Постанова № 64432590, 26.01.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/2265/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

суддів Дякова В.І., Житняк Л.О.,

за участі секретаря Новик Н.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника військової

частини - польова пошта В 1688ОСОБА_3,

представника Міністерства

оборони України ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини - польова пошта В 1688, Міністерства оборони України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними рішень, дій і зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправним висновку у акті службового розслідування, затвердженому 27.02.2015 командиром військової частини польова пошта В 1688, про визнання смерті військовослужбовця ОСОБА_5, яка настала 22.02.2015, неповязаною із виконанням обовязків військової служби;

- визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини польова пошта В1688 (далі ВЧ ПП В1688, відповідач 1) від 27.02.2015 № 132 в частині визнання смерті військовослужбовця ОСОБА_5, яка настала 22.02.2015, неповязаною із виконанням обовязків військової служби;

- визнання протиправною відмови військової частини польова пошта В 1688 щодо проведення нового службового розслідування обставин та причин загибелі 22.02.2015 військовослужбовця ОСОБА_5;

- визнання протиправним рішення Комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, при Міністерстві оборони України, викладене у п. 13 протоколу засідання № 83 від 30.09.2016;

- зобовязання Міністерства оборони України подати документи на розгляд Комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги членам сімї загиблого 22.02.2015 військовослужбовця військової частини польова пошта В 1688 ОСОБА_5, з урахуванням витягу із протоколу № 3559 від 17.08.2016 Центральної військово-лікарської комісії.

В обґрунтування позову вказує, що 22.02.2015 поблизу села Злотоустівка Донецької області загинув ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5В.), мобілізований військовослужбовець військової частини - польова пошта В1688. Для встановлення всіх обставин його загибелі Волноваським відділом поліції у кримінальному провадженні № 12015050630000223 проводиться досудове розслідування. Потерпілим у цьому кримінальному провадженні виступає позивач - батько загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 При цьому у загиблого ОСОБА_5 залишилась вдова ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з двома малолітніми дітьми: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, до Міністерства оборони України позивачем направлено лист з проханням провести повне, всебічне та обєктивне службове розслідування обставин та причин поранення та загибелі 22.02.2015 ОСОБА_5, мобілізованого військовослужбовця військової частини - польова пошта В1688. 10.11.2016 від ВЧ ПП В1688 надійшов лист № 3009, в якому позивачу було відмовлено у проведені службового розслідування, оскільки таке розслідування вже проводилось у лютому 2015 року. В ході проведення такого службового розслідування, було встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок самогубства шляхом здійснення пострілу у ліве око з особистої зброї АКС-74. За результатами службового розслідування було складено акт, затверджений 27.02.2015. На підставі цього акту командиром ВЧ ПП В1688 було видано наказ про результати проведення службового розслідування від 27.02.2015 № 132. У звязку з вказаним, у своєму листі від 10.11.2016 ВЧ ПП В1688 зазначила, що відсутні підстави для проведення повторного службове розслідування. Крім того, у листі було зазначено, що питанням призначення одноразової грошової допомоги членам сімї загиблих (померлих) займається міжвідомча комісія та про відсутність підстав для нарахування таких виплат сімї загиблого ОСОБА_5 Разом з тим, на звернення позивача до Центральної військово-лікарської комісії було надано витяг із протоколу від 17.08.2016 № 3559, з якого вбачається, що поранення та смерть у військовослужбовця ОСОБА_5, визнанні повязаними з проходженням військової служби. Крім того, згідно лікарського свідоцтва про смерть від 24.02.2015 № 75, на яке посилається ВЧ ПП В1688, жодним чином мова не йде про поранення у око. Тобто, висновок службового розслідування, викладений у згаданому акті службового розслідування, та наказом командира ВЧ ПП В1688 від 27.02.2015 № 132, прийнятий за результатами службового розслідування не відповідають дійсним обставинам загибелі ОСОБА_5, є передчасними та протиправними, чим позбавляють позивача та інших членів сімї загиблого ОСОБА_5 відповідного захисту. Більш того, на думку позивача витяг з протоколу Центральної військово-лікарської комісії від 17.08.2016 № 3559 та обставин кримінального провадження за № 12015050630000223 є підставами для проведення нового службового розслідування причин та обставин загибелі ОСОБА_5 Враховуючи викладене, позивач вважає протиправними висновок службового розслідування, викладений у акті службового розслідування від 27.02.2015, та наказ командира ВЧ ПП В1688 від 27.02.2015 № 132, винесений за результатами службового розслідування, а також відмову командира ВЧ ПП В1688 у проведенні нового службового розслідування. При цьому, такі протиправні дії та рішення з боку ВЧ ПП В1688 та її командира позбавляють позивача та інших членів сімї загиблого ОСОБА_5 відповідних виплат матеріальної допомоги, а саме одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. Отже, факту того, що ОСОБА_5 загинув внаслідок самогубства не встановлено, кримінальне провадження за фактом його смерті триває, а надані до суду документи підтверджують, що він загинув під час виконання службових обовязків, натомість факт самогубства не підтверджений жодним належним документом чи доказом. Крім вказаного, позивач зазначає, що йому надійшов лист з Чернігівського обласного військового комісаріату від 09.11.2016 № 5/4379с з копією витягу з протоколу засідання Комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 83 від 30.09.2016, з якого вбачається, про необхідність повернення документів з приводу призначення одноразової грошової допомоги сімї загиблого ОСОБА_5 на доопрацювання. Таке рішення зазначеної комісії позивач також вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки воно прийняте на підставі хибних висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи, та сприяють порушенню гарантованого позивачу та іншим членам сімї загиблого ОСОБА_5 права на грошову допомогу.

Представник відповідача ВЧ ПП В1688 позов не визнав, підтримав заперечення на позов від 11.01.2017 (а.с. 54-57) та заначив, що відповідно до п. 11 наказу командира ВЧ ПП В1688 від 27.02.2015 № 132 проведено службове розслідування по факту смерті старшого солдата ОСОБА_5 В ході проведення службового розслідування встановлено, що 22.02.2015 близько 20 годин 15 хвилин у закритій із середини кабіні вантажного автомобіля КАМАЗ 4310 старший солдат ОСОБА_9, пострілом в ліве око з особистої зброї АКС-74 заподіяв собі смерть. В лікарському свідоцтві про смерть від 24.02.2015 року №75 зазначено, що причиною смерті стало наскрізне, кульове поранення голови із руйнуванням головного мозку. За таких обставин смерть старшого солдата ОСОБА_9, яка настала 22.02.2015, вважається такою, що повязана з проходженням військової служби, але не повязана із виконанням обовязків військової служби, оскільки ОСОБА_9 в порушення вимог статей 13, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які зобовязують військовослужбовця додержуватись вимог безпеки, утримуватись від шкідливих для здоровя звичок, піклуватись про збереження свого здоровя, завдав собі смертельне поранення. Відтак висновки, викладені в акті службового розслідування, та наказ від 27.02.2015 № 132, прийнятий на підставі вказаних висновків, законними та правомірними. Щодо відмови ВЧ ПП В1688 про проведення нового службового розслідування обставин та причин загибелі військовослужбовця ОСОБА_5, зазначили, що відповідно до Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82, непередбачено перепризначення службового розслідування. У задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача - Міністерства оборони України позов не визнав, підтримав заперечення на позов від 25.01.2017 (а.с. 129-133) та зазначив, що згідно з витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 30.09.2016 № 83, розглянувши подані членами сімї загиблого ОСОБА_5 документи на призначення одноразової допомоги, комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів, поданих на розгляд, на доопрацювання оскільки згідно лікарського свідоцтва про смерть від 24.02.2015 № 75 смерть настала внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, намір не визначений, а згідно акту розслідування нещасного випадку ВЧ ПП В1688 від 27.02.2015 старший солдат ОСОБА_5, пострілом в ліве око з особистої зброї заподіяв собі смерть. У зв'язку з наведеним документи позивача повернені Чернігівському обласному військовому комісаріату на доопрацювання. З метою виконання Міністром оборони України положень ст. 16-2 Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та Порядку № 975, наказом Міністерства оборони України "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб,

звільнених з військової служби" від 12.04.2007 № 168 призначена постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. Тобто, розгляд питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги розглядається та приймається комісією. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем розглядалися документи позивача, про що свідчить витяг з протоколу засідання комісії від 30.09.2016 № 83, проте за результати розгляду його документів вони були направлені до Чернігівського обласного військового комісаріату на доопрацювання. Водночас, з вказаного протоколу та матеріалів справи не вбачається

прийняття комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою

одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або, інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, а є лише факт направлення документів що розглядались, на доопрацювання. Тобто, на момент розгляду справи в суді, питання щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу залишається не вирішеним. Представник Міністерства оборони України стверджує, що зазначене свідчить про передчасність звернення позивача із даним адміністративним позовом та безпідставність, оскільки не виключає можливості розгляду та прийняття відповідного рішення Міністерством оборони України після повернення документів із доопрацювання, що в силу визначених законом обов'язків, останнє зобов'язано прийняти. За таких обставин, представник Міністерства оборони України вважає, що станом на день відкриття судом провадження по даній справі, позивач не мав порушеного права, свобод чи інтересів з боку Міністерства оборони України, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.01.2017 за клопотанням Міністерства оборони України до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівській обласний військовий комісаріат.

Представник Чернігівського обласного військового комісаріату (Чернігівський ОВК) в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 108). На адресу суду 24.01.2017 надійшов відзив по справі за вих. № 243 (а.с. 115), в якому зазначене наступне. Чернігівський ОВК у вчиненні тих чи інших дій позивачу не відмовляв, приймати рішення щодо наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги не уповноважений, проводити виплату одноразової грошової допомоги без прийняття позитивного рішення з цього приводу головним розпорядником бюджетних коштів (МО України) Чернігівський ОВК також повноважень немає. На Чернігівський ОВК законодавством покладена лише функція посередника між заявником та МО України, що пролягає у прийнятті у заявника відповідних документів, надання тих чи інших розяснень з порушеного питання та направленні документів на адресу МО України для їх комісійного розгляду та прийняття МО України відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача. Чернігівським ОВК з порушеного позивачем питання вчинено усіх передбачених законодавством дій, прав та законних інтересів позивача не порушено.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідчення свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період старший солдат ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з березня 2014 року був призваний на військову службу за мобілізацією Нижинсько-Куликівським РВК Чернігівської області та проходив службу на посаді водія-слюсаря взводу спеціальних робіт ремонтно відновлювальної роти ВЧ ПП В1688, та в період з 07.02.2015 по 22.02.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою ВЧ ПП В1688 від 03.03.2015 за вих. № 1689 (зв. бік а.с. 27).

22.02.2015 поблизу села Злотоустівка Донецької області ОСОБА_5 загинув, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть від 24.02.2015 (а.с. 22), у відповідності до якого лікарем ОСОБА_10 причиною смерті встановлене наскрізне, кульове поранення голови із зруйнуванням головного мозку, внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї.

23.02.2015 СВ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області розпочате кримінальне провадження № 12015050630000223, за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 115 КК України. Із листа Військової прокуратури Сил антитерористичної операції від 13.10.2016 № 10/334 вих-16 (а.с. 17) вбачається, що в даному кримінальному провадженні відсутній висновок судово-медичної експертизи з приводу встановлення причин смерті військовослужбовця ОСОБА_5 та зазначено, що вирішувалося питання про призначення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті. Потерпілим у цьому кримінальному провадженні виступає позивач ОСОБА_1, як батько загиблого військовослужбовця ОСОБА_5

Судом встановлено, що відповідно до п. 11 наказу командира ВЧ ПП В1688 від 23.02.2015 № 38 (а.с. 122) проведено службове розслідування по факту смерті старшого солдата ОСОБА_5 В ході проведення службового розслідування встановлено, що 22.02.2015 близько 20 годин 15 хвилин у закритій із середини кабіні вантажного автомобіля КАМАЗ 4310 старший солдат ОСОБА_9, пострілом в ліве око з особистої зброї АКС-74 № 21136 заподіяв собі смерть. В лікарському свідоцтві про смерть від 24.02.2015 № 75 (а.с. 95) зазначено, що причиною смерті стало наскрізне кульове поранення голови із руйнуванням головного мозку. За таких обставин смерть старшого солдата ОСОБА_9, яка настала 22.02.2015 вважається такою, що не повязана із виконанням обовязків військової служби, оскільки ОСОБА_9 в порушення вимог статей 13, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які зобовязують військовослужбовця додержуватись вимог безпеки, утримуватись від шкідливих для здоровя звичок, піклуватись про збереження свого здоровя, завдав собі смертельне поранення.

За результатами службового розслідування було складено акт, затверджений 27.02.2015 (а.с. 19). На підставі вказаного акту командиром ВЧ ПП В1688 було видано наказ про результати проведення службового розслідування від 27.02.2015 № 132 (а.с. 20), у відповідності до якого смерть водія-слюсаря взводу спеціальних робіт ремонтно відновлювальної роти ВЧ ПП В1688 старшого солдата ОСОБА_5, яка настала 22.02.2015, вважається такою, що не повязана із виконанням обовязків військової служби.

Натомість, в матеріалах справи міститься довідка ВЧ ПП В 1688 від 03.03.2015 вих. № 1689 (а.с. 99) про те, що згідно наказу командира ВЧ ПП В1688 від 05.02.2015 № 26, ОСОБА_5 в період з 07.02.2015 по 22.02.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

10.03.2015 ОСОБА_6, дружину загиблого старшого солдата ОСОБА_5, було сповіщено про смерть чоловіка, яка настала 22.02.2015 в наслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, повязана з виконанням обовязків військової служби (а.с. 46).

09.06.2016 позивачем та іншими повнолітніми членами сімї загиблого старшого солдата ОСОБА_5 у відповідності до Постанови КМ України, від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" до Ніжинського обєднаного військового комісаріату були подані заяви про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з усіма додатковими документами (а.с. 78-102). Вказані заяви були направлені на адресу Чернігівського ОВК.

Листом від 05.07.2016 за вих. № 5/2784с (а.с. 103) Чернігівським ОВК заява позивача та додані до неї документи були направлені на адресу Департаменту фінансів МО України для прийняття відповідного рішення по суті заяви. Направлення заяви про призначення одноразової грошової допомоги саме на адресу Департаменту фінансів МО України передбачено абз. 4 п. 4.6 наказу МО України від 14.08.2014 № 530.

У відповідності до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії від 17.08.2016 № 3559 (а.с. 102), поранення та смерть у військовослужбовця ОСОБА_5, визнанні повязаними з проходженням військової служби.

30.09.2016 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення, оформлене протоколом № 83 про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд, оскільки згідно лікарського свідоцтва про смерть від 24.02.2015 № 75 смерть ОСОБА_5 настала внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, намір не визначений, а згідно акту розслідування нещасного випадку ВЧ ПП В1688 від 27.02.2015 старший солдат ОСОБА_5 пострілом в ліве око з особистої зброї заподіяв собі смерть. У зв'язку з наведеним документи позивача були повернені Чернігівському

обласному військовому комісаріату на доопрацювання.

Також, судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві позивач звернувся до Міністерства оборони України з листом, в якому просив провести повне, всебічне та обєктивне службове розслідування обставин та причин поранення та загибелі 22.02.2015 ОСОБА_5, мобілізованого військовослужбовця ВЧ ПП В1688 та призначити, нарахувати та виплатити його сімї всі передбачені законодавством види державної грошової допомоги.

09.11.2016 позивачем отримано лист Чернігівського обласного військового комісаріату вих. № 5/4379с (а.с. 23) з копією витягу з протоколу від 30.09.2016 № 83 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

10.11.2016 позивачем отримано лист від ВЧ ПП В1688 за вих. № 3009 (а.с. 18), яким йому було відмовлено у проведені службового розслідування, оскільки таке розслідування вже проводилось у лютому 2015 року. В ході проведення вказаного службового розслідування, було встановлено, що 22.02.2015 близько 20 годин 15 хвилин у закритій із середини кабіні вантажного автомобіля КАМАЗ 4310 старший солдат ОСОБА_9, пострілом в ліве око з особистої зброї АКС-74 № 21136 заподіяв собі смерть. За таких обставин смерть старшого солдата ОСОБА_5 вважається такою, що не повязана із виконанням обовязків військової служби. А також, повідомили про те, що у ВЧ ПП В1688 відсутні підставі для повторного проведення службового розслідування та те, що питанням призначення одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих (померлих) займається міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності, а не військова частина.

Вважаючи висновок, викладений в акті службового розслідування від 27.02.2015, наказ ВЧ ПП В1688 від 27.02.2015 № 132 в частині визнання смерті військовослужбовця ОСОБА_5, яка настала 22.02.2015, неповязаною із виконанням обовязків військової служби, рішення комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, при Міністерстві оборони України, викладене у п. 13 протоколу засідання № 83 від 30.09.2016, відмову ВЧ ПП В1688 у проведенні повторного розслідування протиправними позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон № 2232-ХІІІ).

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону № 2232-ХІІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З матеріалів справи вбачається, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, старший солдат ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з березня 2014 року був призваний на військову службу за мобілізацією Нижинсько-Куликівським РВК Чернігівської області та проходив службу на посаді водія-слюсаря взводу спеціальних робіт ремонтно відновлювальної роти ВЧ ПП В1688, та в період з 07.02.2015 по 22.02.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою ВЧ ПП В1688 від 03.03.2015 за вих. № 1689 (зв. бік а.с. 27).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ

Як вбачається за матеріалів справи, відповідно до наказу командира ВЧ ПП В1688 проведено службове розслідування по факту смерті старшого солдата ОСОБА_5 В ході проведення службового розслідування встановлено, що 22.02.2015 близько 20 годин 15 хвилин у закритій із середини кабіні вантажного автомобіля КАМАЗ 4310 старший солдат ОСОБА_9, пострілом в ліве око з особистої зброї АКС-74 № 21136 заподіяв собі смерть. За таких обставин наказом ТВО командира ВЧ ПП В1688 від 27.02.2015 № 132 (а.с. 20) смерть водія-слюсаря взводу спеціальних робіт ремнтно-відновлюваної роті старшого солдата ОСОБА_9, яка настала 22.02.2017, вважається такою, що не повязана із виконанням обовязків військової служби.

На думку ВЧ ПП В1688 ОСОБА_9 в порушення вимог статей 13, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які зобовязують військовослужбовця додержуватись вимог безпеки, утримуватись від шкідливих для здоровя звичок, піклуватись про збереження свого здоровя, завдав собі смерть.

Суд критично ставиться до таких висновків з огляду на наступне.

У вищевказаному акті службового розслідування також встановлено, що свідки даного випадку, а саме ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які також проходили службу у ВЧ ПП В1688 разом з загиблим ОСОБА_5, у своїх поясненнях розповіли, що близько 20 години 22.02.2015 почули постріл у вантажному автомобілі КАМАЗ 4310 в/н 44-25н5, прибувши на місце стоянки вказаного автомобіля старший прапорщик ОСОБА_14 побачив, що старший солдат ОСОБА_5 знаходиться в кабіні, замкненій зсередини, прапорщик ОСОБА_14 розбив скло кабіни, забрав автомат у солдата ОСОБА_5 та намагався надати йому допомогу, так як він був ще живий, але в непритомному стані.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2017 було задоволено клопотання позивача про виклик для допиту в якості свідків осіб, які були свідками випадку, який стався зі старшим солдатом ОСОБА_5

В судовому засіданні 24.01.2017 свідки, а саме ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_11, та ОСОБА_17 були допитані, з їх пояснень встановлено наступне. Вказані особи проходили службу з загиблим старшим солдатом ОСОБА_5, увечері 22.02.2015 деякі з них бачили як він виходив із закладу у доброму настрої, без зброї в руках. З пояснень усіх свідків вбачається, що постріл вони почули, і тільки тоді побігли в сторону стоянки КАМАЗу 4310. В автомобілі знаходився старший солдат ОСОБА_5, розбивши вікно автомобіля побачили, що ОСОБА_5, поранений в голову та в ногах в нього лежав автомат, який вони забрали та почали надавати першу допомогу, так він був у непритомному стані. Всередині автомобіль ніхто зі свідків не оглядав. Чи був зроблений постріл саме з того автомату, що тримав ОСОБА_5 та саме ним особисто, ніхто не знає.

Судом звертається увага на те, що в матеріалах справи станом на день розгляду справи в суді відсутні будь-які висновки експертиз, які б встановлювали факти того, чи було вогнепальне поранення ОСОБА_5 зроблене з його власного автомату, чи вони було зроблене з іншої зброї, пострілом у автомобіль, в якому знаходився ОСОБА_5

В лікарському свідоцтві про смерть від 24.02.2015 № 75 зазначено, що причиною смерті стало наскрізне, кульове поранення голови із руйнуванням головного мозку.

Також, 10.03.2015 ОСОБА_6, дружину загиблого старшого солдата ОСОБА_5, було сповіщено про смерть чоловіка, яка настала 22.02.2015 в наслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, повязана з виконанням обовязків військової служби (а.с. 46).

Згідно, витягу із протоколу засідання Центрально військово-лікарської комісії від 17.08.2016 № 3559 по встановленню причинного звязку захворювання, поранень, контузії, травм, каліцтва у військовослужбовців, встановлено, що поранення старшого солдата ОСОБА_5, яке стало причиною його смерті є таким, що повязане з проходженням військової служби.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що 23.02.2015 СВ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області розпочате кримінальне провадження № 12015050630000223, за кримінальним порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 115 КК України та на момент вирішення даної справи триває.

Судом не приймаються до уваги доводи представника ВЧ ПП В1688 про те, що при проведенні судово-токсикологічної експертизи крові від трупа було виявлено етиловий алкоголь в концентрації 2,3 проміле, що зазначене в висновку експерта від 24.02.2015 № 75, з огляду на наступне.

Згідно лікарського свідоцтві про смерть від 24.02.2015 № 75 ОСОБА_10 лікарем судово-медичним експертом на підставі розтину встановлені тільки характеристика поранення та причина смерті.

В матеріалах справи відсутні будь-які інші документи від 24.02.2015 за № 75.

Зі свідчення свідків також вбачається, що при наданні першої допомоги ОСОБА_5, який знаходився в непритомному стані, запаху алкоголю від нього не відчували.

Зважаючи на викладені обставини суд приходить до висновку про хибність доводів, викладених у акті службового розслідування від 27.02.2017, оскільки наявна у ньому інформація суперечить іншим матеріалам справи, зокрема: належним чином засвідченої копії довідки ВЧ ПП В1688 від 03.03.2015 за вих. № 1689 (зв. бік а.с. 27) про те, що в період з 07.02.2015 по 22.02.2015 ОСОБА_5 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей; належним чином завіреним сповіщенням ОСОБА_6 про смерть чоловіка, яка настала 22.02.2015 в наслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, повязана з виконанням обовязків військової служби (а.с. 46); відомостями щодо кримінального правадження № 12015050630000223.

Проте, суд звертає увагу на те, що акт службового розслідування від 27.02.2015 не може бути скасований у судовому порядку, з огляду на наступне.

Частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з наведеної правової норми, рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акт службового розслідування та висновки, які в ньому викладені, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказу командира військової частини № 132 від 27.02.2017, суд виходив із наступного.

У відповідності до абз. 5 Наказу Міністерства оборони України Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України від 15.03.2004 № 82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

Судом раніше вже встановлена хибність доводів та висновків, викладених у акті службового розслідування від 27.02.2017, на підставі яких було винесено оскаржуваний наказ, оскільки наявна у ньому інформація суперечить іншим матеріалам справи.

Таким чином, наказ командира ВЧ ПП В1688 № 132 від 27.02.2015 не просто не відображає дійсних обставин справи, але й перешкоджає використанню позивачем та іншими членами сімї загиблого старшого солдата ОСОБА_5 їх прав на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання щодо призначення виплати позивачу немає необхідності у завершенні кримінального провадження та винесення остаточних висновків по ньому, оскільки на переконання суду у позивача наразі наявні усі документи, які підтверджують факт смерті його сина старшого солдата ОСОБА_5 від вогнепального поранення, отриманого під час виконання службових обов'язків.

Також, суд звертає увагу на неможливість проведення ВЧ ПП В1688 повторного службового розслідування на момент звернення до суду з цим позовом з огляду на наступне.

З доводів представника ВЧ ПП В1688 вбачається, що відповідно до Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82, непередбачено проведення повторного службового розслідування або його перепризначення.

Також, на вимогу суду позивач та його представник не зазначили жодної норми законодавства, яка б передбачала проведення додаткового службового розслідування.

У відповідності до п 5.5. вказаної інструкції рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено зацікавленими особами в порядку, встановленому розділом 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

В даному випадку рішенням за результатами службового розслідування факту смерті старшого солдату ОСОБА_5 є наказ № 132 від 27.02.2015, який позивачем оскаржується у даному провадженні та вже визнаний судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі Закон № 2011-XII).

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII).

У відповідності до ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Згідно п. 4.6 Наказу Міністерства оборони України Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей від 14.08.2014 № 530 з метою визначення причинного звязку загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобовязаного чи резервіста командиром військової частини, де проходив службу (збори) військовослужбовець, військовозобовязаний чи резервіст, здійснюються такі заходи: на розгляд штатної військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яка приймає постанову про причинний звязок загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобовязаного чи резервіста, надсилаються копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобовязаного чи резервіста, зокрема про те, що загибель (смерть) не повязана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (висновок ВЛК про причинний звязок загибелі (смерті) військовослужбовця, лікарське свідоцтво про смерть, акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком командира військової частини або Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи правоохоронних органів).

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

Частиною девятою статті 16-3 Закону № 2011-XII встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 10 Порядку № 975 члени сімї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобовязаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган) необхідні документи.

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документ зазначені в пунктах 10 і 11 Порядку № 975. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для .письмового

повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, згідно положень вищенаведеного нормативно-правового акту, рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби приймає головний розпорядник коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, після отримання відповідного висновку із визначеним переліком документів, необхідних для призначення виплати.

З метою виконання Міністром оборони України положень ст. 16 Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та Порядку № 975, наказом Міністерства оборони України "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб,

звільнених з військової служби" від 12.04.2007 № 168 призначена постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. До складу даної комісії входить заступник Міністра оборони України та 8 керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України. Тобто, розгляд питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності у Міністерстві оборони України розглядається та приймається комісією.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, порядок призначення та виплати допомоги, що відповідає чинному законодавству полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами в обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються в обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

Разом з тим, Порядком № 499 до дискреційних повноважень відповідача - комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, після надходження документів, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем - комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби розглядалися документи позивача, про що свідчить витяг з протоколу засідання комісії від 30.09.2016 № 83, проте, за результатами їх розгляду вони були направлені до Чернігівського обласного військового комісаріату на доопрацювання у звязку з тим, що згідно лікарського свідоцтва про смерть від 24.02.2015 № 75 смерть настала внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, намір не визначений, а згідно акту розслідування нещасного випадку ВВ ПП В1688 від 27.02.2015 старший солдат ОСОБА_5, пострілом в ліве око з особистої зброї заподіяв собі смерть.

Вищевказане прямо суперечить вимогам Порядку № 499. Більше того, зазначений нормативний документ не наділяє відповідача повноваженнями з повернення документів заявників на доопрацювання.

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при прийнятті спірного рішення, а саме п. 13 протоколу засідання № 83 від 30.09.2016, було порушено вищезазначені норми чинного законодавства, а тому останнє прийняте поза межами правового поля та має бути визнано протиправним та скасовано.

Що стосується вимоги позивача про зобовязання Міністерства оборони України подати документи на розгляд Комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги членам сімї загиблого 22.02.2015 військовослужбовця військової частини польова пошта В 1688 ОСОБА_5, з урахуванням витягу із протоколу № 3559 від 17.08.2016 Центральної військово-лікарської комісії, суд зазначає наступне.

Верховний Суд України в постановах від 18.03.2014 (справа № 21-11а14) та від 22.04.2014 (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання.

Водночас, з протоколу засідання № 83 від 30.09.2016 комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби та матеріалів справи не вбачається прийняття комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або, інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги

позивачу, а є лише факт направлення документів що розглядались, на доопрацювання. Тобто, на момент розгляду справи в суді, питання щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу залишається не вирішеним.

В свою чергу, зазначене свідчить про передчасність звернення позивача до суду з вимогою до Міністерства оборони України та безпідставність, оскільки обраний ним спосіб захисту порушеного права не виключає можливості розгляду та прийняття відповідного рішення Міністерством оборони України після повернення документів, що в силу визначених законом обов'язків, останнє зобов'язано прийняти.

Як вже було встановлено, порядок призначення та виплати допомоги, що відповідає чинному законодавству полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами в обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються в обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

З матеріалів справи вбачається, що документи позивача були направлені до Чернігівського обласного військового комісаріату на доопрацювання.

Враховуючи викладене суд зробив висновок, що у відповідності до Порядку № 975 до дискреційних повноважень Міністерства оборони України не входить обовязок витребування зазначених вище документів у військового комісаріату для подання їх на розгляд комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги.

Також, у звязку з відсутністю остаточного рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги про призначення, або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, та відсутністю вказаних документів у розпорядженні Міністерства оборони України чи комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги у відповідності до норм чинного законодавства не передбачає можливості їх розгляду та прийняття відповідного рішення Міністерством оборони України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою суду від 21.12.2016 враховуючи майновий стан позивача, суд прийняв рішення про відстрочення сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

У звязку з ухваленням рішення по даній справі суд приймає рішення про стягнення з ОСОБА_1 (вул. М. Орла, 77, с. Червоний Колодязь, Ніжинський район, Чернігівська область, 16665, ІН НОМЕР_1) до Державного бюджету судового збору у розмірі 2756,00 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В 1688 від 27.02.2015 № 132 в частині визнання смерті військовослужбовця ОСОБА_5, яка настала 22.02.2015, неповязаною із виконанням обовязків військової служби.

Визнати протиправним рішення Комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, при Міністерстві оборони України, викладене у п. 13 протоколу засідання № 83 від 30.09.2016.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. М. Орла, 77, с. Червоний Колодязь, Ніжинський район, Чернігівська область, 16665, ІН НОМЕР_1) до Державного бюджету судовий збір у розмірі 2756,00 грн.

Присудити понесені судові витрати ОСОБА_1 (вул. М. Орла, 77, с. Червоний Колодязь, Ніжинський район, Чернігівська область, 16665, ІН НОМЕР_1) в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини польова пошта В 1688 (вул. Танкістів, с. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558, код 07880688).

Присудити понесені судові витрати ОСОБА_1 (вул. М. Орла, 77, с. Червоний Колодязь, Ніжинський район, Чернігівська область, 16665, ІН НОМЕР_1) в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022).

Відповідно до статей 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Головуючий суддяД.В. Лобан

СуддіВ.І. Дяков

ОСОБА_18