Ухвала суду № 64429908, 25.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 335/1776/14 Головуючий у 1 інстанції Кравченко Л.Ю..

Провадження № 22-ц/778/339/17 Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Дзярука М.П.,

Суддів: Крилової О.В.

Трофимової Д.А.

за участі секретаря: Бєлової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кошкольди Єлизавети Анатоліївни, стягувач ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кошкольди Єлизавети Анатоліївни, стягувач ОСОБА_5.

У скарзі зазначав, що в Вознесенівському ВДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження з виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27 травня 2014 року. Вказаним рішенням з нього було стягнуто 2916,04 гривень матеріальної шкоди, 2000,00 моральної шкоди та 487,20 гривень судового збору. Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа №335/1776/14-ц. Постанову державного виконавця від 06.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження вважає незаконною,оскільки, по-перше, державним виконавцем йому було дано строк на самостійне виконання до 12.09.2016, проте постанову отримав 15.09.2016. Після спливу визначеного строку, тобто державним виконавцем фактично не було надано строк для самостійного виконання рішення, що призведе до незаконного стягнення з нього суми виконавчого збору. По-друге, на підставі виконавчого листа №335/1776/14-ц виданого 04.07.2014 з нього вже відбувалося стягнення, а саме: постановою від 24.02.2015 було відкрито виконавче провадження №46607649 за яким відбувалося відрахування із заробітної плати.

Просив суд визнати дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження незаконними та визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №52111322.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2016 року скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами п. 1 ч. 2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом установлено, що постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ від 24.02.2015 було відкрито виконавче провадження №46607649 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2916,04 гривень матеріальної шкоди, 2000,00 моральної шкоди та 487,20 гривень судового збору.

25.03.2016 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що боржник отримує заробітну плату в ПАТ «Зпоріжзвязоксервіс», яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул..Жилянська, 72а, що є територією обслуговування Голосіївського ВДВС. Від стягувача надійшла заява про звернення стягнення на заробітну плату боржника без перевірки майнового стану.

Розпорядженням головного державного виконавця від 23.11.2015 грошові кошти стягнуті з ОСОБА_3 в сумі 690,32 грн.

05.09.2016 до Орджонікідзевського ВДВС надійшла заява ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження, оскільки постановою державного виконавця Голосіївського ВДВС від 31.05.2016 було повернуто виконавчий документ, оскільки відсутня інформація про джерела отримання доходів боржником.

Постановою державного виконавця від 06.09.2016 було відкрито виконавче провадження №52111322 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2916,04 гривень матеріальної шкоди, 2000,00 моральної шкоди та 487,20 гривень судового збору.

Частиною 1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Доводи апеляційної скарги проте, що боржнику не надано строк на добровільне виконання рішення суду є необґрунтованим та суперечить матеріалам справи. Так як із матеріалів справи вбачається, що судове рішення всупереч вимогам закону боржником не виконується з лютого 2015 року. Не своєчасне отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця. В боржника було достатньо строку для виконання в добровільному порядку рішення суду та уникнення в подальшому сплати суми виконавчого збору.

Інші доводи апеляційної скарги за змістом є повторенням обставин, якими заявник обґрунтовув скаргу та всебічна оцінка яким дана судом першої інстанції, не спростовує висновків суду та не дає підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303,307,313-315,317,319,324,387 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: