АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., за участі:
особи, яка притягується до відповідальності − ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в міста Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 11.11.2016, -
В С Т А Н О В И В
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної оскаржувану постанову скасувати у зв'язку з підробкою та використанням підробленого документу, а саме протоколу про адміністративне правопорушення. Також апелянт просить долучити до матеріалів справи як речовий доказ «Драгер», відео з патрульного автомобіля екіпажу УПП м.Києва №0910 від 17.08.2016, відповідь щодо зави про вчинення кримінального правопорушення, передати до медичного закладу зразок забору крові на вміст алкоголю з метою проведення експертизи, викликати для допиту свідків.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 вказує, що судом при прийнятті рішення не було враховано його покази; не надано можливості при складанні протоколу ознайомитись з його змістом; в протоколі вказано, що огляд на стан сп'яніння не проводився, результати огляду відсутні, свідків не зазначено, підписи відсутні. Також апелянт зауважує, що працівниками поліції при проходженні тесту на стан сп'яніння залучено свідка ОСОБА_3, який сам в цей момент перебував під дією алкоголю, що підтверджується аудіо-записом. При цьому на думку апелянта дані рапорту сфальсифіковані, протокол про адміністративне правопорушення оформлений з порушенням вимог закону. В апеляції наголошено про нечітке відображення показів ОСОБА_2 в постанові, наданих в суді першої інстанції. При проведенні судового розгляду справи він, ОСОБА_2, був позбавлений можливості ознайомитись зі звукозаписом з нагрудної камери працівників поліції. Відеозапис, долучений до матеріалів - не містить всіх фрагментів.
Апелянтом вказується про незабезпечення судом явки всіх учасників процесу, а саме свідків, а також відхилення клопотання щодо проведення експертизи. Також в постанові невірно вказано відомості щодо місця проживання і реєстрації, матеріали справи не містять документів на підтвердження місця роботи апелянта, характеристики, сімейного стану, тощо.
Окремо в апеляційній скарзі наголошено, що автомобіль ОСОБА_2 використовується у робочих цілях і позбавлення права керування ставить його у скрутне становище.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 357013 від 17.08.2016, ОСОБА_2, 17.08.2016 о 23 год. 40 хв. в м. Києві по просп. ІІовітрофлотському, 30, керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рогу, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, вирішивши клопотання заявлені апелянтом, заслухавши його пояснення в обґрунтування доводів апеляції і відповіді на запитання суду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, заслухавши відповіді особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з приводу відеозапису, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що така апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений представленими в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №357013 від 17.08.2016 (а.с. 1), поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.2), рапортом інспектора УПП ОСОБА_5 (а.с. 3), відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (а.с.26), згідно яких ОСОБА_2 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного сп'яніння і ці докази є належними, допустимими та достатніми, з чим погоджується також і суд апеляційної інстанції.
Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 було надано пояснення щодо доводів апеляційної скарги, які в цілому зводяться до наступного. Так, ОСОБА_2 пояснив, що копію протоколу про адміністративне правопорушення він отримав лише 20.08.2016. При цьому в протоколі не зазначено свідків. Щодо фактичних обставин справи, то ОСОБА_2 на запитання суду пояснив, що він проходив тест на приборі «Драгер», втім працівники поліції сказали, що він, ОСОБА_2, не видихає повітря, а вдихає його, тому результат пристрій «Драгер» не показав. ОСОБА_2 зазначив, що в той день був тверезий, алкоголю не вживав, однак через хворобу шлунку в нього завжди присутній запах алкоголю з порожнини рота. Пройти медичний огляд працівники поліції йому не пропонували, тому він самостійно звернувся до медичного закладу, щоб пройти аналіз на стан алкогольного сп'яніння. Однак коли прийшов за результатами, йому було повідомлено, що аналіз не проводився через його неоплату.
Отже, зазначеними вище доказами повністю спростовуються доводи ОСОБА_2 щодо факту відмови останнього проходити огляд на стан сп'яніння.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суддя апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, вважає їх не обґрунтованими та такими, які не узгоджуються з зібраними по справі доказами. Між тим, посилання апелянта на невідповідність даних рапорту фактичним обставинам справи, не знаходять свого підтвердження, з огляду на відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.
Не є також обґрунтованими і доводи ОСОБА_2 щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення з порушенням вимог закону, поза як фактично огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 не проводився, а отже в протоколі не зазначаються відомості щодо свідків. Натомість відмова від проходження медичного огляду та тесту за допомогою приладу «Драгер», засвідчена свідками, що відображено в поясненнях та зафіксовано на відеозаписі, що міститься на диску в справі ( а.с. 26).
Разом з тим, при перегляді даної справи в апеляційному порядку судом відхилено клопотання ОСОБА_2 про виклик та допит свідка ОСОБА_4 та інспектора поліції ОСОБА_5, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної постанови свідок ОСОБА_4 був допитаний судом першої інстанції, з яким погодився ОСОБА_2, а пояснення інспектора поліції ОСОБА_5 відображено в рапорті, який міститься в матеріалах справи.
Що стосується клопотання про проведення експертизи крові ОСОБА_2 на вміст алкоголю, викладеного в апеляційній скарзі, то в даному випадку відносно ОСОБА_2 складався протокол про адміністративне правопорушення не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а за відмова останнього від проходження огляду, на стан сп'яніння , тому вимоги апеляції в цій частині не підлягають задоволенню.
Накладене на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строком на 1 (один) рік − відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП на час вчинення правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 11.11.2016, як того просить апелянт.
Керуючись ст.294, 295 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11.11.2016, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строком на 1 (один) рік, − залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М.Ігнатов
Справа № 33/796/1729/2016
Категорія: ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Курова О.І.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.
Судове рішення № 64432672, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 20.01.2017. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/14488/16-п. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: