Ухвала суду № 64432716, 26.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/231/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Гуменюк А.І.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Лучко Ю.І.

за участю прокурора Денисової О.О.

захисника ОСОБА_1

підозрюваної ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Денисової О.О. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Єльцова А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Денисовою О.О. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2017 року включно, із визначенням застави у межах 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413 400,00 грн.щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_2, слідчий суддя врахував, що обґрунтованість підозри підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, які містяться в наданих суду матеріалах даних, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а саме те, що вона підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, те що кримінальні правопорушення вчинені у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (психотропних речовин) та направлені проти здоров'я нації, особу підозрюваної, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, а тому просить її скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави більше трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор вказує на те, що слідчим суддею недостатньо враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, яка не працює та раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, прокурор зазначає, що у разі визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначення навіть мінімального покарання, вказані обставини можуть бути підставою та мотивом для переховування підозрюваної від слідства та суду, приховування майна, що їй належить на праві власності.

Також прокурор вказує, що на наявність ризиків також вказує кількість і характер вчинених ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, а саме тривалість і зухвалість злочинної діяльності, стійкість сформованих злочинних намірів, тяжкість кримінального правопорушення.

Крім того, прокурор зазначає, що висновок суду про те, що застава в розмірі 300 мінімальних заробітних плат є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12016110040003314, відомості про яке 03 жовтня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

13.12.2016 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.12.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ЄльцовА.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Денисовою О.О., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

15 грудня 2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва дане клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2017 року включно, із визначенням застави у межах 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413 400,00 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, а саме ч. 3 ст. 307 КК України, що не оспорюється прокурором в апеляційній скарзі.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину.

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилаються слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_2, перебуваючи на волі, можепереховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші дії, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі.

Твердження прокурора про те, що слідчим суддею недостатньо враховано тяжкість кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження під час перегляду даного кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Разом з тим, стороною обвинувачення у судовому засіданні апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів, які б підтверджували недостатність врахування слідчим суддею наявності ризиків можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки фактично прокурор обмежилась лише зазначенням наведених фактів та обставин.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_2, а саме відсутність офіційного працевлаштування, її вік, майновий стан, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається прокурор в поданій апеляційній скарзі.

Що стосується тверджень прокурора про неврахування судом тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, то їх слід визнати необґрунтованими, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, слідчим суддею при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно досліджено всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, серед яких і тяжкість кримінального правопорушення, підозра у якому оголошена ОСОБА_2

Твердження автора апеляційної скарги про те, що визнання ОСОБА_2 винною та призначення їй покарання, є мотивом для переховування підозрюваної від слідства та суду, слід визнати непереконливими з огляду на те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали враховано ризики можливої неналежної поведінки підозрюваної, а питання призначення підозрюваній покарання, кількість вчинених кримінальних правопорушень, їх характер, тривалість та зухвалість, є предметом розгляду справи по суті.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваній ОСОБА_2 застави в межах 300 мінімальних заробітних плат, оскільки даний розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, підстав вважати визначений в ухвалі слідчого судді розмір застави завідомо непомірним для підозрюваної ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає, оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.

Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурор, та постановлення нової, немає.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Єльцова А.В. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2017 року включно, із визначенням застави у межах 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413 400,00 грн.щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Денисової О.О. - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ _____ _____

Масенко Д.Є. Глиняний В.П. ПрисяжнюкО.Б.