Рішення № 64428612, 30.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 641/12160/15-ц Головуючий суддя І інстанції Григор'єв Б. П.

Провадження № 22-ц/790/1652/17 Суддя доповідач Малінська С.М.

Категорія: Спори, пов'язані із застосуванням Закону України "Про захист прав споживачів"

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.17 року м.Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - судді Малінської С.М.

суддів : Бровченка І.О., Бурлака І.В.,

за участю секретаря - Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98», третя особа: Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, Харківська міська рада про захист прав споживачів, припинення дії, яка порушує право та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98», третя особа: Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, Харківська міська рада про захист прав споживачів, припинення дії, яка порушує право та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 18.07.2005 року, у даній квартирі позивачі мешкають з 2002 року. ОСОБА_1 є ветераном військової служби, та вони разом з ОСОБА_2 є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Вони мають 50 % знижку сплати за користування житлом та комунальними послугами. ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради. Будинок АДРЕСА_1, в якому вони мешкають обладнаний даховою газовою котельною, яка забезпечує будинок опаленням, а по грудень 2009 року забезпечувався будинок і гарячим водопостачанням. У будинку з моменту його введення в експлуатацію був утворений житлово-будівельний кооператив «ЖБК-98». У квартирі з моменту експлуатації встановлені лічильними холодної та гарячої води. З 01.03.2015 року відповідач перестав вказувати в формі «2-пільга» послугу гарячого водопостачання, що підтверджує той факт, що в будинку немає гарячого водопостачання. П.п. 2.3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» установлені такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 2,4 куб. метра на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води. Зазначена постанова набула чинності 01.10.2014 року. Але ЖБК протиправно нараховує позивачам пільгу за спожиту холодну воду виходячи з соціального нормативу для користування послугами з централізованого постачання холодної води в розмірі 2,4 куб. метри замість 4 куб. метрів. Вважають, що дані дії відповідача порушують їх права як споживачів.

У зв'язку з неправомірними діями відповідача позивачі вважають, що ним була завдана моральна шкода, яка виразилась в порушення цивільних прав як споживачів на користування послугою централізованого водопостачання холодної води за ціною визначеною належним чином з урахуванням соціального нормативу користування комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги, душевних стражданнях, які вони зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою щодо них, в наслідок порушення прав споживачів як споживачів, в наслідок не реалізації очікувань на отримання послуг за ціною яка визначена належним чином. Вони постійно дзвонили та писали листи, надсилали запити на надання довідок. Судовий розгляд викликає у них душевні хвилювання, порушує їх звичний ритм життя, вони змушені докладати зусиль для захисту своїх порушених прав, витрачати кошти на правову допомогу.

Позивачі просили стягнути з відповідача на користь кожного з них по 74412,00 грн. моральної шкоди; зобов'язати ЖБК «ЖБК-98» припинити дії, які порушують їх права на користування послугами з централізованого постачання холодної води у квартирі АДРЕСА_1 за ціною визначеною належним чином, а саме припинити з 01.10.2014 року нарахування соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води; відновити становище, яке існувало до порушення права на отримання послуг з централізованого постачання холодної води за ціною визначеною належним чином, а саме визнати незаконно нараховану ЖБК «ЖБК-98» плату за період з 01.10.2014 року по 24.12.2015 року без урахування соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами, щодо сплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води та зобов'язати ЖБК «ЖБК-98» здійснити перерахунок за послуги централізованого постачання холодної води за період з 01.10.2014 року по 24.12.2015 року з урахуванням соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами з централізованого постачання холодної води - 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води; стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 1600 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» щодо ненадання відомостей до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради для нарахування пільги на житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води за період з 28.10.2015 року по 24.12.2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 320,00 грн.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» витрати на правову допомогу в розмірі 2747,20 грн.

Не погодившись рішенням суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.12.2016 року частково, в частині відмови в задоволенні позовних вимог; в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, в задоволенні яких було відмовлено, прийняти нове рішення щодо розподілу судових витрат сторін.

Апелянти вказують на те, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги позивачів за період з 28.10.2015 року по 24.12.2015 року, а саме за той період, коли в нарахуванні ЖБК порушень не було, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. ст. 8,19, 21, 24, 41, 55, 64 Конституції України, п. 6 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист, п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 14, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанову Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409, ст. ст. 1, 2, п. 3 ст. 11,15, ч.1 ст. 22, 23, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 15, 32, 61, 107, 109,118,137, 295, 307 ЦПК України, ст. ст. 4, 5, 17, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», вважають рішення суду незаконним та необґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1). чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2). чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3). які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4). яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судовим розглядом встановлено, що згідно договору дарування квартири від 18.07.2005 року посвідченого державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Нерозя О.А., ОСОБА_1 став власником квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, як ветеран військової служби, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та користується пільгами, передбаченими чинним законодаством для зазначених категорій громадян.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ОСОБА_1 надається 50 відсоткова знижка плати за користування житлом, комунальними послугами в межах норм, встановлених законодавством.

Між ОСОБА_1 та Житлово-будівельним кооперативом «ЖБК-98» 17.08.2009 року було укладено договір про надання послуг населенню. Предметом договору є такі послуги, які виконавець (ЖБК «ЖБК-98») зобов'язується надавати споживачу (ОСОБА_1.), а саме: централізоване холодне водопостачання, централізоване гаряче водопостачання, центральне опалення, централізоване водовідведення, забезпечення належного санітарного, протипожежного та технічного стану неподільного та змішаного майна, що належить членам об'єднання. Суб'єкти користування послугами є мешканці квартири АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції керувався ст. ст. 4-8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, постановою КМУ № 409 від 06.08.2014 року, ст. ст. 5,9 Закону України «Про державні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про кооперацію», постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Стосовно відсутності в будинку гарячого водопостачання суд першої інстанції встановив, що будинок АДРЕСА_1 має гаряче водопостачання та у встановленому законом порядку відключений від нього не був, матеріали справи містять дані лише щодо тимчасового несправного обладнання газової котельні, та дійшов висновку, що в деякі періоди в будинку не працювало опалювальне обладнання та не було гарячого водопостачання, але доказів відключення будинку від системи гарячого водопостачання суду не надано.

При вирішенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважав твердження позивачів про спричинення їм моральної шкоди діями відповідача необґрунтованими.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Статтею 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з п.п. 2 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлені такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 2,4 куб. метра на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб. метра на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води. Постанова набула чинності 01.10.2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 842 п.п.2 п. 3 постанови № 409 доповнено абзацем: «у разі перерви у надання послуг з централізованого постачання гарячої води (більше як на 14 діб) в установленому законом порядку - 4 м. куб. холодної води на одну особу на місяць». Зазначені зміни набрали чинності 28.10.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пояснень Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівського району м. Харкова, управління праці не нараховує пільгу, а відшкодовує за тими даними, які надає ЖБК у звітах 2-га пільга.

Листом № 2 від 20 січня 2015 року керівництво Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» повідомило, що у зв'язку з аварійним станом інженерних систем гарячого водопостачання, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 05.01.2015 року тимчасово призупинена послуга з гарячого водопостачання. (а.с. 22, т. 2).

Листом № 87 від 19 листопада 2014 року керівництво Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» повідомило, що у жовтні 2014 року з метою економії енергоресурсів газу мешканцям будинку АДРЕСА_1, у тому числі і громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги за користування житлово-комунальними послугами не надавались послуги з централізованого постачання гарячої води. (а.с. 24, т. 2).

В листі Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» № 41 від 21 квітня 2015 року вказано, що з технічних причин постачання гарячої води, яка виробляється на власній автономній котельні кооперативу тимчасово призупинено. (а.с.29, т. 2).

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради листом від 19.06.2015 року № 4-17/3801 повідомило, що відповідно з договором про взаємне співробітництво від 17.03.2009 № 4/2 зазначено у п. 2.1.12 керівник «Підприємства» є відповідальним за правильність нарахувань по пільгам та своєчасність надання розрахункових документів до Управління. (а.с.33, т.2, а.с.83, т.1).

Також листом від 30.09.2016 № 1/5981 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради повідомило, що згідно листа Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» від 19.12.2008 року № 45, ЖБК-98 здійснює теплопостачання (опалення та підігрів води) за рахунок автономної котельної установки, що свідчить про надання споживачам централізованого гарячого водопостачання та підтверджується договорами з мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.44, т.2).

Відповідно до п.1 договору про надання населенню послуг від 17 серпня 2009 року Житлово-будівельний кооператив «Житлово-будівельний комплекс - 98» в особі Голови правління кооперативу Маслака В.І.,(виконавець) зобов'язується надавати ОСОБА_1 (споживачу) - власнику (наймачеві) квартири та членам його сім'ї, а також іншим особам, які фактично проживають у квартирі, послуги з водо -, теплопостачання, водовідведення та утримання місць загального користування, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору. (а.с. 13, т. 1).

Як було встановлено в судовому засіданні, в будинку, де проживають позивачі відсутнє гаряче водопостачання з 01.10.2014 року по 24.12.2015 року.

Отже, з 01.10.2014 року по 28.10.2015 року ЖБК протиправно нараховував позивачам пільгу за спожиту холодну воду виходячи з соціального нормативу для користування послугами з централізованого постачання холодної води в розмірі 2,4 м. куб. замість 4 м. куб.

Задовольняючи позовні вимоги частково за період з 28.10.2015 року по 24.12.2015 року, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, оскільки саме в цей період порушень в нарахуванні ЖБК з централізованого постачання холодної води в розмірі 4 куб. м. не було, враховуючи зміни в п.п. 2 п. 3 постанови КМУ № 409 від 28.10.2015 року.

У судовому засіданні Апеляційного суду Харківської області представник Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» підтвердив, що ЖБК нараховував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2,4 куб. метри, тобто стільки, скільки відшкодовувало Управління праці та соціального захисту населення. А за період з 28.10.2015 року по 24.12.2015 року дійсно було перераховано по 4 куб. метри на час розгляду справи в суді першої інстанції.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.

П. 28 договору про надання населенню послуг від 17 серпня 2009 року, укладеного між Житлово-будівельним кооперативом «ЖБК-98» і ОСОБА_1, передбачено, що у разі порушення прав споживачів виконавець несе відповідальність згідно із законом. (а.с.14, т.1).

Відповідно до п. 19 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно з п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» № 3390-VI від 19.05.2011 року продукція - будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна. Термін "продукція" включає також електроенергію; шкода - завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» № 3390-VI від 19.05.2011 року продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію.

Ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

На підставі наведених вище положень Закону суд вважає правильним у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовити, оскільки відповідно до положень статей 1, 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат , пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 29, ст.343 ) ст.1 , розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно акту виконаних робіт від 21.12.2015 року складеного між адвокатом Дядейко О.О. та ОСОБА_1 Адвокат виконав, а клієнт прийняв наступні роботи: правовий аналіз документів щодо захисту клієнта як споживача комунальних послуг, консультації щодо захисту прав клієнта та порядку відшкодування моральної шкоди, консультації щодо складання та оформлення цивільного позову. Вартість однієї години праці складає 400 гривень, загальна вартість робіт 1200 грн.

Згідно квитанції прибуткового касового ордера № 21/12/15 від 21.12.2015 року ОСОБА_1 сплатив 1200 грн. Дяденко О.О., згідно акту виконаних робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт від 05.01.2016 року складеного між адвокатом Дядейко О.О. та ОСОБА_1 Адвокат виконав, а клієнт прийняв наступні роботи: підготовка клопотання щодо залучення третьої особи, підготовка заяви про збільшення позовних вимог. Вартість однієї години праці складає 400 гривень, загальна вартість робіт 400 грн.

Згідно квитанції прибуткового касового ордера № 05/01/16 від 05.01.2016 року ОСОБА_1 сплатив 400 грн. Дяденко О.О., згідно акту виконаних робіт.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково (три позовні вимоги з п'яти), то стягненню з Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати на правову допомогу в розмірі 960,00 грн. (1600,00 грн./5*3) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. (а.с. 56).

12 січня 2016 року між Житлово-будівельним кооперативом та Адвокатським об'єднанням «Лєдаправо» було укладено договір № 19-01/16 про надання правової допомоги. (а.с. 62). Для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об'єднання призначило адвоката Шпиньову Олену Михайлівну. Платіжним дорученням № 895 від 13.01.2016 року ЖБК «ЖБК-98» сплачено вартість правової допомоги в розмірі 4 500, 00 грн. Платіжним дорученням № 1021 від 20.04.2016 року ЖБК «ЖБК-98» сплачено за правову допомогу 4500, 00 грн.

Посилання апелянта на те, що статутом Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» не передбачені витрати на правову допомогу та ЖБК не мав права укладати договір № 19-01/16 від 12.01.2016 року про надання правової допомоги з Адвокатським об'єднанням «Лєдаправо» є безпідставними, оскільки договір між Житлово-будівельним кооперативом та Адвокатським об'єднанням «Лєдаправо» не визанано недійсним, а тому згідно вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» належить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 1373, 60 грн., по 686,80 грн. з кожного.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені від сплати судового збору при подачі позову та апеляційної скарги відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 року «Про судовий збір», а їх апеляційна скарга задоволена частково, рішення суду змінено, позовні вимоги задоволені частково, з Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» на користь держави належить стягнути 730,80 грн. судового збору за подання позовної заяви (243, 60 грн. * 3 позовних вимог) та 803,88 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (730,80 грн. *1,1), а всього з Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» на користь держави належить стягнути судовий збір у загальному розмірі 1534,68 грн.

Відповідно до п. 3, п. 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно з п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, скасувавши в частині задоволення позовних вимог і судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3, п. 4 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог і судових витрат.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив «ЖБК-98» припинити з 01.10.2014 року по 28.10.2015 року нараховувати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вартість послуг з централізованого постачання холодної води без урахування соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води.

Визнати незаконною нараховану ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Житлово-будівельним кооперативом «ЖБК-98» плату за період з 01.10.2014 року по 28.10.2015 року без урахування соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами, щодо сплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води та зобов'язати ЖБК «ЖБК-98» здійснити перерахунок за послуги централізованого постачання холодної води за період з 01.10.2014 року по 28.10.2015 року з урахуванням соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами з централізованого постачання холодної води - 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води.

У задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» витрати на правову допомогу в розмірі 1373 (одна тисяча триста сімдесят три) гривні 60 копійок, по 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 80 копійок з кожного.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» на користь держави судовий збір у розмірі 1534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) гривні 68 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді :