Ухвала суду № 64430414, 31.01.2017, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/10/17 Справа №447/1868/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Головатого А.П.,

при секретарі Волківській Н.Б.,

за участю: прокурора Романського Н.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під №12015140250000271 від 18.03.2015 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

31.01.2017 року прокурор під час судового засідання заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання наведено наступне. ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий за вчинення злочину, передбаченого ст.185 КК України, 12.06.2015 року приблизно о 21:00 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, умисно, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебуваючи на території недіючого дитячого садочку №9, який розташований за адресою м. Новий Розділ Львівська область, пр. Шевченка, 32б, намагався вчинити таємне викрадення чужого майна, яке належить ПАТ «ОКСІ БАНК» (ЄДРПОУ 09306278), а саме 1 чавунний радіатор опалення, вартістю 450,00 гривень, який він виявив на землі біля одного із вікон адміністративної будівлі садочку. Під час перенесення чавунного радіатора з подвіря садочку за межі території дитячого садка, ОСОБА_1 був помічений та виявлений працівниками поліції, внаслідок чого, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, ч.2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України.

Оскільки обвинувачений підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, на момент вчинення якого перебував у стані алкогольного сп'яніння, неодноразово судимий за вчинення тотожних злочинів, може переховуватися від суду, а також є достатні підстави вважати, що він продовжить свою злочинну діяльність. Більш м'який захід не здатний забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов'язків. На підставі наведеного прокурор просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.

Обвинувачений та його захсинк просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, те що обвинувачений був раніше неодноразово судимий за вчинення тотожних злочинів, під час судового розгляду справи неодноразово не з'являвся у судові засідання, що було підставою для забезпечення його явки у судові засідання шляхом приводу і згодом був оголошений в розшук. Тому, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Оскільки обвинувачений у ході судового розгляду судового провадження не виконував процесуальних обов'язків, переховувався від суду, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не зможе ефективно забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.

Обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить належний розгляд справи у встановлені законодавством строки.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора необхідно задоволити, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігти наявним ризикам.

Відповідно ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначенні розміру застави судом враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, його майновий стан, зокрема, відсутність місця роботи. Заставу слід визначити у розмірі п'яти розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8000,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання задоволити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Визначити заставу у розмірі п'яти розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8000,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_1 такі зобов'язання:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись з м. Новий Розділ Львівської області без дозволу суду;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Ці зобов'язання застосовуються до ОСОБА_1 на строк з дати винесення цієї ухвали і до набрання законної сили судовим рішенням, винесеним у кримінальному провадженні № 12015140250000271.

Попередити обвинуваченого, що після внесення застави у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава може бути звернута в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 31.03.2017 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Головатий А. П.