Постанова № 64432399, 31.01.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р. Справа №818/54/17

Головуючий суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., судді Павлічек В.О., Соколов В.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, що полягає у невиконанні судового рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі №6а/577/145/13;

- зобов'язати Державну казначейську службу України негайно перерахувати кошти на рахунок ОСОБА_1 по відповідному виконавчому документу;

- нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за увесь час прострочення з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми;

- зобов'язати Державну казначейську службу України надати звіт щодо виконання судового рішення Конотопського міськрайонного суду №6а/577/145/13;

- прийняти рішення про накладення на керівника Державної казначейської служби України штрафу за наслідками розгляду наданого звіту у розмірі 300 мінімальних заробітних плат;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 половину суми накладеного штрафу;

- зобов'язати Державну казначейську службу виплатити вказану у судовому рішенні суму.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.11.2010 по справі №2а-3509/2010 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду у м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду по справі №6а/577/145/13 від 05.11.2013 було змінено спосіб виконання постанови суду. На виконання ухвали суду від 05.11.2013 було видано виконавчий лист від 13.11.2013 року.

14.11.2013 р. ОСОБА_1 звернулася до Державної казначейської служби України з заявою про примусове виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області виданого 13.11.2013у справі №6а/577/145/13 про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі на користь ОСОБА_1 перераховану пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01.01.2010 по листопад 2010 р. включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат в сумі 1785 грн.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача надати звіт щодо виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області суду по справі №6а/577/145/13 та застосування штрафних санкцій, позивач мотивує з посиланням на статтю 267 КАС України.

В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що рішення Конотопського міськрайонного суду по №6а/577/145/13 від 05.11.2013 залишається невиконаним, тоді як перерахування коштів мало бути виконано протягом трьох місяців з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

У судове засідання позивач не прибула, 23.01.2017 р. до суду надійшла заява, відповідно до якої ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без її участі (а.с.30).

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання ним повістки про виклик (а.с.29), доказів поважності неприбуття в судове засідання або клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем до суду не подав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні відповідача за наявними в ній доказами.

У письмовому запереченні (а.с.35-36) відповідач зазначає, що на виконанні у Казначействі за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" знаходиться виконавчий лист, виданий 13.11.2013 Конотопським міськрайонним судом Сумської області по справі № 6а/577/145/13, про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі за рахунок бюджетних призначень на користь ОСОБА_1 перераховану пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2010 по листопад 2010 р. включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат в сумі 1785,00 грн. Даний виконавчий документ надійшов до органів Казначейства 14.11.2013 із цієї дати взятий на облік до виконання. Станом на 30.01.2017 виконавчий лист №6а/577/145/13 перебуває в черзі на виконання під №1576 (а.с.72).

Отже, Казначейство зможе здійснити заходи щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого листа № 6а/577/145/13.

Разом з тим, відповідач зазначає, що відповідно до абз. другого підпункту 1 пункту 9 розділу УІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011р. №845, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за черговістю надходження таких рішень.

На сьогоднішній день на виконанні у Казначействі знаходяться рішення судів на загальну суму 59 404 403,30 грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа №6а/577/145/13 (копія виписки з реєстру формування зведеної інформації щодо виконання судових рішень, що гарантуються державою, додається - а.с.72).

При цьому інформуємо, що у Законі України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено на 2017 рік по Програмі 500,00 млн. гривень.

Отже, враховуючи недостатність призначень за Програмою для погашення заборгованості за поданими судовими рішеннями та наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, казначейство позбавлене можливості виконати виконавчий лист, виданий по справі №6а/577/145/13 у строк визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". На даний час вищезазначений лист знаходиться на зберіганні у Казначействі до виконання його у повному обсязі.

Крім цього, від відповідача до суду надійшло клопотання про залучення в якості відповідачів по даній справі Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України (а.с.34). Дане клопотання відповідач обгрунтовує тим, що Казначейство здійснює виконання рішень судів у порядку та у черговості надходження таких документів у межах суми, передбаченої Законом України "Про державний бюджет". Кабінет Міністрів України є вищим органом виконавчої влади та розробляє проект закону про Державний бюджету України в забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України. Міністерство фінансів України є головним розпорядником коштів.

Судом було розглянуте дане клопотання. Суд не вбачає правових підстав для залученні в якості відповідачів Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, оскільки предметом спору по даній справі є безспірне списання коштів за судовим рішенням (Порядок визначений Постановою КМ України від 03.08.2011р. №845 у строки передбачені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"), яке має здійснюватись саме Державною казначейською службою України - належним відповідачем по даній справі. Тоді як до компетенції КМ України та Міністерства фінансів України відноситься встановлення чи зміна бюджетних призначень - позовні вимоги позивача не пов'язані з встановленням чи зміною бюджетних призначень.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно зі ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.11.2010 р. №2а-3509/2010 (а.с.8), що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області (а.с.9) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність УПФ України у м. Конотоп щодо невиконання приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо непроведення ОСОБА_1, як "дітям війни", перерахунку пенсії зі збільшення її на 30% мінімальної пенсії за віком та здійснити дії щодо здійснення відповідних виплат. Зобов'язано УПФ України у м. Конотоп здійснити перерахунок пенсії.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 05.11.2013 по справі №6а/577/145/13, задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Конотопського міськрайонного суду від 25.11.2010 у справі №2а-3509/10. Даною ухвалою суду було передбачено стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі за рахунок бюджетних призначень на користь ОСОБА_1 перераховану пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2010 по листопад 2010 включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат в сумі 1785 грн. (а.с.10).

14.11.2013р. ОСОБА_1 звернулася до Державної казначейської служби України з заявою про примусове виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 р. у справі № 6а/577/145/13 (а.с.12).

В подальшому, позивач зверталася до Конотопського управління Державної казначейської служби України з запитами, в яких просила надати інформацію про дату виплати належних їй коштів по виконавчому листу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 р. у справі № 6а/577/145/13 (зворотній бік а.с.17,19).

Листом від 19.12.2013 року Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повідомило позивача про те, що виконавчий документ направлено до Державної казначейської служби України для подальшого розгляду (а.с.16).

03.02.2016 р. Конотопське управління Державної казначейської служби України просило ОСОБА_1 повідомити про чинність та стан виконання ухвали Конотопського міськрайонного суду від 05.11.2013 року у справі №56а/577/145/13 про заміну способу виконання рішення від 25.11.2010 р. в справі №2а-3509/2010 (а.с.19).

На даний час виконавчий лист по справі №6а/577/145/13 фактично залишається невиконаним, що стало підставою для звернення до суду позивача з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Також вказаним Законом, крім органів державної виконавчої служби, визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів. Так, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Як встановлено судом, на час розгляду справи рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області залишається не виконаним, що також підтверджується листом Державної казначейської служби України від 03.02.2016 р. № 03-12/0321, в якому просить ОСОБА_1 повідомити про чинність та стан виконання ухвали Конотопського міськрайонного суду від 13.11.2013 року у справі №577/5695/13-а (6а/577/145/13) про заміну способу виконання рішення від 25.11.2010 р. в справі №2а-3509/2010 шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області перераховану пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2010 по листопад 2010 року включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат в сумі 1785 грн. (а.с.19)

Тобто на даний час рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області залишається не виконаним протягом декількох років.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 р. (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства. Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі.

Відповідно до статті 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є Сторонами.

Складовою принципу верховенства права є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву, а також належне виконання судових рішень проти органів державної влади: "Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід'ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов'язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)" (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: "Гасан і Чеус проти Болгарії" від 26.10.2000 року). Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі "Комнацький проти України" визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод"). У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини "Гордєєви і Гурбик проти України" від 17 січня 2006 року зазначено, що державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду. Таким чином, відмовою протягом декількох років вжити необхідні заходи для виконання остаточних судових рішень державні органи України частково позбавили положення пункту 1 статті 6 Конвенції її корисного ефекту. Цього достатньо для того, щоб Суд міг зробити висновок про те, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Отже, відповідно до правової позиції Європейського суду, у тому числі у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005 року), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання протягом тривалого часу рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області є протиправною, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України, що полягає у затримці виплат ОСОБА_1 по виконавчому листу від 05.11.2013 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити нарахування та виплату компенсації ОСОБА_1 по виконавчому листу від 13.11.2013 р. по справі №6а/577/145/13, який видано на виконання ухвали Конотопського міськрайонного суду від 13.11.2013 по справі №6а/577/145/13 з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Суд зазначає, що така компенсація виплачується разом із виплатою основної суми коштів за рішенням суду, а тому розрахунок трьох відсотків річних від несплаченої суми проводиться в момент нарахування основної суми боргу.

Враховуючи те, що компенсаційні виплати повинні бути перераховані на рахунок позивача одночасно із виплатою основної частини боргу, а сума коштів за виконавчим листом від 05.11.2013 р. не виплачена позивачу станом на час розгляду справи, позовні вимоги в цій частині є передчасними, і відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 зобов'язати Державну казначейську службу України надати звіт щодо виконання судового рішення Конотопського міськрайонного суду №6а/577/145/13, прийняти рішення про накладення на керівника Державної казначейської служби України штрафу за наслідками наданого звіту у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 половину суми накладеного штрафу та зобов'язати Державну казначейську службу виплатити вказану у судовому рішенні суму, суд зазначає наступне.

Суд вважає за доцільне зазначити, що вимоги сторони по справі щодо встановлення контролю за виконанням судового рішення не можуть вважатися позовними вимогами, оскільки, відповідно до ст. 267 КАС України, встановлення контролю за виконанням судового рішення є правом суду, однак, позивачем в позовній заяві, а також у заяві від 22.01.2017 р. (а.с.30) було декілька раз наголошено, що дані вимоги позивач просить розглянути саме як п о з о в н і в и м о г и. Зважаючи на вищевикладене, судом розглянуто питання щодо встановлення судового контролю як позовні вимоги.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати звіт щодо виконання судового рішення Конотопського міськрайонного суду №6а/577/145/13, прийняти рішення про накладення на керівника Державної казначейської служби України штрафу за наслідками наданого звіту у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 половину суми накладеного штрафу та зобов'язати Державну казначейську службу виплатити вказану у судовому рішенні суму.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова від 25.11.2010 року у справі №2а-3509/2010 та ухвала від 13.11.2013 року по справі №6а/577/142/13 були прийняті Конотопським міськрайонним судом

А тому, адміністративні суди не можуть розглядати питання щодо встановлення судового контролю у справах, рішення в яких прийняв місцевий загальний суд як адміністративний суд, яким у даному випадку є Конотопський міськрайонний суд.

Таким чином, у задоволенні даних позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання судового рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі №6а/577/145/13.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя О.М. Кунець

Судді В.О. Павлічек

В.М. Соколов