ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
01 лютого 2017 року Справа № 911/918/15
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:Студенця В.І.,суддів:Бондар С.В., Васищака І.М.,розглянувши касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від16.11.2016та на рішенняГосподарського суду Київської областівід08.07.2016у справі№ 911/918/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Міністерство енергетики та вугільної промисловості Україниза участюпрокуратури Київської областіпростягнення заборгованості у розмірі 81 474 757, 99 грн за договором про закупівлю товару за державні кошти № т/15-138/1211000448 від 16.11.2012
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Разом з тим, першим заступником прокурора Київської області до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. При цьому до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що Генеральною прокуратурою України на розрахунковий рахунок прокуратури Київської області перераховано кошти по коду економічної класифікації видатків в обмеженій кількості, що унеможливлює сплату на цей час суми судового збору за подання касаційної скарги у цій справі у розмірі понад 80 тис.грн, оскільки сплата судового збору в такому розмірі в подальшому позбавить прокуратуру області можливості щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень у інших справах. Органи прокуратури фінансуються виключно із державного бюджету, будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені органами прокуратури для сплати судового збору, оскільки це суперечить чинному бюджетному законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, посилання першого заступника прокурора Київської області на обставини, пов'язані з фінансуванням прокуратури Київської області з Державного бюджету України, не може бути підставою для застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а саме для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, першим заступником прокурора Київської області у клопотанні про відстрочення від сплати судового збору не наведено доводів та не подано доказів на підтвердження того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги у нього буде можливість сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що клопотання першого заступника прокурора Київської області про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України).
З огляду на те, що першим заступником прокурора Київської області до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено, тобто касаційну скаргу подано з порушенням вимог ст. 111 ГПК України, то ця обставина, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для неприйняття її до розгляду та повернення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити першому заступнику прокурора Київської області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2016 у справі № 911/918/15 з доданими до неї матеріалами повернути.
Головуючий - суддя Студенець В.І.
Судді: Бондар С.В.
Васищак І.М.
Судове рішення № 64432952, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 01.02.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/918/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: