, травня 2016р. та 10-е число за зобовязанням квітня 2016р., у межах періоду, що не суперечить п.6 ст.232 Господарського кодексу України із врахуванням проведених у його межах часткових оплат).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» з дотриманням п.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України та врахувавши п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), суд дійшов висновку, що їх розмір становить 85 192,11 грн.

Зі змісту листа відповідача №7/02-33 від 10.01.2017р. ним визнано позовні вимоги у повному обсязі.

З огляду на викладені обставини, визнання відповідачем вимог щодо стягнення нарахованих інфляційних витрат та пені порушує у першу чергу права і охоронювані законом інтереси останнього, а отже визнання позову у цій частині не приймається судом.

Відтак позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ Донецької області, в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ Донецької області, до Сергіївської сільської ради Словянського району Донецької області, с.Сергіївка Слов'янського району Донецької області, про стягнення нарахованих інфляційних витрат та пені підлягають стягненню частково, у сумі встановленій судом, 3% річних - у межах заявлених позовних вимог, оскільки за розрахунком суду їх загальний розмір становить суму, більшу ніж заявлено до стягнення.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ Донецької області, в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ Донецької області, до Сергіївської сільської ради Словянського району Донецької області, с.Сергіївка Слов'янського району Донецької області, про стягнення 145928,51 грн., у тому числі 96052,50грн. пеня, 40040,36 грн. сума інфляції, 9835,65 грн. 3% річних, задовольнити частково.

2. Стягнути з Сергіївської сільської ради Словянського району Донецької області (84191, Донецька область, Словянський район, с.Сергіївка, вул.Паркова, буд.3А, ЄДРПОУ 04342022, р/р 26031300380370, МФО 335106) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Південна, 1, ЄДРПОУ 03361075), в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Південна, 1, ЄДРПОУ 24805642, р/р26037304380370 філія Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106) 104 298,62 грн., у тому числі 85 192,11 грн. пеня, 9 270,86 грн. сума інфляційних втрат, 9835,65 грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 564,48грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 12.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2017р.

Суддя О.В. Кротінова