Ухвала суду № 64432252, 11.01.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

11.01.2017 р. № 814/2259/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області та Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у Миколаївській області щодо проведення атестування та складання рішення (висновку) Атестаційною комісією № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області стосовно в.о. начальника Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1; скасування рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області щодо в.о. начальника Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1, що містяться в протоколі засідання атестаційної комісії № 15.00004008.0022650 від 27.02.2016 року та атестаційному листі від 27.02.2016 року, а саме: "4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області та Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у Миколаївській області щодо проведення атестування та складання рішення (висновку) Атестаційною комісією № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області стосовно в.о. начальника Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1; скасування рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області щодо в.о. начальника Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1, що містяться в протоколі засідання атестаційної комісії № 15.00004008.0022650 від 27.02.2016 року та атестаційному листі від 27.02.2016 року, а саме: "4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Ухвалою від 04.11.2016 року Миколаївським окружним адміністративним судом провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача ГУ НП в Миколаївській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав до суду заперечення, в яких просив залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.

Представник відповідача Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області заперечень до суду не надав, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду про скасування рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області щодо в.о. начальника Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1, що містяться в протоколі засідання атестаційної комісії № 15.00004008.0022650 від 27.02.2016 року та атестаційному листі від 27.02.2016 року, а саме: "4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", оскільки ним пропущений місячний строк звернення до суду, передбачений ч.3 ст.99 КАС України.

Відповідач обгрунтував свої клопотання тим, що ст.99 КАС України передбачає місячний строк звернення до суду за захистом своїх прав. З висновком атестаційної комісії від 27.02.2016 позивач був ознайомлений своєчасно, але з відповідною позовною заявою звернувся лише 03.11.2016, а тому позовні вимоги належить залишити без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявністьт підстав для задоволення кллопотання про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.

Пунктом 24 розд. ІV Інструкції №1465 встановлено, що за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Відповідно до п. 28 розд. ІV Інструкції №1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Отже, атестаційний лист, у якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

Наведене свідчить про те, у спірних правовідносинах припинення проходження публічної служби поліцейським являє собою комплекс послідовних, чітко визначених чинним законодавством дій, які можуть порушувати права позивача з боку суб'єкта владних повноважень, як в своїй сукупності (при звільненні), так і самостійно (при проходженні атестацій, які не мають своїм наслідком звільнення поліцейського або такий наслідок з різних причин не настав).

При цьому, при обрахуванні строків звернення до суду важливою обставиною є встановлення змісту порушеного права позивача та часу його виникнення.

У той же час, порушеним правом позивача у даній адміністративній справі, є його право на працю, яке він просить поновити у спосіб скасування рішень суб'єкта владних повноважень та поновлення на посаді з якої його було звільнено.

Суд зазначає, що самостійне скасування рішення атестаційної комісії без скасування рішення ГУ НП у м. Києві до поновлення таких прав призвести не може, і навпаки, рішення ГУ НП у м. Києві також не може бути скасовано без надання оцінки правомірності рішення атестаційної комісії на підставі якого його видано.

Отже, вказане свідчить про те, що строк звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом слід обраховувати з часу коли він дізнався про його звільнення з органів національної поліції, а не з часу прийняття суб'єктом владних повноважень окремих рішень, які потягли за собою настання такого наслідку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання доручення Національної поліції України від 28.01.2016 року Головним управлінням в Миколаївській області було видано наказ № 52 від 01.02.2016 "Про проведення атестування особового складу ГУНП України в Миколаївській області" на підставі ст.57 Закону України " Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 № 1465.

На виконання Інструкції та доручення Національної поліції України від 28.01.2016 відповідачем були створені атестаційні комісії, до повноважень яких належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Як вбачається з протоколу від 27.02.2016 р. №15.00004068.0022650, за результатами розгляду матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 7 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії №3 Північного регіону Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

За результатами розгляду скарги апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 3 прийнято рішення, яке оформлено у формі протоколу від 04.03.2016 №15.00004498.0022650, про відхилення скарги, оскільки: «позивач продемонстрував неналежний рівень теоретичних та практичних знань законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на займаній посаді, не продемонстрував належних керівних, морально-ділових якостей, несприйняття реформування системи».

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 126 о/с від 09.06.2016 року відповідно до п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції позивача.

Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії, наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 126 о/с від 09.06.2016 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Таким чином, позивач своєчасно звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження висновків атестаційної комісії, наказу про його звільнення з поліції на підставі висновків атестаційної комісії, з огляду на те, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом слід обраховувати з моменту ознайомлення позивача з наказом про його звільнення.

Проте, 30.08.2016 позивач подав клопотання про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог, а саме: про визнання протиправним та скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліціїв Миколаївській області від 27.02.2016р., визнання протиправним та скасування рішення (висновок) Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3 від 04.03.2016, визнання протиправними дій по включенню до списку поліцейських, що проходять атестацію.

Ухвалою суду від 30.08.2016 року було залишено позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог про: визнання протиправним та скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліціїв Миколаївській області від 27.02.2016р., визнання протиправним та скасування рішення (висновок) Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3 від 04.03.2016, визнання протиправними дій по включенню до списку поліцейських, що проходять атестацію.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 09 червня 2016 року № 126 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та поновлено його на посаді виконуючого обов'язки начальника Веселинівського відділення поліції Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 10.06.2016року.

У той же час позивач звернувся вдруге з даною вимогою до суду лише 03.11.2016 року, тобто з порушенням місячного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

В якості поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що звільнений зі служби в Національній поліції України він наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 09 червня 2016,року № 126 о/с. З вказаним наказом він ознайомився 12.06.2016 року та своєчасно 18.06.2016 року звернувся до суду з оскарженням вказаного наказу. Приймаючи до уваги, правову позицію, що склалась щодо оскарження рішень атестаційної комісії, позивач відмовився від вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії в ході судового розгляду. Судом позовна заява позивача задоволена та 30.08.2016 року винесено постанову про скасування наказу яким позивача було звільнено зі служби та його поновлення на службі. Отримав постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року по справі № 814/1258/16 - 12.09.2016 року та з 13.09.2016 поновлений на службу в ГУ НП в Миколаївській області. З 15.09.2016 року до 30.09.2016 року позивач знаходився на лікарняному та не міг реалізувати своє право на звернення до суду, а з 19.10.2016 року по час звернення до суду перебував на сесії в Національній академії внутрішніх справ України.

При цьому, суд зазначає, що будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено та не надано відповідних доказів.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення до адміністративного суду, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, невирішення питання про можливість застосування строків звернення до суду може свідчити про порушення права на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Говорячі про принцип рівності сторін, Суд указує, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невігідне становищестосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 р. № 3932/02, § 22).

Відповідно до прецендентного права Суду, рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа "Гарсія Руїз проти Іспанії" § 26).

Вказані принципи допомогають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з іх реалізацією.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Це питання регулюється національним законодавством, тлумачиться Верховним Судом України (справа № 6-239цс14 від 04.02.2015 р., справа № 6-738цс15 від 24.06.2015 р. та інші) та вказаними рішеннями Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року ).

Відповідно до вимог ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Згідно п. 9 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі особи.

При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

В свою чергу, слід зазначити, що спірний висновок атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність було вже реалізовано шляхом прийняття наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 09 червня 2016 року № 126 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі оскаржуваного висновку атестаційної комісії.

Крім того, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року по справі № 814/1258/16, яка набрала законної сили, вже надано оцінку зазначеному висновку атестаційної комісії. Судом задоволено позов ОСОБА_1, скасовано наказ про звільнення її з поліції саме з мотивів того, що атестація позивача проведена всупереч вимогам Закону, висновки про його службову невідповідність необґрунтовані та протиправні.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких ґрунтовних обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розяснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 99, 155, 160, 165 КАС України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області та Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у Миколаївській області щодо проведення атестування та складання рішення (висновку) Атестаційною комісією № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області стосовно в.о. начальника Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1; скасування рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області щодо в.о. начальника Веселинівського відділення Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1, що містяться в протоколі засідання атестаційної комісії № 15.00004008.0022650 від 27.02.2016 року та атестаційному листі від 27.02.2016 року, а саме: "4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність"- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Г.В. Лебедєва